Вірус, страшніший від Covid-19

У Новому Заповіті розповідається про випадок масового поширення неправдивої інформації, яка стала вірусною.

«Коли вони йшли, дехто з вартових, прийшовши до міста, сповістив первосвященикам про все, що сталося. Зібравшись зі старшими та скликавши раду, дали достатньо грошей воїнам і сказали: Говоріть, що Його учні, прийшовши вночі, викрали Його, коли ми спали. А як почує це правитель, ми переконаємо його, і він вас не буде турбувати. Тож вони, взявши гроші, зробили так, як їх навчили. І це слово розійшлося між юдеями — аж до сьогодні» (Мт.28:11-15).

Тобто фейки та ботоферми були завжди, просто не мали такої назви й використовували інші канали комунікації.

Часто правда робить нам виклик до змін і жертовності на різних рівнях. Вона робить виклик нашим цінностям, вподобанням, статусу, звичкам. Тому в усі часи будуть люди, яким вигідно цілеспрямовано поширювати неправду. Різниця лише в тому, що раніше на це треба було витрачати значно більше енергії, долати відстані.

З появою інтернету стало значно легше обмінюватись інформацією, здобувати знання, спілкуватись і дискутувати, але так само стало легше поширювати брехню.

9 лютого в цілому світі відзначають День безпечного інтернету. Цей день має на меті об’єднати зусилля держави, бізнесу й громадськості для популяризації безпечної роботи в мережі. Це стосується питання безпечного використання мережі для дітей та молоді, загрози протизаконного контенту та питань інтернет-етики.

І в цьому дописі хотілося б порушити питання саме інтернет-етики. Питання етики та етикету спілкування в інтернеті вже давно назріло. Перед монітором притупляється усвідомлення, що ми спілкуємося з реальними живими людьми, і легше піддаємося спокусам, яким опираємось у звичайному спілкуванні.

У нормальному офлайновому житті кожен християнин прагне говорити правду й вважає брехню гріхом. Проте в соцмережах християни нерідко стають активними учасниками поширення неправди, самі того не розуміючи. Фейки та пропаганда подаються так, що апелюють не до нашого мислення, а до наших емоцій. Зробити на емоціях репости декількох статей — це швидше, ніж усе обдумати.

Що може покращити наш імунітет від фейків?

1. Перевіряйте посилання й першоджерела. Хто саме зробив це наукове дослідження? Чи дійсно політик сказав цю фразу? Хто зробив найпершу публікацію цього матеріалу?

2. Читайте не лише заголовки, а й статтю. Часто заголовки містять гучні заяви, щоб привернути увагу, але якщо розвернути статтю, стає очевидним, що в статті йдеться зовсім про інше.

3. Не реагуйте на провокації ботів. Упізнати ботів не складно: відсутнє фото реальної людини, нещодавно створена сторінка, яка не містить особистої інформації та власного контенту.

4. Створюйте власний усвідомлений контент.

5. Користуйтеся мовою аргументів, а не особистих звинувачень. Конструктивна дискусія відбувається навколо ідей, а не навколо особистостей, а нагнітання емоцій не сприяє думанню.

6. Обирайте той тон мовлення, який би ви собі дозволили в реальній розмові, дивлячись опоненту в очі. Створюйте культуру діалогу поваги, навіть попри різні погляди.

7. Останнє й найскладніше — розвивайте критичне мислення, навички дослідження та формуйте світогляд під впливом Божого Слова. Коли людина натрапляє на нову інформацію, вона мимоволі зіставляє її з тим, що вона знала до того. Людина, що має більш сформовану систему поглядів і цінностей, краще захищена від маніпуляцій.

Ми не можемо зупинити брехню у світі, але ми відповідальні за те, яку інформацію поширюємо та продукуємо саме ми. Кожен із нас має вплив, щоб зробити інтернет простором для поширення корисних знань та дискусій, які допомагають шукати та знаходити правду.

Ольга КОНДЮК

Благовісник, 1,2021