Василь МАРТИНЮК

Очікування Різдва

Ще не було Різдва щасливих днів,
Ще світ був повен відчаю і крові,
Він мав любов, але не знав Любові,
Яка б його спасала від гріхів.

Ще не було Різдва, та світ ним снив,
Вже мить його надходила невпинно.
...Воли жували сіно безневинно,
Коли дверима Йосип зарипів.

Ще не було Різдва, та вже в імлі
З’являлись обриси великої події...
Вже у потуги й стогони Марії
Вслухалась кожна мишка у хліві.

І раптом крик. Родилось Немовля,
Як родяться усі на світі діти,
Та небо почало співати і радіти,
І радісно всміхнулася земля.

На цілий всесвіт в небі заяснів
Гарячий промінь зірки осяйної,
Щасливої, різдвяної, святої,
Й покликав у дорогу мудреців.

Вже є Різдво! Прийшов на землю Він —
Творець життя, наповнений любов’ю,
Який цей світ омив Своєю кров’ю
І знаний як Ісус і Божий Син.

"Благовісник", 4,2010