Головна

Про нас

Останній номер

Архів номерів

Статті

Замовити друкований варіант

Пожертвування

Інтернет-ресурси

Новини Церкви ХВЄ України


Актуальне запитання

Адреси церков ХВЄ та розклад богослужінь

 




Віра та життя

Бог у чилiйському пiдземеллi

Наш журнал уже розповідав (2, 2010) про сенсаційне врятування чилійських шахтарів, які більш як на два місяці потрапили у підземну пастку. Важливим фактором того, що шахтарі зберегли силу духу увесь той час, була віра в Бога. Сьогодні один з учасників підземної пригоди розповідає про це з церковної кафедри.

«Порятунок 33 шахтарів із шахти, яка завалилася у Чилі, було таким чудом, яке навіть атеїсти не можуть заперечувати», — сказав один із врятованих шахтарів, Хосе Енрікес, зі сцени All Saints Woodford Wells у Лондоні. Він свідчив про Бога, Який врятував його і 32 товаришів, завалених глибоко під землею.

Те, що вони були живі перші 17 днів до встановлення зв’язку із поверхнею, було вже дивом, — сказав він. — Маючи лише кілька банок консервів і трохи печива, люди погодилися постити, щоб заощадити їжу.
Коли стало очевидним, що тільки дивом вони можуть залишитися живими, саме до Енрікеса, відомого як «пастор групи», люди звернулися, щоб він вів їх у молитві.

Шахтарі належали до різних віросповідань, деякі з них були атеїстами, але всі 33 чоловіки брали участь у молитовних зібраннях.

«У нас був єдиний молитовний крик і одна спільна мета. Ми всі молилися: «Господи, відкрий нам двері для врятування. Крім Тебе ніхто не визволить нас», — сказав Енрікес.

Молитовні зібрання незабаром перейшли у вивчення Біблії, Енрікес проповідував з пам’яті, а всі інші співали разом пісні поклоніння. «Після щоденних молитов Божа присутність стала виявлятися більш потужно», — розповів Енрікес.

«На початку був такий хаос і відчай! Ми всі реагували по-різному. Але через молитви змінювались наші серця, ми гуртувалися єдиною метою. Страх відступав — і ми почали знаходити надію».

Велике випробування віри шахтарів прийшло тоді, коли перше буріння виявилося невдалим. Але вони не здавалися, це тільки спонукало їх молитися сильніше, щоб Бог допоміг рятувальникам виявити їх. «Коли провели друге буріння, свердло ковзнуло по каменю в правому кутку приміщення, де зібралися люди», — розповідає шахтар. — Усі, навіть атеїсти, погодилися, що це чудо».

Після цього чоловіки молилися двічі на день. Їжа, ліки і послання від близьких доставлялися по свердловині. Коли кожен із них отримав по маленькій Біблії, то вони змінилися ще більше. «Вивчення Біблії і проповідь Слова почали міняти життя, як це завжди відбувається», — сказав Енрікес.

Подальші зміни в шахтарях були настільки очевидними, що дружини почали свідчити, що їхні чоловіки більше не лаються з ними, а, навпаки, намагаюся проповідувати їм. До кінця випробування 22 шахтарі прийняли Ісуса як свого Спасителя. «Ніхто не може заперечити те, що ми пережили в глибині. Ми — свідки сили Божої і того, що Він там зробив. У багатьох шахтарів були погані стосунки з дружинами, але вони почали любити їх і розуміти, наскільки це цінно. Коли я відвідував чоловіків у лікарні, вони всі дякували Богові, що Він зробив це. Усі вони пізнали справжні стосунки з Богом там, унизу. Я навчився бути більше терпимим і терплячим. Усі отримали урок від Бога в глибині землі».

Безсумнівна присутність Бога надихнула чоловіків ставитися до Нього як до тридцять четвертої особи в шахті. Енрікес пояснює: «Ми почали відчувати присутність цього Друга, цього невидимого Шахтаря. Ми не могли бачити Його, але Він був з нами, внизу. Нас там було не 33 людини, а 34, і всі ми це ясно розуміли».

Телекамера зняла ті моменти, коли Енрікес та інші шахтарі один за одним з’являлися з рятувальної капсули у футболках із написом «Дякую Тобі, Боже». Деякі з них падали на коліна з молитвою. Так вони висловлювали свою вдячність Богові за те, що Він зробив.

Після переживання такої могутньої присутності Бога Енрікес подорожує по світу, ділячись своїм свідченням і розповідаючи іншим про живого Бога, Який відповідає на молитви.

Цей конкретний випадок, на думку Енрікеса, використовується Богом для того, щоб відкрити Свою любов і запросити людей повернутися до Нього.

«Є так багато випадків, які відбуваються щодня. Ми знаємо, що тисячі людей умирають кожен день, але цей конкретний випадок з якоїсь причини Бог виділив особливо», — сказав він.

«Я приїхав сюди не просто заради розваги. Я приїхав сюди тому, що моє серце з вдячністю говорить про Божу милість і благодать. Єдина причина, чому я тут — це те, що Бог живий». Він додав: «Будь ласка, не чекайте, поки ви постраждаєте від якогось випадку, щоб знайти Бога».

www.christiantoday.com

"Благовісник", 1,2011

Українська християнська поезія