Життя Церкви

Які пісні співати у зібранні?

Перед регентом постають такі питання: яким повинен бути репертуар хору, які псалми й пісні підбирати і якою повинна бути їхня тематика? На ці питання дає відповідь Біблія, а саме книга Псалмів, яка є підручником для музичних працівників у Церкві. Кожний псалом цієї книги несе духовний зміст. В них багато мудрості, пророцтв, обітниць, настанов, одкровень – усе це є результатом практики життя з Богом.

Тематика книги Псалмів різно­манітна: молитовні й радісні, месіанські й плачевні, історичні й хвалебні, подячні, закличні, повчальні псалми – яскраве підтвердження широкої гами почуттів душі, яка довірила своє життя Творцю. Слід зазначити, що новітня тенденція співати виключно пісні прославлення й поклоніння (ніби ці теми єдині в Біблії) є неправильною і не витримує біблійної критики.

Які ж пісні вибирати регенту з величезної кількості християнської духовної музики? Такі, які хор, згідно з духовними, вокальними, кількісними якостями й можливостями, може вивчити й гідно, на належному рівні заспівати в зібранні. На жаль, є такі регенти, які, бажаючи вивчити той чи інший псалом з хором (бо він їм подобається!), не зважають на духовний зміст пісні: чого вона навчить слухачів, до чого буде закликати, які почуття буде пробуджувати в серцях народу, чи текст, мелодія, гармонія відповідають євангельському духу; вони не зважають також на кваліфікацію співаків — і беруть надто складний твір, який стає важким тягарем для хору. Коли тривалий час «мучать» цей псалом, хористи втрачають інтерес до пісні, репетицій, зростає в серцях обурення, осуд, невдоволення. Результатом репертуарної політи­ки такого регента-невігласа бу­де мала кількість хористів на репетиціях, розмови поза очі — і, що найприкріше, абияк заспівана пісня в зібранні перед народом Божим. Тому репертуар хору повинен підбиратися молитовно, виважено, щоб він був змістовним, щоб задовольняв різноманітні духовні потреби братів і сестер.

Грамотний добір пісень хорового та загального співу враховує можливості хору та співзвучний із темами проповідей у зібранні. Кожному регенту слід зрозуміти, що пісня, виконана після проповіді, повинна бути продовженням, доповненням й закріпленням теми проповіді, що й буде результатом єдності духа. Тому репертуар хорового і загального співу має бути широким, знайомим і хору, і Церкві. Може бути так, що в хоровому репертуарі немає псалма за темою проповіді, і ніхто не знає мелодію пісні з пісенника, тоді найближчим часом треба вивчити відповідний хоровий псалом або загальну пісню. Буває й так, що хоровий, сольний чи загальний псалом, заспіваний перед проповіддю, стає епіграфом, вступом до неї, тобто відповідати темі проповіді. Тому надто важливо, щоби керівник хору був у дусі під час зібрання.

Слід зазначити, що регент хору несе пряму відповідальність за стан загального співу в Церкві, який є базовим, основним співом усієї громади дітей Божих (хору в Церкві може й не бути, а загальний спів має бути завжди), за його злагодженість, змістовність та одухотвореність. Є така категорія керівників хорів, які, надто дбаючи про успіх хорового служіння, забувають подбати про спільний спів Церкви, що є наслідком нерозуміння важливості цього співу або зверхності хористів над тими, хто не вміє добре співати. Це призведе до руйнування братерських почуттів у серцях — і повнота благословення від хору ніколи не буде досягнута!

Також регенту доведеться мати справу з вихованням хористів, тому їм слід нагадувати, що хор у євангельській церкві – це постійно діючий хоровий колектив посвячених віруючих людей для духовного збудування, укріплення в вірі й настанови народу Божого та подяки й хвали Богові псалмами та духовними піснями.

Павло Зав'ялов, регент хору Церкви ХВЄ «Воскресіння», м. Львів

"Благовісник", 2,2014