Видання Всеукраїнського союзу церков Християн віри євангельської

Анонс

Віровчення

Статті

Поезія

Проза

Юридична консультація

Друкований варіант

<<< Головна

Господь врятував мене й мого сина

Автор: Ганна ПЕТРЕЧУК, с.Пузирки, Хмельницька обл.

Я довго хворіла поліартритом, ночами не могла спати: дуже ломило й крутило всі кістки, я змушена була будити чоловіка чи сина для того, щоб робили мені масаж. З плачем проминали мої ночі. Господь мене оздоровив, я покаялася. Слава Богу за Його велику милість. Син мій тяжко хворів чотири роки. Я з ним скрізь об’їздила. Де він тільки не лежав! В Луцьку лікувався голковколюванням і пив жменями таблетки. В Рівненській обласній лікарні лежав, в Хмельницьку, в Славуті й в Київському інституті. Йому навіть не могли встановити точний діагноз.

Останній раз ми перебували в Хмельницькій лікарні восени 2006 року. Там приписали різні антибіотики, крапельниці, але ніщо не могло підняти мого лежачого сина. Йому було дуже погано. Я вибігла в коридор, де стояли лікарі й медсестри, і плачучи кажу, що син мій помирає. А медсестра мені відповіла, що я повинна вже давно бути готовою до цього. Лікарі взагалі ні слова не сказали. Я повернулася в палату до сина, впала на коліна й стала просити Всевишнього Господа Ісуса Христа, щоб не забирав мого сина, а щоб підняв. Слава Богу, Він почув мою молитву. Синові ноги, що були вже кілька днів дуже опухлі, жовті й холодні, стали на очах стухати, руки, які були синіми, теж стали нормальними, і вже до вечора син мій встав на ноги. Слава Господу!

За нас і наш дім молилися брати й сестри у Христі, приїжджали додому, проводили служіння. У пості й молитві перебували три церкви — і почув Господь наші молитви, оздоровив мого сина. Слава Господу, і чоловік мій покаявся. Ми дуже вдячні Господу Ісусу Христу за Його велику милість. Тепер ми втрьох їздимо в дім молитви.

© «Благовісник», 1,2007