Гра на почуттях

«Від лоня ще матернього вже віддалені несправедливі, з утроби ще матерньої заблудилися неправдомовці» (Пс.57:4).

У ліжечку мирно лежить немовля, але ось його підгузок намокає — і воно плаче. Відразу ж приходить матуся, бере його на руки, змінює підгузок, обіймає і гладить його. Наступного разу, коли дитина захоче, щоб її обійняли й поносили на руках, вона заплаче навіть тоді, коли підгузок сухий. Що це? Маніпуляція. Не треба бути дорослим, щоб уміти робити це.

Дозвольте навести кілька прикладів із сучасної культури. По-перше, рекламна діяльність. Хочу відразу сказати, що значна частина рекламної діяльності етична й чесна й служить хорошим цілям. Проте в рекламній сфері є дуже великий відсоток прихованого чаклунства. Є реклама, яка апелює до людської гордості, похоті й жадібності. І робить вона це дуже лукаво.

Мені довелося спілкуватися з деякими людьми, які працюють у рекламному бізнесі. І скажу вам, що ви б здивувалися, наскільки глибокий психологічний аналіз використовується для розробки реклами. Які цілі має ця маніпуляція свідомістю? Їх дві: по-перше, щоб ви захотіли того, у чому не маєте потреби; по-друге, щоб ви купили те, що вам не по кишені.

Ви бачите чудову картину — людина в ковбойському капелюсі на красивому коні. І вам вже нічого не треба говорити. До вас промовив цей образ. І що він сказав? «Мальборо». Чому б вам не закурити? Або ж ви бачите зображення веселуна, який пашить здоров’ям, із великим пивним кухлем у руці. Не треба нічого говорити, ви просто подивитеся на нього й подумаєте: «Непогано було б попити пива». До чого це веде? Це веде до алкогольної й нікотинової залежності.

Є інший вид залежності, який дуже поширений. Знаєте, що це таке? Пристрасть до покупок і походів по магазинах. Якось я їхав за однією сестрою з нашої церкви й побачив на задньому бампері її машини таку наклейку: «Я народжена для магазинів!» Тоді я подумав: «Досить цікаве сповідання для народженої згори християнки...»

Візьмемо іншу сферу — взаємини чоловіка й дружини. Якщо говорити про чоловіків, то вони, як правило, хоча й не завжди, частіше використовують залякування. Але не поспішайте жаліти бідних дружин, тому що вони відповідають на це маніпуляцією. І часто саме дружини беруть гору.

Ось чоловік: жорстокий, лютий, грубий і злий — він кричить і полохає весь дім. Уся сім’я в паніці. У всіх тільки одна думка: «Аби такого більше не повторилося. Нехай робить, що хоче і як хоче». До чого він прагне? До контролю.

Чоловік так може поводити себе через ревнощі. Я знав одне подружжя, у якому чоловік жорстко контро­лював свою дружину саме через ревнощі. Якщо вона переступала окреслені ним кордони, то він сповнювався такою ревністю, що змушував її тремтіти.

Також є таке поняття, як «поганий настрій». Я знаю родину, яка дуже близька мені... Насправді, я виріс у цій родині! Мій батько був хорошою людиною. Він був успішним офіцером британської армії. Але якщо якісь речі йому не подобалися, то він міг перейнятися похмурим настроєм і впродовж двох діб не вимовити жодного слова. Ви даєте йому чашку чаю, а він навіть не каже «дякую». Жодна жінка не хотіла б переживати такого ставлення. Вона була б готова практично на все, щоб тільки уникнути цього. Яким був (можливо, неусвідомлений) мотив його серця? Контроль, «щоб усе було по-моєму».

Але тепер подивімося на жіноцтво. Дружина, теоретично, — слабка посудина. Вона зазвичай не використовує залякування. Звичайно, є різні випадки. Якось один брат прийшов до мене з проханням послужити його дружині. Я з дружиною й цим братом поїхав до нього додому. Його дружина зустріла нас у дверях їхнього дому, стискаючи у своїй руці ніж для обробки м’яса. Але на таке натрапиш не часто. Зазвичай жінки обирають не такий грубий шлях. У хід йдуть поранені почуття, сльози, образи, емоційний розлад, який іноді переходить у нервовий. І це не планується свідомо, воно підживлюється з невидимої надприродної реальності.

Наприклад, багато років тому я спілкувався з однією прекрасною християнською родиною. Усі вони чудові християни, але дружина в минулому була пов’язана з окультизмом. У ті дні я не знав, що робити з цим. У цієї жінки були дуже чіткі уявлення про те, як усе має бути в їхньому домі. Якщо щось ішло не так, як вона собі уявляла, то в неї відразу ж виникав головний біль — мігрень. Біль був настільки нестерпним, що вона перебувала ніби в агонії. І тоді по дому поширювалося таке послання: «У мами мігрень. Не галасуйте. Ходіть навшпиньки. Не турбуйте маму». Що це було? Маніпуляція.

Інший спосіб, за допомогою якого дружини іноді маніпулюють чоловіками, — це почуття провини. Наприклад, чоловік зробив якусь грубу помилку, повівся із дружиною погано чи вчинив щось подібне до цього. Вони ніби й розібралися з цією ситуацією й закрили це питання. Але щоразу, коли дружина хоче зробити щось по-своєму, вона нагадує чоловікові, як він колись неправильно повівся з нею. Який результат? Почуття провини. Хочу сказати вам, що, як я розумію, Святий Дух ніколи не нав’язує людині почуття провини. Святий Дух викриває гріх, але якщо ви боретеся з почуттям провини, то воно приходить не від Святого Духа. Один із найефективніших способів маніпулювання людьми — змусити їх відчувати себе винуватими.

Є ще один спосіб, за допомогою якого дружини маніпулюють чоловіками, а чоловіки жінками — це утримання від сексуальних взаємин. І знову-таки я кажу, ґрунтуючись на своєму досвіді служіння: брати і сестри, Писання забороняє робити це. Звернімося до Першого послання до коринтян, 7:3-5: «Нехай віддає чоловік своїй дружині потрібну любов, так же само й чоловікові дружина.

Дружина не володіє над тілом своїм, але чоловік; так же само й чоловік не володіє над тілом своїм, але дружина. Не вхиляйтесь одне від одного, хіба що дочасно за згодою, щоб бути в пості та молитві, та й сходьтеся знову докупи, щоб вас сатана не спокушував вашим нестриманням».

Дорогі сестри, заміжні жінки, ви не маєте права відмовляти в сексуальних стосунках вашому чоловікові. І ви, чоловіки, не маєте права відмовляти вашим дружинам.

Тепер поговорімо про дітей. Як маніпулюють діти? В основному через капризи, непослух, зухвалу поведінку, крики й т. ін. Така поведінка змушує батьків відчувати себе ніяково, особливо, якщо в будинку гості. А дитина влаштовує істерику, падає на підлогу, кричить і б’є ногами повітря. І тоді батьки замість того, щоб твердо й владно припинити таку поведінку, намагаються пом’якшити обстановку й піти на все, щоб дитина замовкла й не бентежила гостей.

Але й батьки можуть маніпулювати своїми дітьми. Повинен сказати, що є безліч найжахливіших форм маніпуляції, за допомогою яких батьки розвивають залежність дітей від самих себе. Я зустрічав одного брата, якому вже було за тридцять, він був служителем, проповідником і подорожував по всьому світу. Він сказав мені: «З тих пір, як я покинув рідну домівку, не залежно від того, де перебуваю, я повинен щовечора дзвонити своїй мамі з будь-якої точки земної кулі». Мені більше ні про що не треба було говорити. Ним маніпулювали, він був видресируваний у залежності. Той чоловік відразу ж відчував себе винним, що образив свою маму, якщо щось робив усупереч її вказівкам.

Є ще один спосіб маніпуляції дітьми — гра на почутті любові. «Якщо ти любиш матусю, то сходиш у магазин» і т. ін. Мами, коли ви говорите щось таке своїм дітям, то ви грішите. Грати на любові дітей — це маніпуляція.

Ще одна форма маніпуляції — це дати своїм дітям привід думати, що ваша любов до них залежить від їхньої хорошої поведінки. Багато хто з вас може подивитися у своє дитинство й згадати, як ви намагалися заслужити любов своїх батьків своїм послухом. Батьківська любов не повинна зароблятися, вона повинна даватися вільно. Кожна дитина має відчувати абсолютну безпеку, будучи впевненою в тому факті, що тато й мама люблять її навіть тоді, коли вона поводиться не так, як слід. Це не означає, що батьки дивляться крізь пальці на погану поведінку своїх чад. Але в разі безумовної любові в дітей ніколи не виникає питання: «Чи дійсно мої батьки люблять мене?»

Дерек ПРИНС

Благовісник, 2,2019