Благовісник

Віра та життя

Небезпечне слідування

На заміську ділянку ми, як правило, добираємося велосипедами. Один за одним ми їдемо за відомим усім нам маршрутом, лише зрідка перекидаючись фразами. Кожен думає про щось своє. А загалом, ми просто насолоджуємося самою поїздкою, тікаючи таким чином від набридливої міської суєти. Іноді ми їдемо всього лише вдвох, якщо роботи небагато. Так було й того разу, про який хочу розповісти.

Ми поїхали удвох з Наталкою, старшою дочкою. Було підвечір'я, коли в місті світла вже менше, але в чистому полі ще досить ясно. Я їхав першим, традиційно слухаючи щось зі своїх записів у телефоні, який на час їзди ставлю на гучномовець. Наталка їхала за мною.

У якийсь момент я задумався, відволікся і... на повному ходу влетів у яму, яку зазвичай завбачливо об'їжджав. Я стиснувся в грудку, нашвидку приходячи до тями після такої помилки. Звинувачувати було нікого — необережність винятково моя. Разом із тим я відчув якусь ледь вловиму небезпеку від того, що відбувається... і не даремно. У наступну мить я почув за собою характерний звук велосипедного колеса, яке потрапило в яму. Наталка не встигла повернути вбік, тому що довірливо їхала за мною, як кажуть, колесо в колесо.

Того вечора я задумався про небезпеку слідування за тими, кому ми беззастережно довіряємо. Я не хотів заподіяти Наталці зла! Просто я сам помилився. Але моя помилка спричинила наслідки і для неї, бо вона їхала за мною. Я подумав, що той же самий принцип можна віднести й до багатьох інших сфер нашого життя, де, на жаль, ставки бувають набагато вищі. Одного разу, вказуючи на певних людей, Ісус промовив знамениті слова: «Залишіть ви їх: це сліпі поводатирі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, — обоє до ями впадуть» (Мт. 15:14). Я ще раз переконався в тому, що при всій привабливості прямування за тими, кому ми довіряємо, людина завжди відповідає за особисте судження, за яке відповідатиме й перед Богом. Так що, дорога душе, ще раз придивися до тих, хто веде тебе по життю. У тому, щоб іти за кимось, нічого поганого немає. Тільки пам'ятай, що іноді помиляються «вони», а в яму влітаєш «особисто ти». І добре ще, якщо без трагічних наслідків...

Михайло ЮНАКОВСЬКИЙ

"Благовісник", 4,2014