Головна

Про нас

Останній номер

Архів номерів

Статті

Замовити друкований варіант

Пожертвування

Інтернет-ресурси

Новини Церкви ХВЄ України


Актуальне запитання

Адреси церков ХВЄ та розклад богослужінь

Благовісник у Фейсбуці



Свідчення

Звільнення

Я колишній військовий, служив у Прибалтиці, під час розпаду СРСР перевівся в Західну Україну. Але життя складалося не так, як би хотілося. Сім’я розпалася, я залишив службу і повернувся на батьківщину ні з чим. За характером я люблю домашній затишок. Я не можу довго жити без сім’ї, тому все для мене занурилося у темряву. Я влаштувався на роботу, хотів створити нову сім’ю, бо колишня дружина вже вийшла заміж за іншого. Мені не хотілося знову обпектися, хотілося бути достеменно впевненим у своєму виборі. Я робив неодноразові спроби налагодити стосунки з жінками, але нічого не виходило. Став думати, що його взагалі немає — сімейного щастя. Немає вірності, надійності, любові. Почав потрохи випивати через цю невлаштованість. І так сталося, що саме тоді я познайомився з однією незвичайною жінкою.

Вона була родовою чародійкою. Вчилася не за книгами, знання передала її бабця. Коли я вперше потрапив у її квартиру, то був вражений гнітючою атмосферою довкола і різними сатанинськими знаками, розвішеними на стінах. Вони несли темряву і ненависть. Коли я запитав її, навіщо їй це треба, та відповіла, щоб я не вникав у ці речі, що це її справа. Це були не просто амулети чи атрибути. Ця жінка мала реальну силу. Навіть якщо хтось на неї дивився косо, то з цією людиною могло статися нещастя. Наприклад, падала і ламала ногу. Я спочатку не зовсім розумів, з ким зв’язався, але коли побачив все це, хотів піти від неї, та було пізно. Вона мені сказала, що я приготований долею саме для неї. Тому я або буду з нею, або ж загину. Я розумів, що точно загину, якщо залишуся з цією жінкою, але не знав, як залишити її. Якась неймовірна сила вабила до неї. За порадою знайомих я звернувся за допомогою до так званої білої відьми, щоб вона звільнила мене від відьми чорної. Коли прийшов до неї, то побачив біля квартири велику чергу людей, які потрапили в ситуацію, подібну до моєї. Я нічого не розповідав, розповідала вона. Вона сказала, що я влип конкретно, і порадила, щоб з миром спробував піти від неї, а вона мене поступово відговорить.

Я вже тоді зрозумів, що ця жінка робить проти мене якісь свої чародійські ритуали. Просив її щоб вона відпустила мене, але вона не погоджувалася. Я ж був запальним і одного разу при з’ясуванні стосунків не стримався і вдарив її. В ту ж мить я побачив обличчя не жінки-красуні, а диявола, спотворене неймовірною злобою. Вона проричала, що тепер я покійник. І я знав, що її погрози не порожні. Наступного ранку в мене буквально звідусюди потекла кров. А мені дуже хотілося жити. Що ж робити?

Я ж ніколи не здавався і на цей раз вирішив боротися, але не знав, як, тому знову побіг до «білої» відьми, не розуміючи, що це все та ж сама сила. Вона говорила, що знімає з мене порчу, наслану тою жінкою, і посилає на неї. На певний час мені ставало легше, але потім знову починалися жахи. Я не міг спати ночами, спав тільки з увімкненим світлом. Довкола себе буквально відчував чиюсь сторонню присутність, чув різні звуки. У мене рухалися меблі, стукали двері, по даху хтось ходив, стукався і шкрібся у вікна та двері. Я жив у постійному страху — страху смерті. Бабка мені сказала, що мені пороблено стільки всього, що я можу загинути в будь-який момент: і від випадкової смерті, і від ножа у спину, і від хвороби, і в автомобільній аварії. Уявляєте, як мені було страшно. Так тривало два місяці. Я звернувся до лікарів, щоб ті хоча б зробили аналізи і дізналися, від чого я можу вмерти. Але лікарі нічого не виявили. Це підтвердило мої побоювання: навіть лікарі, не можуть мені допомогти. Потім і та бабка сказала, що не може допомогти мені. Вона порадила звернутися до ще однієї бабки, сильнішої від неї, у Запоріжжі. Тоді я зрозумів, що ніщо не врятує мене, мені доведеться померти…

І тоді я згадав про одну дівчину, яку в нас на заводі називали баптисткою. Згадав, як вона просто давала мені відповіді на різні духовні питання щодо Біблії. Я тоді не захотів її слухати, мотивуючи тим, що ще не нагулявся. А тепер почав шукати можливості зустрітися з нею. Хапався за будь-яку нагоду, аби врятуватися від смерті, що явно переслідувала мене на кожному кроці. Наше місто велике і ймовірність зустрічі з нею була мізерною, але зустрів її буквально наступного дня після того, як згадав про неї. Знаю, що це Боже провидіння! Я все розповів їй, а вона просто порадила, щоб я прийшов до них у церкву — і брати за мене помоляться. Я тоді не зрозумів її і дорікнув, що, можливо, вже завтра помру, а їм би лише людину в секту затягнути. І пішов ні з чим. Я думав, що вона мені порадить виконати якийсь ритуал, якусь містичну дію, нечисть залишить мене, а я далі буду жити для свого задоволення розпутним життям. Але Бог не чинить так, як ми цього хочемо. Він хотів поставити крапку у моєму гріховному житті.

Мені ставало все гірше. Не бачачи іншого виходу, я знову почав шукати ту дівчину. Уже знав її прізвище і район проживання у місті. Ходив із дому в дім і читав прізвища на табличках будинків. І уявляєте: знайшов її! Тоді до мене вийшли її бабуся і сестри, які були віруючими християнками. Я знову розповів їм про свою проблему. Бабуся утішила мене і сказала, що Ісус Христос обов’язково допоможе. Вона запропонувала мені прийти на вечірнє богослужіння в церкву, але того дня ворог мене не пустив.

Може, дехто вважає, що йому дуже просто прийти в церкву зі своєї волі, але це дуже важко зробити, якщо твоя воля пов’язана з дияволом. Та все ж я зміг прийти в церкву на наступне богослужіння. Саме тоді було свято Трійці. Я зауважив, що коли тільки переступив поріг дому молитви, то наче увійшов у бункер, всі страхи залишилися за порогом. Для мене це відчуття було дивним. Хоча все довкола мене дратувало (віруючі, їх пісні, молитви), але відчуття безпеки було явно відчутним. Одна частина мене поривалася піти, інша ж хотіла залишитися. На початку служіння на запитання одного молодого служителя церкви я відповів досить грубо. Але після служіння він знову підійшов до мене так, наче нічого не сталося. Коли я розповів, що звертався до бабки, щоб вона допомогла мені зняти порчу жінки-чародійки, мені пояснили, що перед Богом і білі, і чорні маги — такі ж служителі диявола.

Брати порадили мені відректися від усіх тих чародійських обрядів, які звершали наді мною ті жінки. Тоді вони помолилися за мене. Я просто схилився на коліна і нічого толком не розумів, що відбувається. Вже був пізній вечір, і я сказав братам, що мені терміново потрібно додому, тому що коли сходить місяць, я не можу бути на вулиці, мені треба бути вдома з увімкненим світлом. Брати посміхнулися і запевнили, щоб я не хвилювався, тому що вони молилися, щоб всі мої страхи залишили мене. Ісус мене збереже.

Ми ще довго розмовляли. Коли я прийшов додому, то почав молилися, як навчили мене у церкві. Я попросив Господа захистити мене, потім ліг спати і вперше за два місяці спокійно спав аж до ранку. Вранці я отримав ще одне підтвердження Божої допомоги. Увесь цей час щоранку в моїй раковині був чорний павук. У мене з дитинства до цих тварин була якась відраза. І ця відьма знала про це і посилала мені ту нечисть, щоб підсилити страх смерті. Але того ранку павука не було! І кров у мене з рота не пішла! Я зрозумів, що з тими людьми дійсно перебуває сила Божа! Я знову пішов у ту церкву. Не скажу, що було дуже легко отримати звільнення з сатанинських вуз, в які я заплутався, але тепер я повністю вільний. І ось уже більше 15 років служу істинному Богу Ісусу Христу.

Олександр ГОНЧАРЕНКО
м. Маріуполь

"Благовісник", 2,2010

 

Українська християнська поезія