Ольна МІЦЕВСЬКА

* * *

Ми створили уявне небо
І в нього грюкаємо кулаками.
А небо сказало: «Ввійду у тебе
І будеш ти храмом».
Ми ж, задерши носа угору,
Просто затоптуємо його ногами…
А небо долі — отам, де горе,
Де сльози, вкутані молитвами.
Воно промовляє: «Прийду на вечерю.
Я тут, вже при брамі у тебе…»
А ми навіжено грюкочемо в двері
Уявного неба.

"Благовісник", 4,2017