Віра та життя

Невидима війна

Сатана всіма способами намагається заманити нас у пастку. Він обманює нас і звинувачує. Іноді робить це приховано. Іноді йде й у відкритий наступ. Духовна війна може набирати різних форм. Але поміркуймо над тим, як боротися з ворогом і перемагати. Є чотири факти, які ми повинні засвоїти.

Факт перший

Бог уже переміг сатану і зруйнував його плани. Він звільнив нас від влади гріха й необхідності розплачуватися за свої гріхи, а зрештою — позбавить і від присутності гріха як такого. Але поки що ми втягнені в партизанську війну з бісівськими силами. Ворог нізащо не зможе звинуватити нас, навіяти нам сумнів, якщо ми будемо впевнено йому протистояти. Насамперед, якщо ми будемо чесними з Богом, з іншими людьми й самими собою. Це необхідна передумова всіх духовних битв.

Факт другий

Як віруючі, ми перейшли з царства темряви в царство світла й володіємо статусом, правами й привілеями дітей Божих. Ми повинні поступати правильно й жити праведно, виходячи з того, що Бог відкриває нам зі Свого Слова.

Факт третій

Ми самі відповідаємо за те, щоб в ході битви користуватися духовною зброєю, яку дав нам Бог (див. Еф.6:10-18). Ми будемо перемагати, коли будемо регулярно свідчити іншим про Євангелію й благодать Божу.

Факт четвертий

Як правило, духовна боротьба — це життя по вірі, згідно з тим, хто ми є в Христі. Але бувають також випадки, коли нам потрібно не просто твердо стояти в Христі, але й вступати у відкритий бій з ворогом. Бувають випадки, коли ворог іде в лобову атаку, і вже недостатньо лише обороняти територію.

Коли диявол атакує відкрито?

Дозвольте розповісти вам, у яких випадках треба очікувати лобової атаки ворога.

По-перше, коли ми робимо значні кроки віри й ростемо духовно.

По-друге, коли ми, благовістячи, заходимо на територію ворога. Може, ви поїхали в місіонерську поїздку або берете участь у євангелізаційних заходах, або розповідаєте про Христа сусідам чи друзям.

Третій випадок, коли нам потрібно чекати відкриту атаку, — це коли ми розповідаємо людям правду про сатану. Я вже кілька разів викладав різним групам людей курс про духовну війну, і кожен раз у цей час піддавався особливим атакам сатани. Адже коли ви викриваєте сатану й допомагаєте людям побачити за тим, що відбувається, вплив злих духів, у вас відразу ж летять стріли.

І ще один випадок, коли ми каємося й відвертаємося від доріг цього світу, що поневолює нас гріхом чи гріховними стосунками. Ворог не може бути спокійним, коли втрачає своїх слуг.

І, звичайно ж, диявол буде атакувати ту людину, яку Бог готує на велику справу для Його слави. Одна з ознак того, що Бог щось задумав щодо тієї чи іншої людини, — затяті духовні атаки злих сил без жодної явної причини. Жителі невидимого світу зазвичай краще нас розуміють, що відбувається. Один з моїх викладачів часто повторював: «Духовний опір — це хороший знак, який вказує на те, що ми заслужили увагу темних сил». І тепер я сприймаю це, як чергову зірочку на пагони, сміливо стаючи до бою.

Як виграти бій?

І ось питання: якщо ми зодягнені в Божі обладунки, але все одно відчуваємо атаки сатани, то як нам активно прийняти бій і виграти його? «Нарешті, мої брати, зміцняйтеся Господом та могутністю сили Його. Зодягніться в повну Божу зброю, щоб могли ви стати проти хитрощів диявольських. Бо ми не маємо боротьби проти крові та плоті, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби. Через це візьміть повну Божу зброю, щоб могли ви дати опір дня злого, і, все виконавши, витримати. Отже, стійте, підперезавши стегна свої правдою, і зодягнувшись у броню праведності, і взувши ноги в готовість Євангелії миру. А найбільше над усе візьміть щита віри, яким зможете погасити всі огненні стріли лукавого. Візьміть і шолома спасіння, і меча духовного, який є Слово Боже» (Еф.6:10-17).

Ми отримали цей наказ від Господа й повинні зробити все це, щоб вистояти. Нам важливо зміцнюватися Господом та могутністю Його сили, одягнути всеозброєння Боже. Але над усе Писання рекомендує взяти щит віри.

Щит віри

У той час, коли писалося це послання, були невеликі круглі щити, які зазвичай показують у фільмах про гладіаторів. Але тут йдеться не про такий щит. Були також великі прямокутні щити, розміром сто двадцять сантиметрів на сімдесят. На їхніх краях були гачки, за допомогою яких вони кріпилися один до одного. Римські воїни, як правило, шикувалися довгими рядами, зчіплювали щити і йшли вперед. Ці щити були зроблені із заліза й дерева, обшиті тканиною й шкірою. Між шарами залишали трохи вільного простору, щоб циркулювало повітря. І коли римська армія потрапляла під град вогненних стріл, це повітря гасило вогонь — і він не шкодив воїнам. Сенека описує воїна, на щиті якого після бою було двісті погаслих стріл. Тобто, щит, що гасить огненні стріли, — це чудова ілюстрація, яку добре розуміли сучасники Павла.
Що ж це означає для нас? У цьому контексті поняття «віра» можна визначити як повну впевненість у Бозі, Його обітницях і особливому плані для нас, яка дуже потрібна нам для перемоги над плоттю, гріхом і сонмом бісівських сил. Її призначення — погасити всі огненні стріли лукавого. Підняти щит віри — значить вірити Божим обітницям, пам'ятати, що Він незмінно добрий до нас, і твердо стояти в Його істині, щоб відбити всі стріли ворога, чи то страх, звинувачення, осуд або що-небудь інше.

Палаючі стріли — це хитрощі, спокуси, обман, нападки сатани, мета яких, щоб віруючі перестали довіряти Богу й понадіялися на когось чи що-небудь ще. Стрілами можуть бути богохульні думки. Чи не було, що під час молитви або сердечного спілкування з Богом вам на розум приходило непристойне слово? Людина в подиві: «Звідки це взялося? Я вже багато років так не висловлююсь!» І далі: «І що ти за християнин, якщо під час спілкування з Богом у тебе виникають такі думки?» Нас поборює почуття провини. Але це не що інше, як нападки ворога. Інший вид стріл — це думки, просякнуті ненавистю. Чи було, що вас просто безпричинно охоплювала ненависть до іншої людини? І ви починали сумніватися в тому, чи справді маєте християнську любов. Сумніви — це ще один вид стріл. Я кажу про періоди, коли людина сумнівається навіть у тому, чи віруюча вона. Про це не завжди навіть хочеться говорити вголос. Але такі сумніви приходять до всіх, і вони дуже лякають. А непереборне бажання згрішити? У вас воно коли-небудь з'являлося? Це не той випадок, коли всі піднімуть руки і почнуть кивати головою на знак згоди. Але все ж у кожного в житті з'являються моменти, коли хочеться зробити щось, що, як ти розумієш, не годиться робити християнину. Іноді багаторічні стосунки дають тріщину через те, що у вас нізвідки з'явилися підозри щодо мотивів або цілей людини, з якою ви щиро спілкуєтеся. А раптові напади депресії? Я не кажу про поганий настрій або про те, коли ми засмучені, коли щось не склалося. Зневіра може перемагати нас і тоді, коли порушена робота щитовидної залози або ми просто недосипаємо. Але я говорю не про це, а про те, коли у вашому житті все складається добре, усе було сонячно й світло, але раптом, немов хтось натиснув на вимикач, ви занурилися в непроглядну пітьму. І у вас немає ніякого бажання підніматися. Усе це як грім з ясного неба, але це стріли лукавого — його улюблена зброя.

Як сатана нападає на нас?

Щоб відповісти на це питання, пропоную вам прочитати третій розділ Буття і четвертий Євангелії від Матвія. Зауважте, яку тактику сатана використав проти Адама і Єви і як він спокушав Христа. Ці тексти розкривають класичну картину обману. Спочатку сатана ніби маскується, і ви не помічаєте, звідки виходить обман, але раптово починаєте сумніватися або в Бозі та Його Слові, або у своїй значущості чи цінності. Сатана готовий використовувати будь-які засоби, щоб ви подумали, що Бог жорстокий і байдужий, що Він надмірно суворий і не любить нас. І ось уже ворог зловив вас на гачок.

А може, він зосередився на вашій персоні: «Ти жахлива людина!», «І яка ти після цього мати?!», «Ти ще називаєш себе віруючою?». Не важливо, які саме слова він використовує, але якщо йому вдалося навіяти вам помилкові думки, значить, він вивів вас на слизьку дорогу. Незабаром він ще підкине вам різні альтернативи, що кличуть до похоті плоті, похоті очей і гордості життєвої. Він вже оголив ваші слабкі місця і націлює на вас свої стріли.

Усі ці стріли потрібно відбивати щитом віри. Що я маю на увазі? Потрібно виголошувати правду про вашу конкретну ситуацію відразу після того, як тільки ви усвідомили, що ворог вистрілив у вас. Нам часто нелегко визначити, звідки летить стріла. Але як тільки ви її побачите, відбивайте її вірою, спираючись на відповідну істину Писання. Потрібно вірити в Божі плани та Його доброту стосовно людини. Так, Його шляхи не завжди найлегші, але згадайте Книгу пророка Єремії: «Бо Я знаю ті думки, які думаю про вас, — говорить Господь, —думки спокою, а не на зло, щоб дати вам будучність та надію» (Єр. 29:11).

Важливість молитви

І, нарешті, хочу з повною упевненістю заявити: щоб людина або група людей отримали звільнення від впливу сатани у своєму житті, потрібна заступницька молитва. Адже відразу ж після опису всеозброєння Божого апостол Павло радить: «Усякою молитвою й благанням кожного часу моліться духом, а для того пильнуйте з повною витривалістю та молитвою за всіх святих» (Еф.6: 18). Я твердо переконаний, що саме молитва — ланка, якої немає в житті більшості християн і церковних громад. Я кажу про сильну біблійну молитву, постійну, посилену й цілеспрямовану. Вона вносить зміни в життя, звільняє від гніту, позбавляє від згубних звичок, вселяє мужність, розтрощує стіни між тими, хто навіть розмовляти один з одним не хотів.

Йде духовна війна. Так, вам потрібно зодягти обладунки, озброїтися духовним мечем і піднімати щит віри, коли вас атакують. Але, крім цього, вам потрібна молитва, у відповідь на яку Бог буде чинить чудеса. Якщо ви запитаєте, як саме діє молитва, відповім: не знаю. Але я ніде в Біблії не знаходив заклику розуміти все, що відбувається, все проаналізувати й обґрунтувати. Зате часто натрапляю на заклик молитися — молитися постійно, молитися цілеспрямовано, молитися посилено. І це веде до істинної перемоги в наших духовних битвах.

Чіп ІНГРЕМ
"Благовісник", 2013, 1