Благовісник

Дух-Утішитель

Ми всі потребуємо підтримки, утіхи. І Господь знає це, тому й потурбувався про те, щоб ми могли отримувати втіху напряму від Нього. І лише отримавши самі цю втіху від Бога, ми зможемо надати практичну допомогу тим, хто цього потребує.

Ось що казав Христос, готуючи учнів до того, що Він їх залишить: «Утішитель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в Ім’я Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив» (Ів.14:26). Звісно, коли Ісус став говорити Своїм учням про те, що Йому треба піти, їхнє серце тривожилося. Бо ж люди зазвичай мислять категоріями, які є видимими для них. Проте Христос каже, що вони не залишаться самими. З ними буде Дух Святий, повноту й силу Якого їм ще доведеться відкрити та зрозуміти. І основною функцією Духа Святого, як каже Христос, є втішання. Тому Він і названий Утішителем.

Ця функція Духа Святого нині дуже важлива для кожного з нас. Бо всі ми в якийсь момент стикнемося з тим, що залишимося наодинці. Нині багато сімей розірвані, і кожен по-своєму переживає певну самоту. У всіх змінився стиль життя, певною мірою змінилися цінності, і добре, коли в кращий бік.

Як при цьому залишитися мудрим, глибоким, гнучким, як зберегти цілісну картину християнського світогляду? До кого звертатися, коли все навколо руйнується? Христос радить, щоб ми зверталися до Духа Святого, коли нам самотньо й важко. Ми повинні прагнути того, щоб у нашому серці відбувалися зустрічі з Духом Святим, від Якого будемо отримувати підтримку, спрямування та мудрість. Дух Святий знає нас краще, ніж ми самі. І важливо, щоб ми відкривали Йому своє серце, ділилися з Ним усім, що нас турбує. Бо коли ти відкриваєшся Йому, то ведеш із Ним діалог, і Він відкриває в таких розмовах Божу істину. Господь хоче, щоб ми розмовляли з Ним. Він прагне не лише втішати нас, а й навчати, бо зазвичай проблеми на нашому шляху виникають через те, що нам бракує життєвого досвіду.

Коли буває дуже важко, приходить страх у серце, ти можеш забути, що для тебе робив Господь у минулому. Але Дух Святий покликаний нагадувати учням усе, що вони пережили, будучи поряд із Христом. Так само й нам Він нагадає, як діяв Господь у нашому житті. Іноді страх і хвилювання блокують нашу пам’ять, але Дух Святий, показуючи нам наші стосунки з Богом протягом років, повертає нам ці спогади. Спираючись на досвід того, як Господь тебе вів, благословляв, підтримував, як ти з Ним проходив різні тяжкі ситуації, ти можеш рухатися далі. Іноді в труднощах ми думаємо, що лишилися наодинці й нам ніхто вже не допоможе. А Дух Святий, нагадуючи нам минулий досвід, надихає рухатися вперед, робити все правильно з надією на Бога.

Значення слова «Параклет»

Слово «утішитель» (гр. «параклетос») означає «запрошувати, просити, благати». Пізніше, уже в часи Нового Заповіту, з’явилися нові значення цього терміну: заступатися, підбадьорювати, спонукати, кликати, утішати, просити про допомогу. Тобто це слово має дуже широке значення, але насамперед означає те, що Дух Святий чекає, коли ти його запросиш. Він завжди поруч із нами, але не діє без нашого звернення. Тому іноді нам треба зробити доволі прості стандартні кроки до Бога — кликати до Нього.

У книзі Єремії сказано: «Покличте до мене — і Я відповім». Тобто Бог чекає, коли людина звернеться до Нього. І саме цю співпрацю людини й Бога включає в себе слово «утішитель». Бог — Той, Який утішає, підбадьорює, але ще є й позиція людини — кликати до Нього. Разом із тим Він буде нас до чогось спонукати, давати правильний напрямок, а ми повинні виконувати те, що радить Він.

Латинською мовою слово «параклетос» переклали як «адвокатус». Воно походить від дієслова «адвоко» — кликати, взивати, брати під опіку. Слово «адвокатус» має в собі юридичне значення та означає також «захисник, оборонець (у суді)» або звичне нам «адвокат».

І ми бачимо, як Дух Святий захищав апостолів, коли вони стояли на суді перед правителями, як Він давав їм мудрості в складних ситуаціях. Дух Святий давав мир і спокій у серце перед смертю. Наприклад, апостол Павло, якого мали стратити, був настільки впевнений у Богові, що спокійно заснув.

Дух Святий діє по-різному в кожній ситуації. Коли треба слово мудрості — дає слово мудрості, коли треба стійкість — робить стійким. Глибока єдність із Божим Духом відкриває нам істини Божого Слова, наповнює нас ними. І під дією Божого Духа ми можемо виявляти в собі таку силу, якої від себе не очікували.

Бог завжди на Своєму місці, Він ніколи не помиляється. Він знає, як працювати з нами. Але ми повинні бути на своєму місці, щоб виконати те, що належить зі свого боку. Наша відкритість до Бога в синтезі з Духом Божим дає напрямок у житті, скеровує туди, де нас хоче бачити Господь.

Рабиністичне розуміння терміну «утішитель»

Це слово в Старому Заповіті стосувалося людей або якихось фактів, які ставали своєрідними заступниками за нас перед Божим трибуналом. Таким заступником був названий Мойсей, який заступався за народ; ангел, який ішов перед Божим народом через пустелю, архангел, який спішив на допомогу Даниїлові, а також певні добрі вчинки, зокрема милостиня.

У духовному світі ведеться колосальна невидима робота. Так, ми молимося, але хтось інший бореться за нас. Ми тільки переживаємо на власному досвіді наслідки перемог, які отримуються в духовному світі. Тому коли в таємній кімнаті ми просимо про те, щоби Бог був із нами, дуже важливо, щоб потім ми вчилися бачити Його поруч із собою.

Присутність Бога з ізраїльським народом прослідковується в кожній книзі Старого Заповіту. Бо без цього вони не могли уявити свого життя. І коли вони не бачили Божої присутності у своєму житті, то сприймали це як Боже покарання. Коли був зруйнований перший храм, то ізраїльтяни ридали, що яскраво зображено в книзі Плач Єремії. Скинія, храм, пророки — це збірний образ постійної Божої присутності поруч із Його народом. А нині ця присутність Бога на землі реалізується в Дусі Святому. І ми повинні прагнути завжди перебувати в Божій присутності, усвідомлюючи, що без цього ми не можемо пройти цим життям.

Я хочу постійно бачити Бога у своєму житті. І я прошу про це в Нього — щоб відчувати Його у своєму житті. Це нам дає потужну силу, наснагу жити далі й зробити те, на що нам іноді не вистачає сил.

Господь — Експерт нашої душі. Він нас створив. І ми повинні приходити зі Своїми проблемами саме до Нього як до Експерта. Єдине, що Він очікує від нас, щоб ми визнали перед Ним у молитві Свою слабкість і потребу в Ньому. Якщо немає миру, то скажіть: «Господи, я не можу знайти миру в серці, допоможи мені Ти. Скажи, що я маю зробити для того, щоб мир повернувся в моє серце?» Головне тут — щирість і готовність дозволити Богові діяти на Його умовах. Бо лише Він, Архітектор нашої душі, може відновити ту цілісність, яку заклав у нас і хоче бачити в нашому житті.

Практичне значення в Біблії

Нам дуже важливо усвідомити, що маємо поруч із собою того Духа-Утішителя, Який був на пророках. Це Той Самий Дух, Який провадив ізраїльський народ через всю історію. Разом із тим, це Той Самий Дух, Який був із апостолами. Дух-Параклет так само вів апостолів Христа, так само керував ними, як робив це в Старому Заповіті з пророками. Як пророків Дух Божий навчав правди й тримав у істині, щоб вони не стали фальшивими пророками, але Божими, так Дух-Параклет робив і з першими учнями Христа й робитиме з нами, учнями нинішнього часу. Бо Бог не змінився. І «коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди» (Iв.16:13).

І мені якось по-особливому лягли на серце слова з Писання: «Навчи мене волю чинити Твою, бо Ти Бог мій, добрий Дух Твій нехай попровадить мене по рівній землі!» (Пс.143:10). Тут ми бачимо природу Божого Духа як Духа доброго.

Автор псалма чітко стверджує, що без Бога життя рівним бути не може. І він просить Духа Божого, Який знає все і має повноту мудрості, щоб Він його провадив. Іноді помилки в нашому житті та відсутність Божого миру пов’язані з тим, що ми починаємо сходити на криві стежки. А тому нам треба просити Святого Духа, щоб Він керував нами щодня, особливо тепер, коли ми живемо в час турбулентності й нерідко доводиться вирішувати багато гарячих питань. Тож, щоб приймати мудрі рішення, нам нині, як ніколи, потрібна мудрість Божа.

Зрештою, людина, яка піддається водінню Святого Духа, сама стає доброю, бо набуває рис Того, Кому підкоряється. І це так важливо, щоб люди бачили в нас цю доброту, яка є однією з рис характеру Святого Духа.

Дія Духа Параклета тепер

Головне завдання Святого Духа згідно з Євангелією від Івана — оголошувати Божу істину та провадити людей до неї. І це завдання Він виконує й дотепер. Дух Святий дуже зацікавлений у тому, щоб ми всі персонально знали правду Божу. Бо в житті того, хто знає правду Божу, буде стабільність. Саме це відчуття створює Дух Святий в серці людини, у якій Він живе. Саме тому праведники в першому псалмі прирівняні до дерева, яке має глибоке коріння. І цю глибину та стабільність ми черпаємо з істини, яку знаємо.

І навіть тоді, коли всі йдуть у іншому напрямку, ти можеш іти в напрямку істини, бо в тебе є фундамент, на який ти опираєшся — Божа правда, відкрита Святим Духом. Знаючи істину, ти стаєш глибоко переконаною людиною. Усі Божі праведники були людьми з чіткою позицією, якої трималися навіть тоді, коли всі були проти них.

Ще однією функцією Духа Святого є заступництво. Він захищає нас і залишається поруч із нами завжди, навіть у найскладніших життєвих ситуаціях.

Цей Дух також робить Ісуса Христа присутнім у нашому житті. Христос каже: «Я не кину вас сиротами, Я прибуду до вас!» Тобто в особі Святого Духа Він буде завжди поруч. Христос, Якого ми не можемо бачити фізично, стає видимим та явним для нас завдяки присутності Духа Святого в нашому житті.

Ще одна функція Духа Святого як Утішителя — переконувати людей, тобто доводити до усвідомлення кожного з нас, що існує гріх. Дуже багато проблем у нас саме через гріх. Ми бачимо ще з Едемського саду, що основне завдання гріха — створювати проблеми. Але де знайти сили та мудрості, щоб вийти з цих проблем? Цю силу дає лише Дух Божий. Саме тому в своєму покаянному псалмі цар Давид молиться, щоб Господь не забрав від нього Духа Свого. Він усвідомлює, що життя без Нього немає. Кожному з нас є над чим працювати в собі. Цей процес ніколи не спиниться, поки ми живемо в недосконалому світі. Але ми тут маємо виявити якомога більше досконалих рис Христа, саме тому нам постійно потрібен Дух Святий, щоб Христос більше проявився через наше життя і поведінку.

Дух Святий не просто переконує людину в тому, що гріх — це погано. Він кличе її до покаяння й живих стосунків із Творцем. Тому що коли людина залишає гріх, вона повинна рухатися до Бога. Вона повинна шукати Його й просити, щоб Він був присутній у її житті. Він хоче довести нас до неба й там перебувати разом із нами. Тобто наша дружба з Духом Божим, яка починається на землі, продовжується вічно.

Господь застерігає нас. Показує, де є небезпечні місця, і каже, щоб ми туди не йшли. Думаю, що ви відчували в житті щось подібне. Коли планували зробити одне, але раптом відчули, що краще по-іншому, хоча, на перший погляд, так чинити нелогічно. І тільки з часом, підкорившись внутрішньому голосу, бачили, що це набагато краще. Іноді не все ми розуміємо, хоча хочемо зрозуміти все.

Колись апостоли звернулися до Христа із запитанням: «Коли Ти відбудуєш Царство Ізраїля?» А Він їм відказав: «То не ваша справа знати час та добу, що Отець поклав у владі Своїй» (Дiї 1:7). Тобто ми не повинні знати все й відразу. Дуже важливо просто довіряти дії Святого Духа й перебувати в єдності з Ним.

Іноді ходіння по воді виглядає наче крок до смерті, бо ж ти мусиш залишити човен і піти в шторм.

А віддати свого обіцяного сина-спадкоємця? Та цього не можна осягнути людською логікою!

І подібного до цього, такого, що не піддається людській логіці, у Біблії дуже багато. Тобто Бог виховує нас через такі чинники, яких ми не можемо осягнути. Але тут треба довіряти Господу.

Дія Духа Утішителя в майбутньому

Дух Святий Свою дію починає з нами на землі, але вона тут не закінчується. Повноту єдності зі Святим Духом ми переживаємо, коли дозволяємо Йому діяти в нашому житті. І тоді кожен куточок нашого серця поступово переображається. І цей процес відбуватиметься постійно аж до кінця віків. Це есхатологічний вимір.

Бог удосконалює і змінює нас через Своє одкровення. І чим більше ми наближаємося до Бога, Він удосконалює нас до тих висот, про які ми не могли б і подумати.

Якось я замислився над тривалістю життя людини, яка вимірюється 70-80-ма роками. І щодо кожного з нас у Бога є уявлення, наскільки сильно ми можемо змінитися за цей час.

А тепер запитання до нас: наскільки ми змінилися після зустрічі з Духом Божим? Наскільки ці зміни глибокі? І чи це ті зміни, яких очікує Господь? Чи це невеличкі зміни? Але саме зараз час усвідомити, що Господь через те невелике відкриття, яке Він нам дав через Духа Божого, хоче змінити нас у десятки разів більше! Ми маємо думати про це, бо Господь дав нам Духа Святого не просто для сьогодення. Він має есхатологічний вимір. Він веде нас до майбутнього. Тому в нашому житті мають відбуватися глибокі зміни. Ми повинні аналізувати ці зміни в собі. А якщо їх немає, то ставити запитання, чому їх нема. Що ми робимо не так? Нас цей стан має хвилювати, бо ми покликані до глибоких змін. У нас повинен проявитися Христос.

Святий Дух був обіцяний Христом, щоб до кінця світу виконувати Ісусові слова на землі та робити їх актуальними у всі часи.

Христос плив проти течії. Такими ж будуть і Його учні, Яких вестиме Дух-Параклет.

Христос був заступником грішників. Такими ж будуть і Його учні завдяки силі Духа, Який спрямовує їх.

Христос приніс спасіння людям. І нестимуть Його учні, зміцнені силою Параклета, нестимуть це спасіння всім людям землі.

І це актуально не лише в певний час. Цей процес триватиме до кінця світу, тому що дія Духа-Параклета на землі закінчиться лише в період Другого приходу Христа. І місія Святого Духа — приготувати світ до цього приходу, дати світу дар навернення, щоб він був сповнений надії та з радістю зустрів Христа-Суддю.

Отже, одне слово «Утішитель», але скільки ж відтінків воно має! І ми усвідомлюємо, яка глибока праця Божа стоїть за цим словом! І, звісно ж, — наша робота в синтезі з Ним.

Усі ми пишемо книгу свого життя. Що треба зробити для того, щоб ця книга була написана яскравими барвами, а не темними чи сірими? Це можливо лише тоді, коли ти підпорядкуєш своє життя дії Духа Божого. І це буде насправді барвиста книга свідчень, твоїх власних змін із Богом і твоєї глибокої довіри Йому.

Валерій ВЕРНЕР,
пастор церкви «Філадельфія», м. Київ

Благовісник, 2,2024