Віра та життя

Як ми виглядаcмо?

Ми завжди, з наміром чи ні, інформуємо інших людей про самих себе. Ця інформація передається через те, що ми говоримо (наші слова та інтонація), що ми робимо (наші манери та вчинки) і те, як ми виглядаємо (наш зовнішній вигляд чи імідж). Наша мова і наші вчинки, безперечно, важливі, але значення зовнішності — проблема настільки важлива, що її не можна недооцінювати. Часто на людей впливає те, що вони бачать, а не те, що вони чують.

Зовнішній вигляд відіграє важливу роль. Засоби самовираження ще ніколи не були такими різноманітними. Колір волосся може бути яким завгодно — від зеленого до фіолетового. Губи також не обмежуються природними кольорами — рожевим чи червоним. Тепер можна побачити мало не чорний колір на губах. У нашому гардеробі одяг різної довжини та стилю. Ніколи ще не було такого розмаїття різних засобів самовираження, але яке послання міститься в цих зовнішніх проявах?

Якщо хочете, щоб чоловік цінував вас за розум, не відволікайте його своїми колінами та стегнами. Він неправильно зрозуміє вас. Якщо ваші сигнали будуть незрозумілими і двозначними, то їх обов’язково не так витлумачать. Те, як ви одягаєтеся і тримаєтеся на людях, не тільки повідомляє їм про вас щось явне, але й може натякнути на те, про що ви не хотіли б повідомляти. Зовнішність може видати вашу власну думку про себе чи цінності, які ви сповідуєте, може виявити джерело вашої впевненості чи невпевненості або ж вказати на вашу приналежність до певної групи людей.

Який вплив на оточення здійснює ваша манера одягатися? Чи спонукує вона чоловіків мати благочестиві думки і бажання? Що бачать люди, дивлячись на вас?

Можливо, у вашій пам’яті спливають завчені уривки з Писання про те, що зовнішність не має значення, оскільки Бог дивиться на серце і не судить за одягом. Хвала Богу, що Він дійсно дивиться на серце, але ми все-таки живемо на землі. Тут всі дивляться на нашу зовнішність. «Бо Бог бачить не те, що бачить людина: чоловік бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце» (1 Сам. 16:7). У цьому уривку стверджується незаперечний факт: ми керуємося тим, що бачимо.

Як потрібно одягатися? Скільки відкритого тіла можна демонструвати? Такі питання часто ставлять молоді християнки. Я хочу підійти до цього трохи глибше.

Погляньмо на спокусливий образ, який намагаються копіювати молоді люди. Ці образи зневажливо поглядають на нас з обкладинок журналів у кожному магазині та кіоску. З гордо піднятими головами вони говорять: «У мене є влада і вплив! Слухайте мене». Майже кожний журнал для жінок обіцяє вам відкрити секрети струнких стегон і пристрасного сексу. Одного разу, коли ми проходили біля стійки з журналами до черги в касу, мій син прошепотів мені: «Мамусю, мені здається, що в цієї жінки такий вигляд, наче вона хоче мене з’їсти». Вважаю, що її розпутний вигляд налякав хлопчика. Я думаю, немало чоловіків реагують у такий же спосіб, хоча й не усвідомлюють цього так, як мій наївний син.

Хижий, агресивний, виклично спокусливий вигляд жінки здатний збуджувати чоловіків, їхній основний інстинкт. Чоловік може відчути у повітрі запах перемоги, і рівень тестостерону підніметься у відповідь на кинутий йому виклик. Йому захочеться продемонструвати свою владу і оволодіти жінкою. Здається, чоловіків постійно переслідують сексуально агресивні жінки: їх багато на обкладинках журналів, на рекламних щитах і т.і. Ці образи залишаються в головах чоловіків. І оскільки вони не можуть отримати жінок з журналів чи телевізора, вони полюють за більш доступними.

Отямтеся! Не слухайте цього обману! Де ж та обіцяна влада й сила? Вона схожа на пару. Таким чином ви не зможете перемогти — переможуть вас. Дивлячись на таких жінок, я бачу один парадокс. Можливо, вони виглядають красивими зовні, але я сумніваюся, що вони наділені такою ж в внутрішньою красою. Істинна краса спонукує захистити і зберегти себе. Істинна краса жінки дарує тепло молодим і літнім. Образи, які виставляються на всезагальний огляд, не роблять нікому честі, хіба що молоді, яка не соромиться показувати своє тіло. Можливо, ви вважаєте, що я просто заздрю, бо старша від них. Але це не так. Я розумію те, що такий образ на перший погляд вабить і обіцяє владу. Я багато чого пережила на своєму віку, і це все тільки спустошило мене і вселило спрагу знайти когось, хто буде мене берегти й захищати, а не захоплюватися моєю владністю. Я стомилася бути сильною та непокірливою. Я хотіла, щоб мене любили і шанували.

Якщо в жінки не було добрих взаємостосунків з батьком, то це негативно відіб’ється на її стосунках з чоловіками. Батьки повинні леліяти своїх доньок і поводитися з ними, як з неоціненним скарбом. У віці п’яти років я втратила одне око, а разом із ним всю надію почуватися красивою і жіночною. В школі мене прозивали однооким циклопом. Батько почав віддалятися від мене, тому, щоб вижити, я навчилася бути жорсткою. Щоб поставити себе у безпечне становище, я вирішила не бути мамусиною донькою.

Мене вабив образ спокусливих красунь в обтягуючих брюках із пістолетом в руках, які бігали за бандитами нарівні з чоловіками. Вони не чекали, що якийсь чоловік буде їх захищати. Вони самі могли за себе постояти. Я вже натрапляла на такий тип жінок в журналах. Одного разу з подругою ми знайшли «Плейбой» в ящику стола її батька. Я вважала, що цей тип жінок таємно обожнюють всі чоловіки, саме тому вони й приносять такі журнали додому.

Але та свавільна, жорстка і впевнена у собі красуня тільки на перший погляд здається хороброю, насправді ж це не так. Всі вони чогось бояться. Багато з них у дитинстві не відчували любові та захисту від своїх батьків, тому вирішили, як і я колись, не довіряти чоловікам. Інших любили і оточували турботою, але вони спокусилися образом сучасної культури, який формує вшанування зовнішньої краси замість Бога. Всі вони самостверджувалися за рахунок стосунків з різними чоловіками, за рахунок своїх сексуальних перемог. Але зрештою всі ці жінки залишалися біля розбитого корита. Їх сексуальна привабливість не дасть їм свободи.

Є й інші альтернативи. Нам вже час дізнатися про них. Жінки можуть прикрасити себе більш надійним способом. Для цього не потрібні якісь неймовірні костюми чи зброя для самооборони. Така жінка сміливіша від будь-якого ілюзорного образу сексуальної хижачки. Чоловіки не хочуть нападати на неї, вони хочуть бути гідними її. Вона несе життя, а не відбирає його. Вона наділена мудрістю і завжди одягається з гідністю. Вона не закликає чоловіків бути грубими і агресивними, але вселяє в них бажання бути ніжними, уважними і мудрими.

Боюсь, що цей образ жіночої загадковості не часто з’являється на обкладинках журналів. Така жінка благородна. Її не зустрінеш серед крикливого натовпу в продуктовому магазині. Якби я могла підібрати їй відповідний гардероб, то перенеслася б назад у часі в більш вишукану обстановку. Краса її одягу була б до душі кожній дамі, незалежно від віку та фігури. Я б підібрала їй плаття з фільму Джейн Остін. Їй підійшов би костюм з фільму «Бен Гур». Але він ані трохи не був би схожим з сучасним «унісекс». Єдине, що мені самій доводилося носити з того, що можна порівняти з таким одягом, — весільне плаття. Не раз, переглядаючи фільми про те чи інше століття, я зітхала й запитувала себе: «Чому тепер так не шиють?» Ці вбрання такі красиві. Їх страшно навіть зачепити — здається, що вони забрудняться. В цих платтях немає жодного виклику. Здається, вони повністю оспівують красу жінки. Ці вбрання спокусливі, але в той же час скромні. Коли я читаю опис одягу святих на небесах, я бачу, що він випромінює славу і світло, навіть сама тканина світиться. В такому одязі немає нічого викличного і потворного, він прекрасний.

Звернімося ж до Божого Слова за мудрістю в питаннях чистоти в одязі. Оскільки ми належимо Христу, то маємо одягатися так, як хоче Він, незалежно від того, чи ми одружені, чи розлучені, чи самотні, а чи вдови. Бог закликає нас бути красивими і вільними доньками обітниці. Щоб зберегти свободу, ми обираємо життя в Дусі, тому що цього вимагають постанови Божого Слова.

Розгляньмо декілька уривків із Нового Заповіту, які стосуються одягу. Перший з них — настанови апостола Павла Тимофію: «Так само й жінки, у скромнім убранні, з соромливістю та невинністю, нехай прикрашають себе не плетінням волосся, не коштовними шатами, але добрими вчинками, як то личить жінкам, що присвячуються на побожність» (1 Тим. 2:9-10).

На мій погляд, тут закладені глибокі думки. По-перше, одяг жінки має бути пристойним. Це означає відсутність гордості і наміру привернути до себе увагу. По-друге, його критерієм є сором’язливість, тобто чистота, мораль, непорочність. Протилежністю до цього є непристойність, з якою ми так часто стикаємося. Хочу бути чесною з вами: іноді в мене викликає стурбованість одяг, який носять в церкві молоді дівчата і жінки. Я пам’ятаю, як виглядала білою вороною після покаяння, тому що в мене був виключно «язичницький» гардероб. Але тут я говорю про зовсім інше. Деяким донькам, вихованим у церкві, не вистачає скромності, і це викликає тривогу. Дуже часто матері юнаків просять мене: «Скажіть дівчатам, що їх манера одягатися погано впливає на чоловіків!»

Третя характеристика одягу, дана в цьому уривку — цнотливість. Найкраще його можна розкрити як пристойність і повага до оточуючих. Якби на весілля один з гостей прийшов у спортивному костюмі, він осоромив би наречених. Так і ми повинні висловлювати повагу до оточуючих у своєму виборі одягу.
Далі Павло порівнює зовнішні предмети гардеробу з прикрашанням добрими справами. Апостол мислить зовсім не земними категоріями. Він побував на небі й знає, що земні блага не зрівняються з небесними. Він радить жінкам не витрачати часу, грошей на земні скарби. Треба збирати скарби на небесах, прикрашаючи себе добрими справами.

Ми знаходимо ще ряд настанов щодо гардеробу християнки в Першому посланні ап. Петра: «А окрасою їм нехай буде не зовнішнє, заплітання волосся та навішання золота або вбирання одеж, але захована людина серця в нетлінні лагідного й мовчазного духа, що дорогоцінне перед Богом. Бо так само колись прикрашали себе й святі ті жінки, що клали надію на Бога й корились своїм чоловікам» (1 Петр. 3:3-5). Петро каже, що прикраса не повинна бути тільки зовнішньою, особливо якщо вона шкодить внутрішній красі. Він ділиться з нами секретом краси святої жінки — виховувати в собі лагідний та мовчазний дух. Головним фактором в цьому вбранні є необхідність навчатися довіряти Богові. Павло закликає жінок прикрашати себе добрими справами. Петро наставляє їх зосередитися на невидимому скарбі. Якщо ми будемо виховувати свій дух, як це робили святі жінки в древності, то одягнемося в одяг благодаті і хвали. Він ніколи не зноситься, але з часом буде сяяти ще більше.

«Стережіться лихого в усякому вигляді!» (1 Сол. 5:22). В нашому одязі не має бути жодного натяку на спокусу. Можливо, немає необхідності пояснювати, що я маю на увазі, але я все ж зроблю це для ясності. Якщо ви йдете в церкву на служіння, молодіжну групу чи якийсь інший захід, то показувати груди чи пупок непристойно. Не придатні для цього брюки чи плаття в обтяжку, які не залишають навіть місця для уяви. Одяг не може бути скромним, якщо його мета — привернути увагу до грудей, пупка, ніг чи стегон. Він непристойний, тому що може знічувати оточуючих, особливо чоловіків, у яких гормони діють інакше і які збуджуються від видимих образів. Все це негідно тих, хто заявляє про свою приналежність до Бога. Я хочу закликати вас ще раз переглянути свій гардероб і попросити Святого Духа бути вашим консультантом у питаннях моди. Одягаючись, ви можете спитати себе: чи це скромно? Чи пристойно? Чи відповідає це тому місцю, куди я йду? Чи подобається це Тому, Кому я належу? Як впливатиме мій одяг на чоловіків? Чи показую я цим свою повагу до людей, чи спонукую їх прагнути до чистоти?

Ваш ворог хоче роздягнути вас, висміяти і виставити ваше тіло на продаж, але ваш Небесний Отець хоче одягнути вас неминучою красою, силою, честю та гідністю.

Ліза БІВЕР

"Благовісник", 4,2010