Батьківська земля

У молитві щирій стану на коліна,
Як вернусь до тебе, мамо-Україно,
Як вернусь до тебе ранньої весни
Криком журавлиним голосним.

Тут я народився в лебединім краї,
Тут моє дитинство знов мене гукає,
Тут зустрів кохання поміж яворів,
Що шептали казку на зорі.

Край мій неозорий, де родився я,
Пробудився ранок співом солов'я.
Знов бере в обійми, душу окриля
Найрідніша батьківська земля.

З чистої криниці я нап’юсь водиці,
Серце стрепенеться, пам’ять просльозиться.
Де б не був на світі, де я б не ходив,
Не забуду дивний смак води.

Пригадаю луки, де ходив я босий,
Як, бувало, ноги обпікали роси,
Від воріт стежину, що вела на шлях,
Мамину зажуру ув очах.

Край мій неозорий, де родився я,
Пробудився ранок співом солов’я.
Знов бере в обійми, душу окриля
Найрідніша батьківська земля.

"Благовісник", 3,2022