Благовісник

Віра та життя

«Гербарій» диявола

Автор: Михайло ЮНАКОВСКИЙ

На наших похоронних служіннях ми часто співаємо похоронний псалом. Називаємо його просто по першому рядочку: «Наша жизнь коротка…» Третій куплет цієї пісні звучить так: «Как цветок полевой: по утру расцветал, а уж к вечеру, в зной, пожелтел и завял». Ці слова говорять самі за себе. І нагадують нам про швидкоплинність і тлінність нашого життя. Але… проблема не в цьому…

Не біда, коли ці слова співаються біля труни старої людини. Тут уже, як кажуть: «Людині належить одного разу померти» — і нічого тут не вдієш. Але щораз частіше й частіше я замислююсь про те, що ці слова можна віднести не лише до мертвих, але й до живих. Я знаю багатьох людей, до яких можна було б сказати ці слова, і навіть говорив до однієї з сестер: «Ти була як пахуча квітка для Господа! Ти була простою й ревною християнкою! Ми всі раділи, дивлячись на тебе! У що ти перетворилася тепер!? Ти та сама квітка, але засушена поміж сторінками Біблії, яку ти вже давно не читаєш, як колись. І від цього всі твої біди! Сама цього не усвідомлюючи, ти стала ще одним експонатом у «гербарії» диявола, який хоче, щоб усі люди були як квіти, тільки засушені між сторінками Біблії!»

У повсякденному житті цей стан прийнято вважати невідворотним. Але тільки не в Бога! У книзі пророка Єзекіїля є дивовижні слова, які не можуть не торкнутися тих, хто щойно виявив себе в подібному стані. «І пізнають усі польові дерева, що Я, Господь, понизив високе дерево, повищив дерево низьке, висушив дерево зелене, і дав розцвістися дереву сухому. Я, Господь, говорив і вчинив!» (Єзекіїль 17:24).

Подивіться уважно на ті слова, які я виділив. Вони покликані повернути вас до того життя, за яким ви потайки нудьгуєте і на якому ви вже поставили хрест. Почніть знову регулярно читати Біблію! Вона внесе у ваше життя свіжий потік життя. Вона оживить вас! І ви більше не будете «гербарієм» диявола, а одним із нетлінних листків «дерева життя».

"Благовісник", 4,2012