Роздуми над Словом Божим

Творці історії

«І наблизившись, Авраам сказав: Чи знищиш разом праведника з неправедним і буде праведник як неправедний? Якщо буде п’ятдесят праведників в місті, чи знищиш їх? Чи не пощадиш усе місце задля п’ятдесяти праведників, якщо будуть у ньому? Зовсім не зробиш ти згідно з цим словом, щоб знищити праведника з неправедними, і буде праведник як неправедний. Зовсім ні. Суддя землі всієї — чи не зробиш суд? Сказав же Господь: Якщо знайду в Содомах п’ятдесят праведників в місті, зоставлю усе місце задля них» (1М.18:23-26).

Бог питає, чи є в цій місцевості достатня кількість праведників, заради яких Він може втрутитися в історію. Богові потрібна критична маса людей — праведників, без яких Він з усією Своєю могутністю і геніальністю не може робити преображення.

Далі читаємо, як іде змагання, «торги» Бога з Авраамом: 45 праведників, 40, 30, 20, 10… Бог сказав: «Не знищу і ради десяти». Тобто на таку кількість нечестивих людей, які жили в Содомі й Гоморрі, Богові потрібно було хоча б 10 праведників. Чи знайшлися вони там? Ні, не знайшлися. Знайшовся Лот, якого можна назвати «напівправедником», знайшлася його дружина, яка тужила за Содомом, знайшлися зяті, які сміялися з нього, знайшлися доньки, які, навіть вийшовши з міста, робили нечестя, якого там навчилися…

Виходить, що в певний переломний момент Бог може не знайти Собі людей. Коли кажемо, що Бог шукає праведників, про кого саме йде мова? Що це за люди, заради яких Бог може благословити країну, а не знищити? Це люди і з чистим серцем, і з Божим страхом, і мудрі, і небайдужі до свого народу, і жертовні, і тверді духом, і вірні Богу до останнього… Але хочу зосередитися на двох основних характеристиках.

Боже бачення

По-перше, вони повинні знати й бути носіями Божого бачення для своєї країни. Яка є Божа воля в різних сферах життя суспільства? Як Бог дивиться на економіку, на корупцію, на політику, на закони, на освіту? Це конкретні речі. Якою мовою потрібно розмовляти в Україні? Чи є Божий погляд на це? З ким Україні інтегруватися — із Заходом чи зі Сходом? Бог займається геополітикою чи ні? Ви читали в Біблії щось про геополітику? Єремія, Ісая не раз промовляють до царів: «Навіщо вам інтегруватися з Єгиптом?» Як повинна розвиватися українська культура? Чи повинні українці носити майки з козаками, які пиво п’ють? А що Бог думає про літературу, музику? У Нього є свій погляд, наприклад, на «Океан Ельзи»? Бога цікавить, про що співає Леді Гага? Адже її слухають мільйони людей. І не тільки слухають — вірять їй і наслідують її. Коли Джон Леннон заспівав пісню «Imagine» («Уяви собі світ, у якому немає раю, пекла, релігії…»), вона стала гімном цілого покоління, яке відкинуло християнську віру. Хіба Бог не хоче мати на землі Своїх професіоналів, які будуть змінювати, наприклад, академічну сферу в Україні? Чи має значення для Бога, які ідеї викладаються в університетах? Чи Його цікавить тільки те, що відбувається в церкві, тільки те, як ваш хор співає? Хіба Богові байдуже, як себе поводить президент? Коли по телебаченню політики брешуть, що думає Бог з приводу цього? А коли журналісти поширюють неправдиву інформацію? А потім навіть християни слухають, вірять і роблять те саме. Якщо суди засуджують невинних людей, бо прокурорам хтось платить, можна уявити, який великий Божий гнів над Україною! Чи цікавлять Бога закони, які приймають в державі, наприклад, закон про аборти?

Богу потрібні люди з баченням, яка повинна бути законотворчість, лобіювати закони. Потрібні люди, які можуть народжувати мистецтво, що формуватиме нову систему цінностей. У пророка Осії написано, що «народ без знання гине». Якщо в церков, християн, лідерів немає бачення — вони не знають, куди іти. Ми повинні знати, як саме Царство Боже має прийти в наше життя, як саме воля Божа має здійснитися в нашій країні. Якою має бути наша стратегія?

І друга характеристика праведників, заради яких Бог змінює хід історії, — вони готові посвятити своє життя виконанню Божого бачення, стати Божим інструментом. Іноді це означає спалити квиток до Америки…

Національна еліта

Отже, для преображення країни Богові потрібні Його люди. Я все життя вивчаю історію, захоплююся нею. Знаю, що Бог промовляє до нас через історію. І завжди, коли в історії відбувалися якість переломні події, за ними стояла конкретна соціальна група, яка була носієм певного бачення і певних цінностей, що відрізнялися від панівних.

Пам’ятаєте, коли закінчувався Майдан, була прекрасна атмосфера ентузіазму. Вже відбулися певні зміни. За ці зміни була заплачена висока ціна. Тоді я багато роздумував і мені прийшла думка, що наша країна ще не готова до цілісного преображення. Знаєте чому? Бо не бачив тоді й до сьогодні не бачу жодної соціальної групи, яка є носіями нового бачення для України і яка має сильну систему цінностей. Ні серед політичних партій, ні серед релігійних груп.

Богу потрібен авангард, еліта. Еліта — це, з одного боку, люди, які беруть на себе відповідальність за все інше суспільство. З іншого боку — це люди, які мають великий вплив на інших. Я б назвав три якості, властиві еліті. Перше, це люди, які мають дар, здібність, силу. Друге, це люди, які мають статус (статус необхідний для реалізації дару). Третє, це люди, які мають відчуття місії, власного призначення, бажання ділитися власним даром.

Які люди можуть бути представниками еліти? Учені. Вони пишуть мудрі речі, які часто дуже важко зрозуміти. Але їхній вплив на життя суспільства, на освіту — величезний. Журналісти. В епоху інформації вони мають таку владу, що просто в голові не вкладається. Їхня влада росте буквально з кожним роком, і це лякає. Сьогодні з подачі журналістів навіть президентів обирають. Митці — актори, музиканти… Хто з вас мав в дитинстві на стіні плакат з Арнольдом Шварцнеггером? А потім брали гирі й намагалися досягнути його рівня. Вплив акторів неймовірний! Наприклад, ви знаєте, що моду вдягати піджак на майку ввів кіноперсонаж Джеймс Бонд? А те, що в кожному фільмі Джеймс Бонд має нову жінку, як ви думаєте, впливає на глядачів? Також спортсмени, освітяни, бізнесмени, політики, священики — все це національна еліта.

Хронічна хвороба

На мій погляд, найбільша проблема України в історичному розрізі — хронічна втрата своїх національних еліт. Це відбувається протягом всієї української історії, починаючи з XVIст. аж по сьогоднішній день. Що відбулося в кінці XVI на початку XVII століть? Пам’ятаєте князя Байду Вишневецького, який заснував Запорізьку Січ, про якого козаки пісні співали? А знаєте, що зробив його правнук Ярема Вишневецький? Він уже боровся проти козаків. Яка між ними різниця? Прадід був українцем, а внук став полонізованим, ляхом. Й інші князі після нього по суті були членами іншої нації. Той потенціал, ту відповідальність, яку мали за свій народ, — вони втратили, стали служити іншому народу.

Зрештою, козаки перейняли роль шляхти й князів. Вони стали новою національною елітою. Це були прекрасні люди, про їхні звитяги складені легенди. Але вони не вміли побудувати державу, їм не вистачало освіти, політичного мислення… Тому після козацьких війн почався період Руїни. Починається період русифікації — українці будують Російську імперію. Кращі українці будують російську культуру.

Потім приходять більшовики, комуністи з гаслами «соціальної рівності»,тобто — ніякої еліти. Хоча насправді вони створили власну «червону» еліту. Що ж вони робили зі справжньою новою українською елітою — письменниками, вченими, які народилися в 1920-1930-х роках? Їх репресували, розстрілювали, знищували фізично. Що робили з «куркулями»? Це ж сільська еліта — найкращі люди в селі, найпрацьовитіші. Їх знищували!

А що відбувається тепер із українською елітою? Найкращі люди, талановиті люди, геніальні люди — тільки й мріють, щоб виїхати закордон. Іноземні університети, коли знаходять тут здібних студентів, — стипендіями їх переманюють до себе. І вони вже працюватимуть на інші держави! Чи є оці здібні люди благословенням для нашої нації? Чи добре для держави, якщо вони є? Звичайно! Навіть ми з вами могли б бути сьогодні зовсім іншими людьми, якби наша національна еліта не була знищена або не емігрувала закордон.

Шлях Реформації

У Книзі пророка Ісаї написано:«Бо Господь ось, Господь Саваот візьме з Єрусалиму й з Юдеї підпору й опору: усяку підпору від хліба, і всяку підпору води, лицаря та вояка, суддю та пророка, і чарівника та старого, п’ятдесятника та родовитого, і радника, і в мистецтві премудрого, і в закляттях умілого, і за правителів дам юнаків, і дітваки запанують над ними! І буде чавити народ один одного, і кожен свого ближнього! Повстане хлопчак на старого, а легковажений на поважаного...» (Іс.3:1-5).

Цей текст Писання говорить, що Бог на покарання за гріхи народу забирає мудрих і сильних людей, а натомість залишає нерозумних і недосвідчених, або «зеків», злодіїв... Це справді велике прокляття, коли еліта забрана в народу. Чому так трапилося в історії України? Кожен народ Європи у свій час стояв перед рішенням: вибрати шлях Реформації й будувати свою національну культуру на основі Біблії чи відкинути це. В Україні не відбулося Реформації. Якщо подивитися з цієї точки зору, ми побачимо, що народи, які в XVIст. не прийняли Реформації, до сьогодні переживають кризи. А ті, що прийняли, — нині процвітають.

одивімося на карту світу: протестантські країни — це багаті розвинуті країни, це вільні країни, це країни, у яких працюють закони й т. ін. Вибір прийняти Реформацію чи ні стояв колись і перед українською елітою — князями, шляхтою. Це неймовірно важливий урок для нас!

Тепер Україна знову знаходиться в переломному періоді історії. І хоча цей час дуже тривожний, він називається «вікном можливостей». Саме тепер у людей пробуджується свідомість, вони ставлять питання: куди нам іти, що нам робити? І коли знаходять якусь чесну людину, намагаються залучити її. Я знаю багато таких історій, коли приходять до пастора й просять: стань кандидатом в депутати! Сьогодні люди як ніколи розуміють, що всі проблеми лежать у моральній, духовній сфері. Навіть політичні гасла про це промовляють: «Зміни себе — зміни Україну!» Потрібне духовне відродження — це скажуть вам позацерковні люди. Причому багато хто з них з надією дивиться саме на церкву. «Усе творіння з надією очікує з’явлення Божих синів» (Рим.8:19).

Час для церкви

Це — час для церкви, друзі! Для віруючих духовних моральних посвячених людей. Для людей, які мають ідеї, ідеали! А тепер дуже важливе питання: чи готові ми? Чи готові Божі праведники бути в авангарді суспільства, будувати справжню Божу еліту нації, бути отією критичною масою, заради якої Бог втрутиться в історію України й преобразить її? Чи готова церква до цього?

Чи маємо ми Боже бачення для України? Чи маємо ми власні християнські медіа, які проголошують єдину систему ідей, і до яких прислухається суспільство? Чи маємо ми власну академічну еліту, осередки християнських вчених, які приносять альтернативні наукові погляди в психологію, медицину, філософію? У нас є об’єднання бізнесменів-християн. Але чи народжують вони новий тип підприємця, як це було, наприклад, в часи пуритан, які вміли заробляти, але розуміли, що гроші повинні служити для Божого царства, а не для розкоші?

Не хочу сіяти у вас песимізму, хочу мотивувати до дій. А перш ніж діяти, потрібно вчитися. Бо є «вікно можливостей», а в нього немає кому ввійти! Тож не залишаймося на рівні гарних гасел, а почнімо робити конкретні справи. Як кажуть в Америці: «Just do it!» Час молитися і час діяти. Час серйозно взятися до справи. Потрібна реальна програма, реальне бачення щодо власного життя, якщо ми хочемо вплинути на нашу націю. Що я маю робити на своєму місці? Який у мене дар? Як мені його розвивати? Який мені зайняти статус, щоб його реалізувати? Яка моя місія в історичному процесі? Запитай про це в Бога!

Щоб бути творцями історії, потрібно мислити історичними категоріями, розуміти, як твориться історія. Думаю, що християни повинні це якнайкраще розуміти, адже Біблія — це історія. Саме уроки Біблії нам потрібно усвідомити й перенести на історію України.

Ярослав ЛУКАСІК

"Благовісник", 4,2015