Головна

Про нас

Останній номер

Архів номерів

Статті

Замовити друкований варіант

Пожертвування

Інтернет-ресурси

Гостьова книга

Новини Церкви ХВЄ України


Актуальне запитання

 



Благовісник, 2,2010

Останній номер 2,2010
"Прости нам... як і ми прощаємо "

 

 

 

Анонс:
тема чергового номера:
"Плоди християнина "


Чекаємо
на Ваші пропозиції
та запитання

Свідчення

Голос Божий у моєму житті

Мені тепер 54 роки. З самої ранньої юності Господь кликав мене до покаяння, але я вперто робив по-своєму, живучи так, як усі люди цього світу, віддаючись гріхам, а не Господу. Я не відкидав Бога, вважав людину Божим творінням і ніколи не погоджувався, що людина — процес еволюції згідно теорії Дарвіна. Але якщо людина правильно розуміє певні речі, навіть погоджується з тим, що є Бог, і притому Йому не служить, вона нічим не відрізняється від затятого атеїста, безбожника.

Я довго жив своїм життям, заспокоюючи свою совість відвідуванням храму і виконанням деяких релігійних обрядів (то свічку поставлю, то прийму причастя). Але я залишався всередині тим самим грішником. У храмі я бив поклони, а вийшовши надвір, знову робив той самий гріх, що й раніше. Я переконався, що зовнішнє благочестя, виконання церковних обрядів людину не змінить на краще. Переміну людини (і то внутрішню переміну) робить Дух Святий в її серці.
Та з милості Своєї мене Сам Господь прикликав до Себе. Але я нікому не побажаю такого шляху до Бога, як у мене, бо поштовхом до мого покаяння перед живим Богом стала трагічна смерть мого 20-річного сина, у чому я вбачаю й свою вину.

Щоб привести людину до Себе, Господь промовляє до неї через Слово Євангелії. Якщо ж людина не приймає Слова, то Господь веде людину до покаяння іншим шляхом. Бог допускає в її житті тяжку хворобу, скрутні обставини, щоб людина зупинилася на своєму погибельному шляху і навернулася до Господа в покаянні. Ось такі обставини склалися й у моєму житті. Після смерті сина я ясно зрозумів, що наступним буду я. Тому цілеспрямовано прийшов до церкви в Сумах, де лунає проповідь Слова Божого, Євангелії, де поклоняються живому Богу. Я покаявся у своїх гріхах, а рік тому увійшов у Завіт з Богом через водне хрещення. Хоч я змарнував багато років свого життя, не підкоряючись Господу, та безмежно вдячний тепер Йому, що все ж таки настав момент мого духовного прозріння і навернення до живого Бога.

Олександр Котвяковський,
с. Бездрик, Сумський р-н.
"Благовісник", №1,2009



Твоє явне,
тобто те, що бачитимуть у твоєму служінні інші люди, залежить від твого таємного,
на яке дивиться Господь.


Олександр БАБІЙЧУК


Українська християнська поезія

Запрошуємо на місійну конференцію


Гріх недбальства, або Грішний погляд на "духовну" поезію

Гріх недбальства,
або
Грішний погляд
на "духовну" поезію




 


Рейтинг@Mail.ru Українська християнська поезія Рибка: Християнська молодіжна газета.
© 2005-2009 Журнал Благовісник
Дизайн і верстка
DesigNik