Василь МАРТИНЮК

Господь покликав вас

...Ти будеш ловити людей!
Євангелія від Луки, 5:10

Господь покликав вас і вам сказав: —Ідіть,
На працю йдіть — таке Моє веління.
Закиньте в море зла тонку любові сіть,
Звіщайте всім, що у Мені спасіння.

Ви — душ ловці. І Я вам силу дав,
Щоб ви безстрашно йшли в усі глибини,
Куди диявол зранених загнав,
Щоб не побачили ясної днини.

Рятуйте їх, на світло їх тягніть.
Хай плоть не томиться, хай не прорвуться сіті.
І часу не втрачайте — кожну мить
Хтось гине в цім багнистім ницім світі.

І ви пішли. Покинули тепло,
Любов й турботу батьківського дому,
І вам на серці радісно було
В довірі повній Духові Святому.

Переконались вкотре: світ у злі.
Ловити вчились — й вчилися терпіти.
Ходив й Господь у тілі по землі —
І голови не мав де прихилити.

Морози півночі чи півдня дні жаркі...
Та вам, ловцям, хіба на це зважати?
Ви знаєте: там сльози ллють гіркі,
Там гинуть — треба йти і рятувати.

О Господи, який великий Ти!
На нас від Тебе милості щоденні!..
І любо вам дивитися, брати,
На сльози вдячності, що радо ллють спасенні.

Тож, любі серцю Божі душ ловці,
Ловіть, рятуйте віддано й безстрашно,
Бо ви — не десь, у Божій ви руці.
Він разом з вами — і утішить вчасно.

Якщо з невдячністю зустрітись довелось,
Не забувайте: ця земля — гріховна.
Вам в небесах подякує Христос —
І ваша радість буде вічна й повна.

"Благовісник", 3,2015