Благовісник

Роздуми над Словом Божим

Небесний скарб, захований на землі

Багато християн ідуть по життю, вдовольняючись такою кількістю віри, якої буде достатньо лише для того, щоб тільки «протягти» до вічності. Їм треба стільки Ісуса, скільки потрібно, щоб потрапити на небо. Але Ісус каже нам про Царство небесне на землі: «Ви можете мати небесне життя в повноті вже тут, у вашому серці, і мати його прямо зараз, але спершу дозвольте Мені розповісти, що це вам буде коштувати».

Як нам придбати небо, будучи на землі? Чітку відповідь на це питання дають нам притчі Ісуса — вказують шлях оволодіння Христом у всій Його повноті. А це — дуже дороге завдання.

«Царство Небесне подібне ще до захованого в полі скарбу, що людина, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле» (Мт. 13:44).

По-перше, виникає запитання: що символізує тут поле? Воно символізує християнізований світ, кожне місце в ньому, де була пропові­дувана й прийнята Євангелія. Звичайно ж, церква також є частиною цього поля. Є поле домашнього, внутрішнього служіння, і є поле зовнішнього служіння. А людина, що трудиться на полі, репрезентує собою кожного, хто служить Ісусу.

Так ось, ця людина дізналася з надійного джерела, що десь на цьому полі закопано скарб. Так само й ми сьогодні дізнаємося зі слова, що проповідується і свідчить про Христа, «в Якому всі скарби премудрости й пізнання заховані» (Кол. 2:3). У той час, як інші працюють у півсили, цей чоловік наполегливо копає. Він години, дні, тижні невтомно шукає скарб.

Хто цей чоловік? Це прообраз кожного відданого слуги, який почув слова пророків про Ісуса: «Відкрию у притчах уста Свої, розповім таємниці від почину світу!» (Мт. 13:35). Цю людину не турбує, що скажуть про неї інші. Вона всім серцем спрямована на те, щоб здобути захований Божий скарб. І вона знає, що єдиний спосіб знайти його — це шукати його, докладаючи для цього всі ресурси. І тому вона копає і копає, зосередивши всі зусилля тільки на тому, щоб знайти його.

Що ж це за скарб, який шукає цей чоловік? Це неймовірне за своєю силою відкриття, що Христос — усе, що йому потрібно. Його скарб полягає в знанні того, що всі багатства радості, знання та смислу, та й усі багатства неба належать йому в Ісусі. І неважливо, які випробування й труднощі трапляться йому на шляху: він знає, що в Христі знайде сили на все. Ісус для нього все у всьому.

Коли ж цей чоловік нарешті знаходить той скарб, він робить щось дивовижне: одразу ж ховає його («знайшовши, ховає його» (Мт. 13:44). Що ж це він робить? Для чого ховає це дивовижне, щойно здобуте багатство?

Відповідь на це ми знаходимо у свідченні Павла. Апостол каже нам: «Коли ж Бог, що вибрав мене від утроби матері моєї і покликав благодаттю Своєю, уподобав виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, я не радився зараз із тілом та кров'ю, і не відправився в Єрусалим до апостолів, що передо мною були, а пішов я в Арабію…» (Гал.1:15-17).

Павло отримав неймовірне відкриття про Христа. Чому ж він вважав за краще тримати його в таємниці? Та тому, що цей скарб був для нього надто дорогим, дорожчим над усе на світі. Як бачите, щоб отримати цю істину, Павло постив і молився за неї, старанно шукав її. Як фарисей, він служив Богу ревно, хоч і не знав істини (див. Рим. 10:2). А коли він уже знайшов цю істину, яка є Христос, він не мав жодного бажання втратити її.

Тому Павло й пішов в Аравійську пустелю, щоб заховати свій скарб. Можна сказати, що тим самим він «йде, та й усе, що має, продає та купує те поле» (Мт. 13:44). Павло ніби заявляв тим: «Я не хочу, щоб хтось чи щось відволікали мене від зосередження на тій великій істині, яку знайшов у Христі. В даний момент я не хочу чути чиєїсь думки про це. Я повинен притримати це поки що для себе. Я поділюся цією істиною з іншими, але тільки після того, як сам усвідомлю всю величність того, що знайшов».

Я уявляю собі здивування того робітника на полі з притчі, коли він знайшов цей скарб. Ось він відкриває скриньку, бере скарб у руки, уважно розглядає його й радіє. Раптом він розуміє, що тільки потримати його в руках і подивитися на нього йому недостатньо. Він каже собі: «Це має належати мені. Я повинен володіти ним повністю. Якщо я ним заволодію, цього вистачить до кінця моїх днів».

Павло — приклад людей, які знайшли безцінний скарб сердечного пізнання Христа. Він копав глибоко, відшукав скарб і сповнився радістю від цієї знахідки. Однак він заховав його в глибині серця, кажучи тим самим: «Мені недостатньо просто захоплюватися Ісусом чи дивуватися Йому. Мені треба, щоб Він жив усередині мене. Він має бути зі мною як моє життя. З мене досить теологічних учень про Спасителя; я й так потратив стільки років на те, щоб вивчати ці вчення. Моя єдина турбота тепер лише в тому, щоб знати Христа і володіти Ним. Я хочу, щоб не я жив, а Ісус в мені, щоб моє старе «я» померло».

Слово «продає», яке вживає Ісус у притчі про робітника на полі, в перекладі з грецької означає «товарний обмін, бартер». Це вказує на обмін товарами чи послугами без використання грошей. Іншими словами, те, що він шукає, не може бути куплене.

Це ще більше розширює зміст цієї притчі. Ісус каже: «Не можете набути духовних речей за допомогою матеріальних». Павло випробував у своєму житті цю істину. Він не мав нічого, крім того одягу, який був на ньому, і, можливо, декілька інструментів для виготовлення наметів. Та все-таки ось що коштувало Павлові оволодіти цим скарбом: «Але те, що для мене було за надбання, те ради Христа я за втрату вважав. Тож усе я вважаю за втрату ради переважного пізнання Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всього, і вважаю все за сміття, щоб придбати Христа» (Фил. 3:7-8).

Наш Отець-Сотворитель володіє всім. Йому належить також і те поле, де був захований скарб. Це означає, що Він закопав його там. Він знав, що та людина, яка копала поле, була бідною. Бо, врешті-решт, багатим не треба трудитися самим. Тому цей робітник повинен був прийти до власника поля, щоб виторгувати в нього й купити те поле.

Ми знаємо, що духовне купити за гроші неможливо. То як же можна тоді купити щось у нашого благословенного Отця? Ісая дає відповідь: «О, всі спрагнені, йдіть до води, а ви, що не маєте срібла, ідіть, купіть живности, й їжте! І йдіть, без срібла купіть живности, і без платні вина й молока!» (Ісая 55:1). Іншими словами, Бог каже: «Ви запитуєте, що це вам буде коштувати? Щонайменше — не думайте про гроші. Поговорімо краще з позиції товарів та послуг».

Століттями багаті люди намагалися отримати вічне життя через роздавання свого багатства. Вони віддавали замки, величезні стада, дорогоцінності та дорогий одяг — і все тільки ради того, щоб набути Христа. Вони ставали вбогими, споживали мало їжі й одягалися в шкіри тварин. Але ще нікому й ніколи не вдавалося набути Христа таким способом.

Я думаю, що Павло провів ті місяці в Аравії, торгуючись з Отцем. Ось, наприклад, він ставить Богові запитання: «Господи, як мені заволодіти багатствами Христовими в повноті? Що це мені буде коштувати?» І Отець відповідає: «Я скажу тобі, Павле, що це буде коштувати. Віддай Мені всю свою самоправедність, і Я дам тобі взамін праведність Христову. Віддай Мені всі свої добрі діла, всі свої старання догодити Мені — і Я дам тобі Христову святість винятково по вірі.

Віддай Мені всі свої прагнення, амбіції, плани, надії — і Я дам тобі Самого Христа, Який буде жити в тобі й через тебе. Його бажання стануть твоїми — і ти отримаєш таку радість та щастя, яких не можуть тобі дати жодні твої справи. Віддай Мені свій найкращий час. Віддай Мені всю свою віру і надію, всі свої турботи — і ти здобудеш Христа. Ти будеш користуватися Його мудрістю і близькістю — і все це без грошей. Скажи ж Мені, Павле, як ти думаєш: чи варто все це віддати за Христа?»

Павло надбав Христа. Він вийшов із пустелі, повністю володіючи своїм скарбом. Тепер він свідчив: «Старий Павло мертвий, але тепер живе в мені Христос. Усі мої амбіції зникли. Усе, що я раніше хотів зробити чи про що мріяв, залишив там, у тій пустелі. Я знайшов Скарб всього свого життя — і Його абсолютно достатньо для мене. Ісус — це все, що мені будь-коли буде потрібно».

Ви можете запитати: «То в чому ж таємниця в цій притчі про скарб? Що за таїна схована в ній?» Павло дає нам відповідь: «Таємницю, заховану від віків і поколінь, а тепер виявлену Його святим, що їм Бог захотів показати, яке багатство слави цієї таємниці між поганами, а вона Христос у вас, надія слави!» (Кол. 1:26).
Якщо говорити конкретніше, то цією таємницею є Сам Христос у вас. У вас живе найбільший скарб неба — і ви володієте ним.

Христос — той скарб, захований у полі. І в Ньому я набув усе, чого будь-коли потребував. Для мене це означає таке: ніколи більше не намагайся шукати сенсу й цілі життя в служінні; ніколи більше не шукай задоволення в сім'ї чи друзях; ніколи більше не намагайся побудувати щось для Бога; не прагни до успіху; не прагни почуватися корисним; ніколи більше не старайся бути таким, як усі; не намагайся щось доводити; не шукай способів догодити людям; не намагайся зрозуміти сенс труднощів, які стаються в житті, і не шукай способів позбутися них.

І все, чого Бог хоче від мене, міститься ось у цих словах: «Давиде, Я люблю тебе. Дозволь Мені усиновити тебе. Я вже підписав усі необхідні папери Кров'ю Свого власного Сина. Ти тепер разом із Ним спадкоємець усього, що в Мене є».

Я все ще перебуваю в процесі продавання всього, що маю. Я все ще вчуся віддавати Отцеві свій час, свої думки, свою волю, свої плани (цей процес триває протягом всього земного життя — прим. ред.). Але я знаю, що все це міняю на скарб. Я продаю це, щоб купити живу воду, хліб життя, молоко й мед радості та спокою. І все це я роблю абсолютно без грошей. Ціна цього для мене — моя любов, моя довіра, моя віра в Його Слово.

Яка незвичайна угода! Я віддаю своє брудне дрантя самовпевненості та добрих діл. Я знімаю з ніг стоптані тапці власних зусиль; я залишаю позаду свої безсонні ночі, проведені на вулицях сумнівів та страху, — і взамін отримую Цареве усиновлення.

Дорогий святий! Ось що відбувається, коли ти починаєш шукати той Скарб, шукати доти, доки не знайдеш. Він принесе у твоє життя радість, мир, сенс, святість — і стане для тебе всім: Він з тобою, коли ти прокидаєшся; Він с тобою, коли ти спиш; Він з тобою вранці, вдень і ввечері.

Тож наскільки Він дорогоцінний для тебе! Щоб придбати Його, тобі, можливо, треба буде заплатити більше, ніж ти згоден заплатити. Але я закликаю тебе: почни копати вже сьогодні!

Давид ВІЛКЕРСОН

"Благовісник", 4,2014