Тебе любити не втомлюся

Тебе любити не втомлюсь ніколи…
В барвінку неба, в золоті пшениць,
Краса твоя для світу загадкова,
Її повік не випити нікому,
Як життєдайну воду із криниць.

Ти вся в мені, аж до краплини крові,
Вже безліч раз пролитої в борні,
Де я, на жаль, не був твоїм героєм…
І голос твій уже в моєму слові
Дзвенить щодня, як повінь навесні.

А ще піснями наповняє груди
І Бога славить, сущого віки…
Була знемога, та не падав в буднях,
Допоки ти живеш, я жити буду,
Як береги Славутича-ріки.

Тебе любити, нене, не втомлюся,
Куди б мене дорога не вела,
За тебе я щодня тепер молюся
Перед лицем розп'ятого Ісуса,
Аби щаслива долею була.

"Благовісник", 4,2012