Історичні постаті

Г. Ф. Гендель: від слави людської до слави Божої

Георг Фрідріх Гендель народився 23 лютого 1685 року в м. Галле, у Німеччині, але майже все життя прожив у Великобританії. Його батько, також Георг, був цирульником-хірургом. Мати, Доротея Тауст, була дочкою лютеранського пастора.

Духовний клімат сім'ї сприяв формуванню культурно й духовно багатої особистості. Однак батько Генделя мав досить негативне ставлення до професії музиканта, бо вважав, що це незначне заняття. Тому він забороняв малому Георгу серйозно займатись музикою, хоча той уже в 4 роки сам навчився грати на клавесині. Коли ж тато взяв сина із собою в поїздку до Вайзенфельса, то там семилітній музикант своєю грою на органі звернув на себе увагу герцога Йоганна Адольфа I, який висловив побажання, щоб Гендель-старший не перешкоджав музичному розвитку свого сина. Це вплинуло на нього — і з 1694 року юному Георгу було дозволено навчатись у видатного органіста й композитора свого часу — Фрідріха Вільгельма Цахау. У нього він отримував уроки гри на скрипці, клавесині, гобої та органі, мистецтву й законам генерал-басу (а разом із тим і гармонії), був ознайомлений із численними творами німецьких та італійських композиторів, а також вперше зробив спроби писати музику — написав шість тріо для двох гобоїв та баса (авторові було тільки 10 років).

11 грудня 1697 року тато Генделя помер. З поваги до волі батька, Георг все-таки починає навчання в університеті для отримання юридичної освіти (1702 рік). Того ж року переймає посаду органіста у свого вчителя Цахау, що зобов'язує Генделя не лише виконувати, але й писати музику для недільних богослужінь (хорали, псалми, мотети та кантати). Але уже через рік Гендель припиняє своє навчання в університеті та йде з посади органіста. Він переїжджає до Гамбурга (1703) і повністю присвячує себе музичній професії.
Маючи християнське коріння, Гендель все ж був доволі світською людиною, честолюбною та гордою. В Гамбурзі він успішно дебютував з оперою «Альміра». Згодом також успішно пройшла прем'єра другої опери — «Нерон».

Певний час композитор працював в Італії, потім у Ганновері, а зрештою переїхав до Лондона. 24 лютого 1711 року на сцені Королівського театру в Лондоні відбулась прем'єра його опери «Рінальдо», після чого Генделя познайомили з королевою Анною, яка згодом зробила його офіційним композитором королівського двору попри те, що цим титулом могли користуватися лише англійці. З 1720 по 1728 р. Гендель обіймає посаду директора Королівської академії музики. Гендель глибоко вплинув на багатьох пізніших композиторів, у тому числі на Гайдна, Моцарта і Бетховена.

Найвідоміший твір — ораторія «Месія» на тексти Біблії короля Якова (особливо знаний хорал цього твору «Алілуя») був написаний в найбільш важкий час для композитора. Він працював над ним всього 24 дні. Слуга, який в один з цих днів увійшов до кабінету Генделя, побачив, як композитор плакав над нотним аркушем. Згадуючи той час, Гендель писав: «У тілі я був, коли писав «Месію», чи поза ним, не знаю — Бог знає. Але мені здавалося, що я бачу перед собою все Небесне Царство й самого Бога на Його престолі!»
Ораторія «Месія» була вперше виконана 13 квітня 1742 року в Дубліні під час благодійного концерту.
На рубежі 1750-х у композитора погіршується зір. 3 травня 1752 року йому оперують очі, проте безуспішно. Хвороба прогресує. У 1753 році наступає повна сліпота.

Гендель помер 14 квітня 1759р. в Лондоні. Похований у Вестмінстерському абатстві.

Підготовлено редакцією за матеріалами інтернету

Хорал «Алілуя», або Пробудження Генделя

Хто з християн не знає знаменитого хоралу «Алілуя», який виконують різні хори ось уже майже три століття. Зазвичай звучить цей гімн в особливі урочисті дні, такі, як Великдень і Різдво. Слухаючи цей твір, відчуваєш якийсь підйом в душі, хочеться встати й теж співати разом з хором.

Автор цього хоралу — композитор вісімнадцятого століття Георг Фрідріх Гендель, біографія якого дуже цікава й повчальна для багатьох віруючих.

Народився Георг у Німеччині в той же самий рік, коли народився й Бах. Його батько мріяв, щоб хлопчик став юристом. Але сина вабило до музики. Знайомі, помітивши незвичайне обдарування Георга, стали умовляти його батька віддати хлопчика на навчання до відомих спеціалістів з музики. Батько довго опирався, але все-таки дав згоду.

Обдарований хлопчик через кілька років став композитором. Коли Георгу було двадцять років, про нього вже знали музиканти й любителі музики Німеччини, Італії та Англії. Як композитор, Гендель був дуже плідним. Він писав багато творів, причому писав добре й швидко. Музика народжувалася в ньому так стрімко, що він ледве встигав її записувати. Примітно, що музиканти досі насилу можуть заграти «нагромадження» нот, які були в поспіху накидані композитором.

Коли слава супроводжувала Генделя, самого високооплачуваного композитора на землі, то люди готові були битися, щоб потрапити першими на його концерти. Але людям все приїдається. Народ перестав ходити на концерти Генделя. Нові твори нікого вже не цікавили, і незабаром цього композитора назвали «старомодним».

Георгу тоді було близько п'ятдесяти. Ставши банкрутом та переживши інсульт, Гендель опустився в глибоку депресію і виявився ізольованим. Але в один ранок він отримав листа від одного свого давнього шанувальника. У конверті знаходилися уривки, взяті із Святого Письма. Один з них особливо торкнувся композитора. То були слова Самого Бога: «Утішайте, втішайте народа Мого, говорить Бог ваш» (Іс.40:1). Це так подіяло на Генделя, що 22 серпня 1741 він зачинив двері свого будинку й знову розпочав роботу. Пережите не зламало його, навпаки, воно сприятливо подіяло на композитора: його характер пом'якшав, музика стала ще зворушливішою, твори були присвячені тільки Ісусу Христу. Саме в цей період Гендель склав найкращі твори, один з яких — добре нам відомий хорал «Алілуя».

Існує передання про те, що коли цей гімн виконувався вперше, король Англії Георг II, який був присутній на концерті, встав, тим самим висловлюючи побожне схиляння перед Творцем. З тих пір кожен раз при виконанні цього твору вся публіка вставала, що відбувається й донині.

Георг Гендель знову став знаменитим і продовжував працювати до кінця своїх днів. А на прикладі його життя багато людей дізналися, що можуть зробити слова розради навіть із найбільш зневіреною людиною і як Слово Боже піднімає пригнічений дух.

Олександр ВАСИЛЬЄВ

"Благовісник", 2,2014