Видання Всеукраїнського союзу церков Християн віри євангельської

Анонс

Віровчення

Статті

Поезія

Проза

Юридична консультація

Друкований варіант

<<< Головна

ЧИ ЗМАЛІВ ДУХ ГОСПОДНІЙ?

Автор: Чарльз СПЕРДЖЕН

«О ти, що звешся Яковів дім, чи змалів Дух Господній?» (Мих. 2:7)

Коли люди говорили іменем Бога, то народ, чий розум затуманився через беззаконня, наказав їм замовкнути. Люди більше не хотіли чути про Бога, вони відреклися від Нього і не хотіли мати з Ним нічого спільного. Слова пророків були важкими для них, тому що вони тривожили їх, їм доводилося згадувати про те, що вони хотіли назавжди забути. Тому й вони казали пророкам: «Не пророкуйте!» Після цього Михей задає своє запитання: «Що ви намагаєтеся зробити? Та й чи можете ви зробити це? Хіба змалів Дух Господній?» Цього не може бути! Дух Божий не може змаліти, бо людина, в якій Він живе, не може не говорити. Якщо людина сама придумала якесь вчення, то вона може розповісти про нього, а може й не розповісти. Але якщо Бог дав їй проголошувати Своє послання, то ніщо не змусить таку людину замовкнути. У всі віки Бог спонукав людей говорити, і вони говорили, хоча нерідко це вартувало їм життя.

Тож Дух Господній не може бути принижений повеліннями людини. Він дасть Своїм слугам силу говорити. І навіть якщо хтось зі слуг Божих вкинений у в’язницю чи відданий на смерть, чи замовк, Дух Господній не змалів, бо Він підніме інших пророків. Він ніколи не терпить поразки. Коли спалювали Яна Гуса, прізвище якого означає «гусак», він сказав, що Бог знайде лебедя, птаха більшого, ніж він. Ці слова стали девізом Лютера, написом на його щиті. І хоча багато хто хотів засмажити цього лебедя, але нікому не вдалося цього зробити. Лютер жив, тому що Богові були потрібні такі свідки, як він. І до того часу, поки Бог використовував його, ненависть його ворогів була марною.

І так було у всі часи. Бог піднімав нових людей, які проповідували Його слово швидше, ніж вбивали тих, хто вже свідчив. І так буде, поки стоїть світ. Тому не бійтеся, але впевнено відповідайте на питання пророка: «Дух Господній не змалів!»

Навіть якщо ті, хто вірить в Боже ім’я, помруть, Дух Господній і тоді не змаліє: Він знайде спосіб достукатися до людських сердець. Він може говорити через Своє Слово. Неможливо перебувати в темноті, маючи розгорнену Біблію.

Дух Святий може говорити також й через інші християнські книги. Але якщо навіть зникнуть всі книги, Дух Божий може діяти прямо на серця людей. Він не змалів. Він, як і колись, може покликати Савла без Біблії і без проповідника. І якщо вороги Господа зможуть зовсім знищити саме ім’я християн, Дух Божий все одно почне все спочатку і з нічого створить нове небо і нову землю. Господь живе, і Його вічний Дух буде втілювати Свої божественні цілі в життя.

Дух Господній не може бути применшений: не тільки повеліннями людини, але й нічим іншим. Його не змалять ніякі зміни в Самому Собі. Святий Дух як Бог може істинно сказати про Себе: «Я, Господь, не змінююся!» Сьогодні Він такий же, як і в день П’ятидесятниці, і таким Він був всю вічність, в якої немає початку.

Він не змаліє духом часу, яким би він не був. Я думаю, що «дух часу» — це диявол, тому що протягом всіх віків люди знали тільки одного «князя, що панує в повітрі, духа, що працює тепер у неслухняних». Та хоча дух зла сильний, він змушений відступити перед Духом Божим, Який безмежно сильніший і Який не може бути обмежений, зв’язаний чи принижений духом часу».

І, звичайно ж, Дух Божий не може бути принижений відкриттями науки. Чим більше вивчені діла Божі, тим краще й глибше зрозуміле творіння, чим правильніше воно пояснене, тим краще. Але наші прабатьки, які жили в темряві незнання, проповідували ту ж саму Євангелію, яку проповідуємо ми тепер при світлі електричних ламп. Якби ми жили в римських катакомбах при світлі факелів, ми б не проповідували нічого іншого, крім Христа розп’ятого. І тепер в нас є тільки одна тема для проповіді — розп’ятий Христос.

Дух Святий не змалів також і від світської суєти багатьох людей, серед яких ми живемо. Нам здається, що світ ніколи не був таким жорстоким, що люди ніколи не були такими байдужими, ніколи не гналися з такою одержимістю за багатством, як тепер. Але все це вже було! Ми можемо бути впевнені, що ніщо, притаманне сучасним людям: бідність, п’янство, гонитва за задоволеннями, байдужість і таке інше не можуть применшити силу Святого Духа і Його владу над людьми.

Дух Святий не змалів навіть від майстерності Своїх ворогів, які роблять вигляд, що проповідують Євангелію, а насправді намагаються знищити її. Багато хто називає себе євангельськими віруючими, чітко усвідомлюючи, що євангельське богослов’я противне йому. Але Святий Дух не змалів нині так само, як і не змалів Він, коли стикався з мудруваннями грецьких філософів.

Отож, без сумніву, немає абсолютно нічого, що могло б обмежити чи применшити владу Святого Духа. Він — вільний Божий Дух, і ніяка сила не може стримати Його.

Але ми самі не повинні чинити так, ніби Дух Святий змалів. Коли ми так чинимо? Та дуже часто. Я згадаю дев’ять випадків.

Якщо ми ставимося до Нього так, наче Його Святе Слово не може нині навертати людей і освячувати їх, втішати й покоряти, як колись, — ми перебуваємо в жахливому стані невірства. Випробуйте Боже Слово. Дайте Біблію нечестивим, безпечним і байдужим, прочитайте її їм, спонукайте їх прочитати її самостійно, і тоді ви побачите, чи може сьогодні ця книга навертати людей до Бога. Коли у вас виникають складні питання, зверніться до неї, попросіть у Святого Духа благословення, і ви побачите, втішить вона вас чи ні. В найважчий час свого життя ви знайдете в Біблії світло. Стоячи на грані повного відчаю, ви знайдете силу і повернетеся до праці з оновленою надією, якщо будете досліджувати Писання і приймете його вістку. Коли ж ви слухаєте Слово Боже — і це не приносить вам ніякої користі, то знайте, що проблема не в слабкості Духа, а в тому, як ви слухаєте. Якщо, читаючи Біблію, ви не отримуєте задоволення, як раніше, будьте впевнені, що це ваша власна вина. Ця книга така ж богонатхненна, як і в той день, коли вона була написана. Вона натхнена Богом, і той, хто читає її, відчуває її вплив, який надихає, тому що Бог проникає в серце через Своє Слово. Дух Божий в цій книзі не змалів.

Якщо ми вважаємо, що нинішній стан справ безнадійний, то ведемо себе так, ніби Дух Господній змалів. Та чи змалів Дух Господній, якщо церква, до якої ви належите, холодна і мертва і в її служінні немає сили? Якщо ваша праця не дає результатів, і, хоча ви вперто продовжуєте працювати, служіння стало для вас рутиною, то чи змалів Дух Божий? А може, ти настільки нечестивий, що втратив будь-яку надію на спасіння? Але ж чи змалів Дух Господній? Хіба Він не може зм’якшити ваше серце, як ви самі того хочете? Хіба Він не може дати вам віру в Христа прямо тепер? Хіба не може Він вдихнути у вас нове духовне життя?

О, якби тебе залишили сумніви щодо Божої могутності! Все можливе Богові. Чи ж скоротилося рамено Господнє? Віруй в те, що Він може все і може все для тебе, святий ти чи грішний! Бо ж хіба змалів Дух Господній?

Чи не здається вам, що, коли ми чекаємо тільки маленьких благословень, то ведемо себе так, наче Дух Божий змалів? Я не знаю жодної причини, чому через проповідь, завдяки якій побачив світло один грішник, не може побачити світло тисяча грішників, які слухають ту ж саму проповідь. Для навернення тисячі грішників потрібна та ж сила, що й для спасіння одного. Один і той же закон, одна й та ж сила приводять і до великих і до маленьких результатів. О, якби в нас була могутня віра в те, що Бог «може зробити значно більш над усе, чого просимо або думаємо, силою, що діє в нас»! І ця сила — Святий Дух, який не може змаліти.

Чому б нам не приходити в дім Божий з молитвою: «О Господи, зверши великі чудеса!»Хіба Він не є Бог, Який творить великі чудеса? Чи не можемо ми чекати від Нього Великого? Я знаю, що дехто скаже: «Якщо багато людей навернеться, то немало з них відпаде». Але я з досвіду знаю, що коли навертається велика кількість людей, то кількість випадкових людей не зростає в процентному відношенні порівняно з ситуацією, коли навернулося мало людей. Причина полягає в тому, що коли новонавернених мало, виникає спокуса прийняти їх в церкву без суворої перевірки. Але коли новонавернених багато, ми можемо собі дозволити суворіше підійти до їхнього сповідання віри.

Тож вірмо, що Дух Божий може спасти ціле місто. О, хай Господь збільшить можливості нашої віри, бо Дух Господній не змалів.

І знову ж таки, хіба вам не здається, що ми ставимося до Нього так, наче Він змалів, якщо вважаємо, що наші слабкості заважають Йому діяти через нас? «О, я не сумніваюся, що, використовуючи вас, Бог може благословити багатьох», — скаже хтось. Але якби ти знав, яким я сам собі здаюся, ти не говорив би так. «Мої здібності, знання і можливості набагато скромніші від ваших», — скаже інший. І саме тому ви вважаєте, що Дух Господній не може діяти через вас? Хіба ви не розумієте, що, ваші слова хоча здаються вам проявом смирення, насправді применшують Духа Святого? Якими б слабкими ви не були, Він може використати вас. Ви принижуєте не себе, а силу Бога. Він може використовувати навіть найбільш незначну людину, нікому невідому, неосвічену і слабку. Більше того, Він з радістю робить це. А сильних Він змушує відчути себе слабкими, перш ніж почати діяти через них.

Повірте, що Бог може являти Свою силу через вас, і беріться за роботу. Сповіщайте Добру Новину. Свідчіть там, де ви вже свідчили, і там, де ви ніколи й не згадували про Бога, і вірте, що Бог може вас використовувати. І Він робитиме це. А якщо ви й далі наполягатимете, що Бог не може діяти через вас, я задам вам запитання: «Чи ж змалів Дух Господній?»

Та ось я чую, як інший чоловік каже: «Вельмишановний, якби ви знали, в якому місці я живу, ви б зрозуміли, що ні про які благословення не може вестися мова». Де ж ви живете? В країні, де не ступала нога людини? На другому кінці світу? Там, де закінчується земля, прямо за лінією всесвіту? Мені є що сказати тим, хто живе в глухому місці і ходить в маленьку церкву, в якій лише декілька людей збирається на богослужіння. Не вірте в те, що Дух Господній може бути обмежений віддаленістю від людей того місця, де ви живете. Велике служіння в ім’я Христа часто починалося на глухих хуторах. А згодом вогонь, який загорявся там, перетворювався у величезну пожежу. Немає значення, зі скількох людей все починається, бо «де двоє чи троє зібрані в ім’я Христа», там і Він поміж ними. А якщо Він серед них, то невдовзі зусиллями цих кількох людей Він з’явиться й в інших місцях, і вогонь пробудження охопить всю землю. Бо Дух Господній не змалів через невелику кількість людей.

Дуже багато людей, думаючи, що Дух Святий завжди повинен діяти однаково, винні в тому, що применшують Його силу. Але я не збираюся встановлювати еталон, стригти всіх під одну гребінку чи витягувати на прокрустовому ложі тих, хто коротший, і обрізати тих, хто довший. Ні, хай Господь спасає Своїх людей так, як Йому до вподоби. Якщо хтось опиняється в підземеллі діл закону і там отримує удари батогом до того часу, поки в ньому не залишиться живого місця, я надіюся, що це йому піде на користь. А якщо інший прийшов до Христа і знати не знає ні про які удари тому, що був приведений до Спасителя любов’ю й добротою і втішився у Ньому, я думаю, він запам’ятає це і буде радіти всі дні свого життя. Навернення не відбувається за однаковим зразком. Для навернень не можна відлити форму, як для промислових виробів. Немає двох однакових дітей. Великий художник ніколи не намалює дві однакові картини. Завжди знайдеться хоча б маленька відмінність. І коли в церкві звершується щось, що має вічну цінність, воно звершується по-різному. Ми будемо неправі, якщо обмежуватимемо Господа рамками дії.

Ми стоїмо на грані зневаги Святого Духа, якщо вважаємо, що Він діє тільки через певних людей і тільки в церкві з певною формою служіння. Якщо служіння наповнене силою Святого Духа, хай воно приймає будь-які форми. Бог благословляє і одну проповідь під час служіння і двадцять проповідей. Він не зв’язаний нашими правилами і порядками. Якщо ви бачите дію Божу, то благословіть Його ім’я за це, і хай Він чинить так, як вважає за потрібне. Ми не повинні думати, що Бог завжди діє тільки так, а не інакше. «Я завжди отримую благословення від проповідей такого-то служителя». Правильно робите, що чекаєте благословення і молитеся про нього. «Але я не розраховую отримати благословення від такого-то. Він веде себе дивакувато». Дуже навіть ймовірно, що він поводить себе саме так. В Бога є незвичайні слуги, і я хочу додати, у Нього є незвичайні діти також. Але він любить їх і терпить, тому й ми повинні потерпіти. Бувало, що ці, на наш погляд диваки, були найбільш корисними в Царстві Божому, хоча були великими оригіналами і досить своєрідно вели служіння. Якщо вам вони не подобаються, то ви не змушені йти їхнім шляхом, йдіть своєю дорогою. Їм може не подобатися те, як ви чините, але вони не мають права звинувачувати вас, а у вас немає підстав зневажати їх. Трудіться для Господа так, як Він направляє вас і як ви вірите. Слово Боже вчить вас, віруйте, що Дух Господній не змалів. Бог благословляє не якусь певну релігію чи форму, а Христа, Який є у проповіді. Бог благословляє проголошення вічної євангельської істини. Тому не думаймо, що Дух Святий діє тільки через певних людей. Чи ж змалів Дух Господній?

Ми ведемо себе так, ніби не віримо в істину про Духа Божого, коли думаємо, що деякі люди безнадійні. Не думаймо, що невіруючі люди, які роками слухають проповіді, зробили своє серце настільки жорстоким проти Євангелії, що Дух Святий безсилий спасти їх; чи ті, хто спустився на дно гріха, ніколи не зможуть бути очищені; чи ті, хто блукав далеко від стада, ніколи не знайдуть дороги додому. Невже Дух Господній змалів, що ми повинні втрачати надію щодо тих людей, котрих Бог до цього часу залишив по цю сторону бар’єру, який відділяє підсудних від засуджених? Надійтеся на спасіння найбільших грішників: великі грішники, знайшовши спасіння, віддають Богові, Дух Якого привів їх до істини, велику славу.

Якщо ми не можемо повірити в те, що Він може благословити нас сьогодні, то ставимося до Духа Божого так, ніби Він змалів. «В моє життя прийшло розчарування, — кажеш ти, — може, завтра мені стане краще». Але чому ти вважаєш, що твій стан не може змінитися в цей добрий час? «Я буду служити Господу, — каже інший, — коли стану старшим». Справді? Ну що ж, ти став старшим після того, як я сказав тобі ці слова, і я думаю, що тепер саме час почати служіння. Вірте в Бога тепер. Вірте, що завдяки Богові кожна мить життя — хороша. Чому я не можу прийти до Христа знову, й знову просити в Нього дати більше життя, віри, надії, радості, святості прямо тепер? Хіба змалів Дух Господній?

І останнє, що я хочу сказати: Дух Господній доведе, що Він не змалів. Врешті-решт всі люди визнають Його силу, незважаючи на те, чи вірили вони в неї, чи ні. Він звеличиться і в тих, хто буде спасенний, і в тих, хто буде погублений навіки.

© «Благовісник», 3,2004