Михайло ПАНОЧКО: «Церква має не здавати позицій, а навпаки — позитивно впливати на суспільство!»

— Гасло світового конгресу — «П’ятидесятниця — відповідь на виклики сучасності». Тож про які саме виклики йдеться?
— Сьогодні всюди відбувається агресивна секуляризація суспільства, пропаганда безбожності, спостерігається духовне ослаблення в багатьох країнах. Тому Церква має не здавати своїх позицій, а навпаки — позитивно впливати на суспільство. Єдиним ефективним інструментом для цього в усі віки після приходу Христа була проповідь Євангелії. Віруючій людині треба занурюватися в Слово Боже й посвячувати час для молитви. Бо сьогодні Церква має зберегти своє значення солі, стовпа утвердження Божої Правди на землі.

— І що для цього потрібно?
— Нам потрібна внутрішня єдність та консолідована позиція всіх національних церков християн віри євангельської перед зовнішніми викликами — це вимога номер один. Друга — праця з молоддю.

— Ці теми будуть пріоритетними в роботі конгресу?
— Так. Наша мета — виробити єдину позицію й стратегію розвитку. Будемо шукати відповіді на питання — як ефективніше залучати молодь та ресурси місцевої церкви для зростання Христової Церкви. Словом, маємо виробити спільну дорожню карту.

— Згадуючи конгрес 2013 року, які плоди таких великих міжнародних форумів ви бачите?
— Перше — це зближення різних національних об’єднань християн віри євангельської. Спільне переживання Божих благословень завжди приносить плід. Принаймні, я чув тільки добрі відгуки, священнослужителі спонукали робити такі заходи періодично. Це сприяє взаєморозумінню. Крім того, це — посилена спільна молитва.

— А що очікуєте від наступного конгресу?
— Особисто я очікую поглиблення розпочатої праці. Сьогодні є велика потреба в посвяті віруючих людей. У більшості християнських країн — свобода, матеріальний достаток (порівняйте зі станом Церкви у радянські часи), тож є багато спокус, особливо для молоді. Дуже хочу, щоб Святий Дух особливо потужно діяв у ці останні дні, бо нам потрібна адекватна сила: чим більше викликів надходить зі світу (він стає все агресивнішим), тим більше Церква має використовувати свій духовний потенціал. Власне, акцент незмінний — на Слові, сповненні Святим Духом і на посвяті. Це дуже важливо! Бо старше покоління відходить, нам потрібна молода генерація, приготована на працю.

— Ви сказали, що один із викликів церкві — зв’язок поколінь. Що потрібно робити сьогодні, щоб запобігти розриву?
— Там, де церква здорова й служитель має правильні стосунки з Богом, зв’язок поколінь є, передача служіння відбувається плавно, без жодних збоїв. А там, де не звертають уваги на молодь, де старше покоління відстає, а молодь іде «своїм курсом», виникають небезпечні тенденції. Тобто багато залежить від пастора місцевої церкви, як він налаштований.

Ми не відділяємо молодь від церкви, бо вона її складник. Це природно: в отарі є вівці різні — старші, молодші й маленькі. Навіть природа нам показує, що громада має розвиватися разом — менші вчаться в старших, старші вчаться у ще старших… У загальному це утворює таку спільноту, у якій гармонійно розвивається кожне покоління. У церкві має бути атмосфера, де усім комфортно. І усі мають бути налаштовані на працю, відповідальність, активність і жертовність. Кожен у свою міру, хто на скільки дозрів.
Важливо наголошувати, щоб молодь в церкві почувала себе як удома, відчувала, що вона потрібна й рушійна… Тому важливо мати мудрість служителям, аби цей потенціал не розхлюпати, не розгубити, не проігнорувати, а використати.

"Благовісник", 3,2016