Роздуми над Словом Божим

Провокація пошуку

Усе в нашому житті «як звичайно»… З невеликими перервами на проблеми, неприємності та свята. У кожному дні є «унікальна» можливість прожити його так само, як і попередній, і залишитись таким, як учора. І так шість днів наступного тижня. О, так! Треба розпланувати свій час, щоб трохи залишити на богослужіння, традиційну молитву, читання Біблії уранці.

Одягнений за всіма примхами моди, з ультрамодною стрижкою і блискучою посмішкою юнак дістає з кишені телефон, що горланить голосом рок-виконавця «Бог є любов», і гордо стверджує: «Я — християнин!» Комфортне християнство можна занести в довгий список існуючих у світі субкультур, до яких світ ставиться дуже терпимо, на відміну від раннього християнства.

Отож, порівняймо життя такого християнина (назвемо його «християнин до…», тобто до певного моменту, що порушує його комфорт) з життям апостола Павла. Як описує Біблія, такі християни були у всі часи. Апостол Павло присвятив четвертий розділ Першого послання до коринтян «християнам до». «Ви вже нагодовані, ви вже збагатилися, без нас ви царюєте. І коли б то ви стали царювати, щоб і ми царювали з вами!» (1 Кор.4:8). Далі цей розділ присвячений порівняльній характеристиці апостола Павла та «царюючих християн». «Ми нерозумні Христа ради, а ви мудрі в Христі; ми слабі, ви ж міцні; ви славні, а ми безчесні! Ми до цього часу і голодуємо, і прагнемо, і нагі ми, і катовані, і тиняємось, і трудимось, працюючи своїми руками». Комфортне, толерантне до світу християнство й християнство біблійного вчення, яке відкидалося світом, як щось чуже. Згідно зі Святим Писанням, життя апостола Павла було постійною ПРОВОКАЦІЄЮ ПОШУКУ для людей, що оточували його. Пошуку Того, ради Кого він жив, зносячи всі незгоди та перебуваючи в постійній небезпеці, Того, Чиєю силою звершувалися великі вчинки.
Провокація (лат. provocatio) — це дія, яка має на меті викликати передбачувану реакцію у відповідь. Усе життя Павла, кожний його вчинок, слово і навіть думки провокували оточуючих щось зробити, щоб знайти живого Бога.

Яким же має бути спосіб життя християнина? Ісус Христос і апостоли були відкинені світом, як щось чужорідне, «як сміття те для світу… як ті покидьки!» Ставлення світу до християнина точно визначає, наскільки він «небезпечний», іншими словами, скільки він приносить плоду, і чи його життя викриває цей світ у тому, що вчинки його злі? У Євангелії від Івана поставлені чіткі межі: кого світ ненавидить, а кого не може ненавидіти. «Вас ненавидіти світ не може, а Мене він ненавидить, бо Я свідчу про нього, що діла його злі» (Ів. 7:7). Світ ненавидів Учителя. З яких же пір він полюбив Його учнів? Коли був допущений компроміс? Чи не з тої миті, коли ми, його учні цього часу, почали терпимо ставитися до «маленьких слабкостей» світу? Чітке розмежування на «світ» та «церкву», свідчення життям та словами про незгоду з учинками світу, спосіб життя, поведінка, зовнішній вигляд християнина — все має бути в непримиримому конфлікті зі світом. Як гласить американська приказка: «Якщо вас запитують, чи ви християнин, то, найімовірніше, ви ним не є». Статус християнина — «сміття для світу», імідж — «викидьки». Християнин істинного біблійного вчення буде в очах світу як безумець. Але якщо не світ, не думка суспільства, не підтримання свого іміджу, не гордість своїм статусом, то що ж має бути пріоритетним для християнина в сучасному світі? У дні свого життя на землі, в Єрусалимі, на одному з юдейських свят Ісусу довелося бути біля купальні, яку називали Віфезда. Ця купальня славилась тим, що після того, як ангел зрушував у ній воду, кожен, хто першим входив у неї, отримував зцілення.

Ця історія описує чоловіка, який спостерігав за тим, як тридцять вісім років отримували зцілення інші люди, і в той же час так потребував дива, яке б змінило його життя. Євангелія від Івана (див. 5:11) описує, як після запитання, поставленого Ісусом, і ствердної відповіді на нього, хворий отримав, з погляду законів тогочасного суспільства, абсурдні й навіть небезпечні рекомендації: «Уставай, візьми ложе своє та й ходи!» Це та людина, яка не вставала тридцять вісім років! Це людина, яка живе за законом, що забороняє будь-що робити в суботу! Але, за словами Ісуса, він узяв свою постіль. Всупереч всім порадам та застереженням суспільства: «Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого» він зробив це і разом з тим заявив: «Хто мене вздоровив, Той до мене сказав: «Візьми ложе своє та й ходи». Чудом зцілений дивовижно чітко розставив пріоритети: «ХТО МЕНЕ ВЗДОРОВИВ, ТОЙ ДО МЕНЕ СКАЗАВ!» І, незважаючи на те, наскільки вороже було налаштоване суспільство ізраїльське до Ісуса, цей чоловік пішов та й проголосив ім'я того, через кого це чудо прийшло в його життя. Без сумніву, цей зцілений СПРОВОКУВАВ якщо не пошук Ісуса, то рішення зробити конкретний особистий вибір.

Отож, який сьогодні твій статус в очах світу? Ти все ще підтримуєш свій імідж? До пошуку чого провокує твоє життя? І, зрештою, які твої пріоритети?

Ганна АКИМОВА

"Благовісник", 1,2012