Василь МАРТИНЮК
* * *
Дух Божий знає Божі таємниці.
Він, свідок Божих дум і Божого лиця,
Тепер відвідує усі земні темниці,
Щоб визволити втомлені серця,
Що сковані в кайдани сатаною
І вже для боротьби не мають сил,
І гнані, йдуть невпинною ходою
До відчаю, до холоду могил.
А Дух, звільнивши, їм відкриє Бога:
— Дивіться, Він, Котрий страждав й воскрес!
І їхня побіжить дорога
До Господа любові, до небес.
Дух Божий не покине у свободі:
Напоїть в спрагу, втішить у жалю
І шепотітиме стривоженому: «Годі,
Утішся, Я з тобою, Я люблю!»
П’ятидесятниця
День п’ятдесятий, як воскрес Господь...
Всі учні ув очікуванні дива.
Молитва їхня, щира і горлива,
Як фіміам, струмує до висот.
Він говорив... Так-так, Він говорив:
«Не йдіть з Єрусалима, любі діти,
Бо скоро Духом буду вас хрестити
І приготую до великих жнив».
Так-так, казав Він: силою одягне
І свідками пошле по всій землі
Робити чуда, утішать жалі
І напоїти всіх, хто неба прагне.
І раптом шум. Здивовані зіниці.
Знялася буря? Вітер? Ніби, ні...
З’явились язики, як огняні,
Й на голови осіли поодинці.
О, що це? Радість. Як її втаю?
Слова із вуст. Я вперше їх промовив...
Це Дух Святий, це Дух тебе наповнив, —
Бог виконав обітницю Свою.
"Благовісник", 2,2013 |
