«Я ніколи не прощу тобі!»

Один американський генерал мудро зауважив: «Єдиний спосіб виграти війну — уникнути її!»

Як консультант з питань сім’ї та шлюбу, я згадую ті слова, коли намагаюся допомогти подружжю, яке веде відкриту війну. В ній ніхто не перемагає! Ніхто не може перемогти. Та, незважаючи ні на що, війна триває — чоловік і дружина поводяться як закляті вороги! У деяких сім’ях ця війна прихована. Ворожнеча реальна, хоча й замаскована. Але зрештою може виявитися смертельною, якщо не буде вчасно розпізнана і спинена.

Смертельний удар по любові

Іноді я спілкуюся з подружжями, які не хочуть зізнаватися в недобрих почуттях один до одного. Вони заявляють, що відчувають лише байдужість. Та після глибоких роздумів вони розуміють, що їхня байдужість є прямим результатом прихованого гніву, який привів до депресії, що знищила всі їхні почуття — і хороші, і погані. Любов не може зростати в тому серці, де гніздяться негативні почуття: гнів, гіркота, недоброзичливість, відчай чи ворожість (явні чи приховані). Як би не називалися негативні стосунки, у них є один спільний знаменник — дух непрощення, який позбавляє подружжя того, що робить їхнє життя хорошим. Треба виявити його і звільнитися від нього, щоб уникнути руйнівної війни і відкрити шлях для багатьох благословень, одним з яких буде оновлення щасливого любовного зв’язку, який подружжя вважало неможливим.

«Але мої почуття справедливі, — протестують іноді чоловік чи жінка. — Ви не знаєте, що я переніс (чи перенесла)!» Я відповідаю, що справа не в цьому. Якщо ви хочете, щоб у вас був шлюб, сповнений любові, то не можна дозволяти собі слабкість дратування, жалю до себе чи гніву. Будь-якого роду непрощення щодо чоловіка чи дружини завдає смертельний удар по любові.

Дозвольте мені поділитися двома основними принципами, які допоможуть вам. Перший: ви не повинні керуватися почуттями. Другий: ви не є безпомічними в’язнями свого минулого. Ось основні контраргументи людей, коли їм говорять про необхідність прощати. Вони відповідають приблизно так: «Може, це й правда, але я ніколи не зможе простити чоловіку те, що він зробив». Чи: «Я хотів би простити своїй дружині, але нічого не можу зробити зі своїми почуттями». Ці люди стали рабами власних почуттів чи того, що сталося з ними в минулому. Однак сказано, що християни отримали свободу в Христі (див. Ів. 8:32,36). Тому почніть з усвідомлення необхідності контролю над своєю поведінкою. Тому що головний і незаперечний факт полягає в тому, що почуття змінюються, коли змінюється поведінка. Якщо ми будемо правильно чинити і правильно думати, за цим обов’язково прийдуть правильні почуття. Важливо зрозуміти, що Бог простити не вимагає, Він просить, бо знає, що вам самим від цього буде користь.

Прощення містить у собі три сходинки:
1. Використання нашої незалежної волі, щоб прийняти рішення простити.
2. Обдумана поведінка за словом Господа.
3. Надія на Христа, що Він звершить працю оновлення нашого розуму у створенні нових, змінених стосунків між подружжям.

Вирішуй — раз!

Для того, щоб допомогти подружжю у виборі шляху прощення, Господь залишив дуже важливе попередження у Посланні до євреїв: «І чиніть прості стежки ногам вашим, щоб кульгаве не збочило, але краще виправилось. Пильнуйте про мир зо всіма, і про святість, без якої ніхто не побачить Господа. Дивіться, щоб хто не зостався без Божої благодаті, щоб не виріс який гіркий корінь і не наробив непокою, і щоб багато хто не опоганились тим» (Євр. 12:13-15). Бог попереджає, що впертий у непрощенні буде на все життя позбавлений повноцінного життя і стане отруювати гіркотою не лише себе, а й інших людей. Радіопроповідник Ч. Свіндол сказав, що непрощення схоже на те, що ви б самі добровільно сіли у концтабір. Коррі Тен Бум описує непрощення як перебування вдень у темній кімнаті з опущеними шторами, які закривають сонячне світло і не пропускають свіжого повітря.

Ви насправді будете страждати від свого власного непрощення доти, доки не вирішите повністю простити все погане, що було вчинено щодо вас. Може, прощення буде за один великий злочин чи за роки дрібних образ, які накопичилися в одне велике почуття роздратування. Звичайно, це буде вам чогось вартувати. Однак Богу простити нам вартувало набагато більше, ніж ми можемо осягнути нашим розумом. Але як тільки-но ви наважитеся простити, то зрозумієте, що зробили великий крок до свободи, до емоційного здоров’я і духовного зростання. Як тільки подружжя прийме рішення простити розумом і волею і віддасть цю справу в Божі руки, воно звільниться від образ і влади минулого. Тоді, що б не було в минулому, воно стане тільки історичним, а не емоційним фактом. Цим подружжя відкриє свої рани великому Цілителеві і дізнається, що любов Христа, вилита на їхні рани, звершить велике зцілення — і вони не будуть більше відчувати гострого болю.

Згадайте слова Господа Ісуса, які описують Його служіння. Він сказав: «На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених» (Лк. 4:18). Цими словами Ісус пропонує нам вибавлення та зцілення. Немає такої рани і такого емоційного переживання у шлюбі, які Господь не міг би зцілити, якщо подружжя вирішить простити один одному і довірити своє життя Христові. Жодна ненависть не зможе втримати їх у рабстві, якщо вони оберуть свободу. Жодне негативне почуття не буде володарювати над ними, якщо вони вирішили відмовитися від нього на знак покори Господу Ісусу Христу. Його любов перемагає старе почуття образи. І ми ніби піднімаємо важкі штори і відкриваємо вікна у затемненій кімнаті. Яскраве світло наповнює її і проганяє темряву з усіх закутків. Тоді повітря стає свіжим, приємним і надихаючим.

Роби — два!

Друга сходинка до прощення стисло виражена у Посланні до ефесян, 4:31-32: «Усяке подратування, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас разом із усякою злобою. А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив!» Зверніть увагу на дії, які Господь радить застосувати, і почніть виконувати їх. У Священному Писанні Бог спочатку радить, як відмовитися від негативних стосунків, а потім — як ставитися один до одного позитивно. Суть такого доброго ставлення полягає в тому, щоб кожен ставився до іншого так, як хотів би, щоб ставилися до нього. Добре ставлення замість негативних дій, безсумнівно, містить доказ прощення. Чоловік і дружина ніколи не повинні дорікати один одному минулим життям, не повинні ніколи навіть думати про те.

Я згадую одного пацієнта, дружина якого зрадила йому кілька років тому. Він сказав, що простив їй. Однак і сьогодні його ставлення до неї чітко виказує те, що він не довіряє своїй дружині. Ймовірно, він по-справжньому так і не простив, і дружина чудово розуміє це. Можете собі уявити, як важко процвітати почуттю любові в таких обставинах?

Простити — означає назавжди розпрощатися з болем минулого і звільнитися від його впливу у теперішньому. Це приводить нас до третьої сходинки прощення.

Думай — три!

А тепер час забути про минуле і поглянути у майбутнє. Це можливо, коли подружжя дозволяє Богові відновлювати розум через Боже Слово, змінюючи негативне ставлення на добре, позитивне, яке принесе благословення подружнім стосункам. Бо лише Божий народ наділений здатністю забувати минуле.

Християнське життя — це теперішнє і майбутнє. Бог влаштував так, що християнин може почати жити на тому місці, де він перебуває, по-новому, згідно Божих принципів. Приємно усвідомлювати, що немає таких заплутаних ситуацій, яких Бог не може розплутати і використати те, що сталося, для нашого ж блага. Людині важко зрозуміти, як Господь може допомогти почати їй жити спочатку, користуючись новими планами, однак Бог може й хоче зробити це. Він завжди з досконалою любов’ю йде назустріч нашим спробам іти за Його порадами. Біблійний принцип полягає в тому, що Божа вірна любов невичерпна. Його милості ніколи не закінчуються. Вони обновляються щоранку.
Тому разом з апостолом Павлом ми можемо сказати: «Я себе не вважаю, що я досягнув. Та тільки, забуваючи те, що позаду, і спішачи до того, що попереду…» (Фил. 3:13). Забуваючи, спішити до того, що попереду — ось спосіб увійти в царство любові з моменту прощення, щоб жити там до кінця своїх днів.

А тепер, що робити з негативним ставленням один до одного кожного з членів подружжя, яке є бар’єром, зведеним проти почуття любові. Вам треба проявити ініціативу і самому просити пробачення. Перед усім, усуньте все, що створює відчуження між вами. Покажіть своїми словами, вчинками і ставленням, що ви усвідомлюєте свої помилки і хотіли б виправити їх. Ніколи не ставте умов, коли ви говорите про це зі своїм чоловіком чи дружиною. Просто визнайте помилки і просіть пробачення. Будьте обережні, щоб не звинуватити у цій ситуації свого партнера. Змусити друга життя відчувати себе винним — це найгірше, що можна зробити, якщо ви хочете відновити любов у своєму шлюбі. Навіть якщо ваш чоловік чи дружина одразу ж не відгукнуться позитивно, продовжуйте своїм любовним ставленням показувати, що зі свого боку ви все простили і готові любити до кінця своїх днів. Пам’ятайте, що прощення може початися односторонньою дією. Тому хай воно почнеться з вас!

Мені доводилося консультувати віруючі подружжя з різними проблемами і гріхами. Багато хто вважає, що найважчим з гріхів є перелюб, який автоматично руйнує шлюб. Ні, шлюбні зв’язки руйнує лише шлюб з іншою людиною. Говорячи по-біблійному, перелюб не має бути більш руйнівним гріхом для вашого шлюбу, ніж будь-який інший. Багато зі шлюбів, готових до розпаду через перелюб чи інші проблеми, були відновлені настільки, що взаємостосунки між подружжям стали набагато кращими, ніж раніше.

Недавно один пастор сказав мені про кілька дуже неблагополучних шлюбів: «Тільки Бог може залікувати рани у цих взаємостосунках!» Це правда, але Бог може зціляти тоді, коли люди готові застосувати Слово Боже для покращення становища. Якщо подружжя готове простити і звільнитися від своїх негативних відносин, Бог буде більш ніж готовий залікувати його рани і обновити їхню любов один до одного.

Ед УЇТ

"Благовісник", 2,2010