Видання Всеукраїнського союзу церков Християн віри євангельської

Анонс

Віровчення

Статті

Поезія

Проза

Юридична консультація

Друкований варіант

<<< Головна

Зцілені руки

Автор: Людмила А., Волинська обл.

В тому, що Бог милостивий до Своїх дітей і відповідає на їхні прохання, я пересвідчилася вже не раз. Хочу розповісти яскравий приклад зі свого життя. В мене на руці була екзема. В той час я не могла ні їсти зварити, ні посуд помити, ні випрати одягу через це інфекційне захворювання, яке вразило шкіру моєї руки. На двох пальцях уже злізли нігті, руку доводилося постійно забинтовувати, бо з ран ішов неприємний запах. Я зверталася до лікарів, але ніякі ліки й мазі мені не допомагали.

На початку 80-х рр. у Талліні Бог робив великі чудеса в одній з баптистських церков. Я поїхала туди з надією на оздоровлення. В церкві був зал, де брати-служителі звершували молитви над хворими. Увійшовши туди, я побачила дві черги й стала в одну з них. Коли підійшла моя черга, я навіть нічого не встигла сказати, як служитель глянувши на мене, каже: «Будемо молитися», — і став звершувати молитву. Коли я розплющила очі, брат сказав: «Бог уже оздоровлює вас».

Я прийшла на квартиру до сестри Клави, в якої ночувало біля 40 людей (в чотирикімнатній квартирі!), і побачила, що екзема стала ще більшою і перекинулася на другу руку. Сестра Клава питає мене: «Чому ж ти сумна?» Я показую їй руки й пояснюю. А вона каже: «Ти не впадай у відчай, це сатана тебе так зневірює. Бог зцілив тебе! Подивися, в тебе ж чисті руки!»

Наступного дня я знову пішла в церкву, стала в чергу. І коли я підійшла до служителів, один з них сказав: «Бог зцілив тебе. Будемо дякувати Йому за це». Ми стали молитися, дякуючи Господу за милість. Молитва, яка була звершена з великою вірою, зцілила мої руки — коли я приїхала додому, вони були повністю чисті. З милості Божої хвороба назавжди залишила мене.

Пригадую, того дня я спостерігала за іншими людьми, які прийшли з надією на оздоровлення. Там було двоє хлопців з проблемами зору. Обоє ходили в окулярах. Помолилися за одного — і служитель сказав йому взяти Біблію і читати. Він взяв книгу — і вже читав без окулярів. А коли після молитви служитель те ж саме сказав другому, той за звичкою одягнув окуляри — і не отримав зцілення, у нього зір так і лишився слабеньким.

© «Благовісник», 1,2007