Благовісник

Лариса МУРАХ: «Благовістімо дітям та змінюймо країну»

Оскільки в цьому номері журнал порушує тему євангелізації дітей, то інтерв’ю із завідувачем Відділу служіння дітям Церкви ХВЄ України Ларисою Мурах нам видається дуже доречним. Бо ж які навчальні чи виховні плани роботи з дітьми не складали працівники відділу, вони всі зорієнтовані на те, щоб привести дітей до Христа заради їхнього спасіння.

— У Положенні Відділу служіння дітям зазначено, що одна з його цілей — донести вістку спасіння до дітей. Які методи ви використовуєте для досягнення цієї мети?
— Так, відділ служіння дітям однією із своїх пріоритетних цілей визначив донесення Євангелії дітям. Діти потребують спасіння і повинні дізнатися про Ісуса Христа як про свого Спасителя. Тепер ми користуємося багатьма методами, щоб звістити дітям про Ісуса. Зокрема проводимо різні заходи: уроки в недільних та загальноосвітніх школах, проводимо табори для дітей, організовуємо гуртки за інтересами та клуби, створюємо спортивні об’єднання та звіщаємо Євангелію через ЗМІ — через теле-, радіо-, інтернет-служіння.

Нині використовуємо різні євангелізаційні програми, які проводимо для дітей під час канікул. Ми їх називаємо «денний табір» чи «літній майданчик». Ще у 2004 році відділ розпочав організовувати такі заходи, але тоді ще не в кожній області сприймали такий метод роботи з дітьми. І тільки коли проминуло більше як 10 років, у кожній області запрацювали гарні дитячі програми з євангелізації. Цей метод результативний як у містах, так і в селах. Правда, діти з сіл більше відкриті до програм, які пропонуємо їм під час канікул. Часто місцева влада допомагає у проведенні євангелізаційних заходів із дітьми.

— З вашого досвіду, які з методів євангелізації дітей найбільш ефективні й чому?
— Досить ефективні згадані євангелізаційні програми для дітей — «денні табори» чи «літні майданчики». Особливість цих заходів така, що під час їх проведення відбуваються різні заняття: спортивні, музичні, ручної праці, а також біблійні уроки та зустрічі з батьками. На зустрічі з батьками, які зазвичай проводяться наприкінці заходу в помісній церкві або клубі, діти демонструють перед рідними те, що вони вивчили на заняттях літнього майданчику. Батькам переважно подобається, як організовано час їхніх дітей під час канікул, тому вони відкриті до того, щоб ми працювали з їхніми дітьми.

— Як діти реагують на євангелістів, на Слово Боже, на вістку про спасіння?
— Ми представляємо себе як їхніх друзів, і такими є, бо ж готуємо для них заняття, прагнемо навчити їх чудових духовно-моральних цінностей та привести до спасіння від гріха. Діти бачать нашу щирість, тому добре до нас ставляться. Вони завжди відкриті до навчання і добре сприймають теми, які ми підготували. Діти майже завжди налаштовані до змін у житті. Важливо не пропустити цей час і приводити їх до покаяння. Те, що діти дуже сприйнятливі до Євангелії, засвідчує й одне із соціологічних досліджень, яке було проведено в церквах Німеччини в 1990-их роках. Тоді виявилося, що 75% членів церков прийшли до Бога у віці до 16 років.

— Які особливості сприйняття дітьми Біблії?
— Здебільшого діти сприймають Біблію як особливу книгу, щиро, захоплено, і з великим задоволенням вчаться її читати. Вони легко схоплюють Слово Боже, та потребують допомоги старших у використанні його істин у власному житті. Дітям потрібен дорослий, який допомагатиме їм правильно розуміти Біблію і жити згідно з її заповідями. Багато хто з дітей шкільного віку самостійно читають Біблію, щиро моляться та отримують від Бога відповіді на свої молитви.

— Що є перешкодою для дітей відгукуватися на євангелізаційні зусилля, зокрема, що їм заважає вірити в Ісуса?
— Більшість дітей виходять на молитву покаяння, визнають Христа своїм особистим Спасителем, але не завжди стійкі у вірі, не завжди докладають зусиль, щоб чинити згідно з Біблією. Вони часто потрапляють під вплив різних небіблійних учень, тому потребують учителя, який буде їх навчати й вести за Христом, допомагатиме практикувати християнське життя. Цими вчителями можуть бути батьки, бабусі й дідусі, хтось із утверджених християн. Крім того, діти дуже гостро реагують на несправедливість, на брак розуміння з боку віруючих. Тому часто відкидають не тільки тих, хто їх образив чи не зрозумів, чи скомпрометував себе як християнин, але і їхню церкву й віру. Тому християнам потрібно бути дуже обережними й пильним в стосунках з дітьми.

— Що взагалі перешкоджає євангелізувати дітей?
— Ворог душ людських заважає проводити євангелізації серед дітей через безбожних, релігійних, обманутих людей чи полонить їх різними спокусами, демонічними заняттями. Діти потрапляють в залежності, роблять якість магічні справи, що заважає їм відгукнутися на заклик до покаяння. Але найважливішу роль у житті дитини грають батьки. І якщо вони закриті для спасіння, то заважають дитині покаятися, не відпускають на християнські зустрічі. У тому, як складеться життя дитини, — відповідальні батьки. Якщо вони самі не сприймають біблійних істин — то й дітей так учать.

— Що ви хотіли б побажати теперішнім християнам?
— Вдячна Богові, що наша держава відкрита до звіщення Слова Божого і не перешкоджає нам служити дітям. Це особливий час для українського народу. Діти, які вивчають Біблію, можуть змінити суспільство. Тож не марнуймо часу, благовістімо дітям та змінюймо країну. Наголошу, праця з дітьми — це стратегічний напрямок розвитку не тільки церкви, але й суспільства. Не замикаймося лише на дітях членів церкви, будьмо відкритими до праці з усіма дітьми, які живуть навколо нас.
Дай Боже, щоб служителі усіх церков зрозуміли важливість євангелізації дітей та благословляли на це служіння братів і сестер.

Розмовляв Василь Мартинюк

"Благовісник", 4,2016