Сторінка редактора

Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся. Хто вірує в Нього, не буде засуджений; хто ж не вірує, той вже засуджений, що не повірив в Ім'я Однородженого Сина Божого.
Євангеліє від Івана, 3:17,18

Коли мова заходить про характер та атрибути Бога, ми найперше згадуємо фразу: «Бог є любов». У цих трьох словах сказано стільки, що найбільші людські генії не можуть осягнути і розкрити глибокий зміст, закладений у цю фразу. Ми проповідуємо про любов, насолоджуємося нею, користуємося, спасаємося, освячуємося — ми просто купаємося у Божій любові. Слава Йому за цю велику Любов!

І разом з тим ми не часто згадуємо, чи, може, свідомо не хочемо згадувати те, що у Біблії Бог частіше фігурує як Суддя. Погодьтеся, для нас цей атрибут Господа не завжди приємний. Протягом багатьох століть люди змальовували Бога як грізну, владну особу, головне заняття якої — слідкувати за життям людей і карати їх кожного разу, коли згрішать. У наш час акценти змінилися. Проповіді на зразок «Грішники в руках розгніваного Бога» Джонатана Едварса, слухаючи яку, у 18 столітті тремтіли тисячі грішників, тепер не популярні. Нам більше подобається вчення про Господню любов. Про що це говорить?

Про те, що ми підсвідомо боїмося покарання за наші погані вчинки і замість того, щоб каятися і змінюватися, тішимо і виправдовуємо себе Божою милістю.

Але Слово Боже безкомпромісно та чітко каже, що нам усім свого часу потрібно буде прийти на Божий суд. Це незаперечна істина, яку сьогодні намагаються обійти або згладити різні лжевчення. «Та буде Господь пробувати навіки, Він для суду поставив престола Свого, і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити народи» (Пс. 9:8,9). Божий суд з давніх давен є об’єктом богословських суперечок: люди по-різному трактують його — як, коли, де і над ким він буде відбуватися і чи взагалі буде. Але істина в тому, що слід добре усвідомити і запам’ятати, — він буде. Здоровий глузд підказує, що кожній людині потрібно до нього підготуватися. Як?

Саме у контексті Господнього суду і можна краще зрозуміти Господню любов: «Бо так Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне». Ми маємо заступника перед Богом-суддею — Ісуса Христа, віра в Якого дає нам право сміливо стати перед Господнім лицем, коли Він сяде на суддівському престолі. Але про це потрібно подбати заздалегідь, коли ще є можливість примиритися з Христом. Саме тому ми і піднімаємо таку, на перший погляд, непопулярну, але життєво важливу тему про Божий суд: нагадати кожному з нас, що нам особисто доведеться відповідати перед Творцем за те, що ми зробили з Його дарами любові та спасіння.

Юрій Вавринюк,
головний редактор журналу