Домініка ДЕМ

* * *
В пречисте тіло впилися кати —
Ти помирав тривало і болюче...
Чи зможеш, Спасе, чи забудеш Ти,
Як орки назнущались з Тебе в Бучі?!

І когут онімів. Лише сову
Спроквола чути з-за дніпровських гребель.
Петро, апостол, став до ЗСУ.
Він прагнув бути захистом для Тебе.

Ти міг, звичайно, в іншому авто
Поїхати по трасі вільним рухом,
Та показав мені недавно хтось
Твій волонтерський в обгорілім брухті.

Ти, безперечно, був у тім аду,
Де довго ворушилися завали.
Невпізнаного (ні, не у саду)
В подвір'ї маріупольськім ховали.

Я не молюсь. Пробач мені цей гріх.
Я не знаходжу слів правдивих, чесних...
Заради них, прошу, заради них
Зроби це ще раз, Господи — воскресни...

Благовісник, 1-2,2022