Благовісник

Правда чи фейк: чому це важливо і як нам боротися?

Ми живемо в епоху постправди, коли фейки стали переважати факти та істину. Щодня бачимо нові повідомлення від блогерів та конспірологів, які кажуть: «Терміново! Потрібно діяти! Нас усіх обманюють! Ось правда!» Подібні маніпуляції розраховані на те, щоб мозок не міг зробити паузу й подумати. У психології це називається «периферійним шляхом переконання», що спрямований на наші імпульсивні реакції. У цьому тексті я хочу відповісти на два запитання:

— Чому фейки небезпечні?

— Як перевірити інформацію на достовірність?

Чому фейки небезпечні?

1. Фейк — це неправдива інформація. Коли ми поширюємо неправдиву інформацію, то самі стаємо частиною неправди. За неправду навіть існує кримінальна відповідальність. А для християн, яких більшість у нашій країні, неправда — це гріх. Щодо неперевіреної та неправдивої інформації Біблія категорична: «Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!» (2М.20:16).

2. Фейки провокують страх. Поширюючи фейки, люди поширюють страх. Хтось нас постійно переслідує — зла влада, інші країни, фармацевтичні компанії. Білл Гейтс хоче всіх вакцинувати й вставити в голови чіпи. І список можна продовжувати до нескінченності... Усе це паралізує людей, вони стають розгублені й дезорієнтовані.

3. Фейки можуть привести до смерті. Нещодавно дослідники з Гарварду та Чикаго дослідили реакцію людей на дезінформацію. Дані показали, що люди, які слухали й читали про те, що пандемія COVID-19 не є небезпечною, мали більше шансів заразитися та померти від коронавірусу. Для доказу причинності дослідники використали метод інструментальних змінних.

Як перевірити інформацію на достовірність?

1. Поставте запитання: хто ділиться цією інформацією? Чи надійне це джерело? Звідки взялося це повідомлення — із Facebook, Viber, Telegram, чи з дійсно надійного перевіреного ресурсу?

2. Перш ніж поділитися будь-якою інформацією, перевірте першоджерело. Якщо це статистична інформація, перевірте надійність статистичних даних, фактичні розрахунки. Якщо це законопроект чи наукове дослідження, то особисто прочитайте його.

3. Чи є людина, яка ділиться інформацією, експертом у даній галузі? Чи хороша у неї репутація? Чи це просто людина з камерою, яка є «експертом» у всьому? Перевірте повноваження цієї особи. Якщо це лікар або вчений, то перевірте, чи мають вони ліцензію і чи визнаний їхній науковий внесок.

4. Чи є конфлікт інтересів або упередженість? Ліберали мають упередженість щодо інформації, яка підтримує їхню ідеологію. Так само й консерватори. Бізнесмени дбають про власні прибутки. Блогери дбають про ажіотаж та підписників. Зазвичай, якщо існує конфлікт інтересів, то є стимул до спотворення інформації.

5. Перевірте наявність спростувань. Коли я чую нову інформацію, зазвичай шукаю в Google: «інформація» та «інформація + фейк». Наприклад, коли вперше почув про зв’язок між 5G та коронавірусом, задав пошук: «5G + коронавірус», а потім «5G + коронавірус + фейк». Завжди добре розуміти обидві сторони.

6. Використовуйте ресурси з перевірки фейків. Це і соціальні мережі, і надійні веб-сайти. Ось декілька назв, якими я користувався: «StopFake», «По той бік новин», «VoxCheck».

Підсумовуючи, хочу сказати: будь ласка, перш ніж поширювати будь-яку інформацію, переконайтесь, що це правда. Якщо ви поділилися фейком, то видаліть та повідомте людям, які його прочитали. Тільки таким чином правда може перемогти в епоху постправди.

Роман ШЕРЕМЕТА

Благовісник, 2,2020