Василь МАРТИНЮК

Мир

На землі боротьба невпинна.
Йдуть жорстоко світи на світи.
І шаліє у битвах людина,
В намаганні перемогти.
Але падає часто безсила.
В ранах важко піднятися їй,
Та у відчаї зрозуміла:
Найдорожче – це спокій Христів.
Миру, миру, душі треба миру,
Миру Божого назавжди.
Вірю знаю, знаю, вірю:
Мир придбав Ісус на хресті.

Йдуть народи на інші народи,
Топчуть долі, немов поля,
І приносять безмірно шкоди,
Що ридає від болю земля.
Їй би квіти і трави ростити,
Піднімати на нивах жита,
Щоб сміялися радісно діти,
Переповнені миру Христа.

Кличе душу життя до бою
І штовхає у вир суєти,
Тільки прагне душа спокою,
Бо втомилася від боротьби.
Їй чужі поєдинки і війни,
Повні болю і повні зневір.
Ваблять душу краї спокійні,
Де панує Господній мир.

"Благовісник", 4,2013