Головна

Про нас

Останній номер

Архів номерів

Статті

Замовити друкований варіант

Пожертвування

Інтернет-ресурси

Новини Церкви ХВЄ України


Актуальне запитання

Адреси церков ХВЄ та розклад богослужінь

 




Роздуми над Словом Божим

Падiння Гехазi

Вибір Єлисея
Гехазі в чомусь був особливим, бо саме на нього звернув увагу Єлисей серед десятків пророчих синів, які оточували його — того, хто прийняв дух Іллі-пророка. Гехазі був спостережливим. Це він повідомив Єлисея про головну потребу бездітної багатої жінки (шунамітянки). Гехазі був слухняним, старанно виконував доручення свого вчителя. Мабуть, що цю рису у ньому спочатку помітив Єлисей. Отже, бачимо, що Гехазі мав задатки, щоб духовно зростати і приносити добрі плоди у житті та служінні Богові. Але у його житті дуже скоро виявилися діла гріховної плоті.

Чи побачив Єлисей духовні мінуси у своєму учневі? Певно, що так, і не тільки він, але й жінка-шунамітянка. Вона не довіряла йому, тому на запитання Гехазі, чи все в неї добре, сказала, що так, все добре (хоч у неї помер єдиний син). «Як справи?» — «Добре!» — кажемо ми, аби припинити подальший діалог. Святий чоловік Божий (саме так шунамітянка називала Єлисея) часто бував у домі тієї жінки, а значить був там і Гехазі. Мабуть, раніше він зробив вчинки, які компрометували його статус учня пророка в очах тієї богобійної жінки.

Чому Єлисей відмовився від подарунків Наамана?
Сирієць Нааман отримав чудесне зцілення від прокази згідно зі словом Єлисея. Він хотів віддячити пророку щедрими і багатими дарами. Але Єлисей рішуче відмовився від його дарів, хоча той і вмовляв його їх прийняти. Чому ж так вчинив пророк Божий?

Саме Бог — Той, хто щедро дає Свої дари! І Бог дає свої дарунки без умови (як часто чинять люди): «Я тобі, а ти — мені». Нааман міг подумати, що зцілення чи спасіння можна купити за матеріальні дарунки (звичайна думка, властива язичникам), у нашому розумінні — через релігійні ритуали, обряди, десятину, пожертви, добрі справи.

Дарунок язичника для пророка Божого неприйнятний. Нехай язичники будуть краще винні дітям Божим. «Не будьте винні нікому нічого, блаженніше давати, ніж брати» — саме так навчає нас чинити Євангелія.
Відмова від дарів спрацювала одразу — Нааман утвердився у вірі в живого Бога і став розпитувати, як йому поклонятися істинному Богові, узяв землі з Ізраїлю тощо.

Що ж зробив Гехазі? Він захотів отримати ці дари і побіг за колісницею Наамана, щоб обманом взяти в нього ці дари. Таким своїм учинком він:

1) похитнув у Наамана правильну уяву про істинного Бога, начебто істинний Бог мінливий — то Він говорить одне, то інше, мовби з Богом можна й поторгуватися;

2) Гехазі не тільки спокусився на матеріальний зиск, а ще гірше: оббрехав Єлисея — людину Божу;

3) Гехазі обдурив, крім Наамана, ще й Єлисея: «Відкіля, Гехазі?» — поставив йому рятівне запитання пророк. Незважаючи на падіння Гехазі, Йому Бог давав шанс покаятися. Бог не карає одразу, а дає шанс виправитися. Гехазі, бачачи проникливість Єлисея, усі чудеса, які той чинив, сподівався все ж таки приховати свій учинок. Більш, ніж дивна поведінка, але чи не так чинять деякі сучасні християни, коли ховають гріх, у надії, що все якось минеться само собою? «Нікуди не ходив раб твій...» — не моргнувши оком, дав відповідь Гехазі. Його вчинок був свідомий, це не було помилкою простодушної людини, початківця віри;

4) Гехазі маніпулював ім’ям Господа. «Живий Господь!» — ці слова сказав Єлисей, коли відмовився від дарів язичника, і ці ж слова промовив Гехазі, коли побіг за Нааманом... Це вже духовне вчення: не візьму — перше (істинне); ні, таки візьму хоча б що-небудь, навіть буду для пристойності відмовлятися, але потім погоджуся — це друге вчення (хибне). Напевно, Гехазі вважав, що діє ситуативно більш правильно, обачніше, ніж його вчитель: пройде час — і Єлисей йому ще й спасибі скаже, тому що ті часи були голодними, а в заповзятливого учня є запас... Коли питання стосується спасіння душі — не час брати гроші, срібло чи золото... Коли діє Бог — Він діє безкоштовно... «Але ж я не просив — він сам мені дав...» Це не виправдання. Декотрі євангелісти привчаються брати дарунки: у село поїхав, щось там побалакав (як дехто каже про свої проповіді) стареньким бабусям — і «На тобі, синочку, молочка, яєчок, приїжджайте ще…» Спочатку скромно відмовлявся, потім узяв, а потім уже дивиться очікувально: де моя баночка свіженького молока?...

Причини падіння Гехазі
1. Хибна уява про нагороду. Гехазі не мав терпіння, прагнув одержати нагороду за духовну працю негайно. А можливо, комусь нагорода буде лише у вічності? «Та ж ні! Хочу зараз!» — чи не так міркують декотрі сучасні християни?

2. Любов до грошей.

3. Честолюбство.

4. Неправильне уявлення про справедливий розподіл матеріальних речей.

Гехазі міркував приблизно так: «Єлисей відмовився взяти від цього сирійця дарунок... Нерозумно, якийсь сирієць, який багато разів грабував Божий народ, а добро, що він привіз, чи не належить по праву дітям Божим? Сирієць має достаток, а пророк Божий нестаток — я виправлю це... Живий Господь, Єлисей неправий. Я краще знаю». «Ми — діти Небесного Царя і повинні мати краще, ніж інші!» — чи не таке вчення несуть деякі течії сучасного християнства?

Можливо, Гехазі загордився і вже вважав себе особливим, що от усі справи вирішуються і проходять саме через нього... Прохачі звертаються до нього, і він вирішує, чи сказати про те Єлисею, і саме його посилає Єлисей. «Та я вже сам майже пророк!» Чи не такі думки можуть прийти в наші голови: я особливий, обраний Богом і це вже щось-таки значить... Я заслуговую більшого... Коли шунамітянка обминула Гехазі й припала до ніг Єлисея, його честолюбство було зачеплене, і він спробував відтягти її від пророка. «Нам хтось щось винен за наше служіння Богу і наші добрі справи!» — це думка помилкова і смертельно небезпечна.

«Ондечки брат має дорогий автомобіль, будинок (і не один)... А я труджуся в церкві більше нього, а того не маю, виправлю я це становище — саме зараз Бог дає мені цей шанс — живий Господь!» Багато хто йде шляхом Гехазі: «розкручують» на гроші новонавернених простодушних Нааманів, кидаючи служіння — тільки прокази Наамана на собі, на жаль, не зауважують, інші ж — більш чесні — покидають служіння і йдуть у бізнес, у заробляння грошей. «А що робити?» — запитують вони риторичо, бо знайшли для себе виправдання, що хто не турбується про домашніх, той гірший від невірного. Але є третій шлях — бути цілком залежним від Бога, служити Йому і не гнатися за довгим карбованцем і безкінечним поліпшенням матеріального добробуту. Але це вже шлях істинної віри.

І найголовніше — Гехазі втратив віру (чи спочатку не мав її), він не дивився в майбутнє і навіть не прийняв уроків минулого — Ілля вибрав Єлисея й той одержав подвійно дух Іллі, тож міг сподіватися на подібне й Гехазі... Але він не був далекоглядним... Блиск срібла та золота, яке міг одержати негайно — засліпив його очі й затьмарив розум.

По суті духовне падіння в житті кожного християнина — не справа одного моменту, це поступове відступлення від віри. Вчинок Гехазі з Нааманом — це вже результат того, що проросло в його серці набагато раніше. Коли чудесне стає повсякденним, коли прославляння Бога стає розвагою, коли служіння Ісусу Христу стає яскравим видовищем — це трагедія, це духовне падіння, це проказа Наамана на сучасних християнах.

Кінець життя Гехазі
Чи був Гехазі проклятим Богом? Чи проказа для нього була засобом виправлення для його спасіння? Очевидно, що так. Ми читаємо в Біблії, як Гехазі розповідав царю Єгораму про чудеса Єлисея. Чи був він на той час зцілений від прокази? Чи ні? Очевидно, що він усе-таки мав цю хворобу (бо так сказав Єлисей — нехай ця проказа приліпиться до тебе навіки), але вона була не заразною (якщо він спілкувався навіть з царем!) Ми читаємо в Біблії про два види прокази, одна потребує ізоляції, інша — ні (див. 3 М. 13:7-14). Нааман також, будучи хворим, не був ізольований від інших людей. Можна зробити висновок, що Гехазі знайшов спосіб заробітку — ніжитися в променях слави свого вчителя Єлисея. І, відповідно, йому перепадало щось на прожиток зі столу слухачів. Не хочеться думати, що ці розповіді були лише засобом заробітку, але хочеться побачити в цих розповідях про чудеса Єлисея (на сучасний лад — євангелізаціях) те, що Господь усе-таки прийняв покаяння Гехазі. Зауважмо, що Гехазі не озлобився від отриманої прокази, як багато хто озлобляються так, що заявляють про свій намір вийти з церкви. Він розповідав про чудеса Єлисея певно що з деяким піднесенням: «І я там був, і я тому свідок... А от ця моя проказа — нехай буде всім на науку, як не можна жартувати з Господом!» Служіння Богу — це справа серйозна і відповідальна, не засіб зиску.

На кому опочив дух Єлисея?
Дух Іллі опочив на Єлисеєві, дух Єлисея опочив… на його кістках. Пам’ятаєте випадок, описаний у Біблії, коли покійник воскрес, упавши на кістки Єлисея? (2 Цар. 13:21)... На Гехазі Він не міг опочити, бо Духа Господнього не можна, як людину, обманути. Чи правильно це? Ні! Дух Єлисея — Дух Божий — шукає людину, на котрій міг би спочити, через яку би міг могутньо й вільно діяти. Можливо, це ти, брате?

Геннадій АНДРОСОВ

"Благовісник", 4,2011

Українська християнська поезія