Видання Всеукраїнського союзу церков Християн віри євангельської

Анонс

Віровчення

Статті

Поезія

Проза

Юридична консультація

Друкований варіант

<<< Головна

СХОДИНКИ ДО СВОБОДИ В ХРИСТІ

Автор: Ніл Андерсон

За роки викладання та пастирства я зрозумів, що існує два терміни, які визначають переможне та плідне християнське життя. Перший термін — зрілість. Апостол Павло писав: «Аж поки ми всі не досягнемо з’єднання віри й пізнання Сина Божого, Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти» (Еф. 4:13). Бог дав нам все необхідне, щоб досягнути зрілості в Христі. Але сатана противиться нашій зрілості і робить все можливе щоб не дати нам усвідомити, хто ми і що ми маємо в Христі.

Другий термін успішного християнського життя — це свобода. Апостол Павло сказав, щоб ми стояли у свободі, дарованій Христом і не піддавалися знову в ярмо рабства (див. Гал. 5:1). Цей вірш не лише запевняє, що Бог хоче бачити нас вільними, але й попереджає, що ми можемо втратити цю свободу.

Чи не є ви одним з тих християн, які ведуть повне відчаю життя через рабство страху, гніву, відчаю, звичок, яких ви не можете позбутися, думок чи внутрішніх голосів, яких ви не можете уникнути, чи гріховної поведінки, якої ви не можете змінити? Я не стверджую, що будь-яка духовна проблема є результатом прямої демонічної діяльності. Але ви можете опинитися в рабстві, тому що заперечували чи не помічали демонічної влади в сучасному світі.

Свобода в Христі від демонського обману і втручання — це спадок кожного віруючого. Тому я хочу показати вам сім сходинок, які ви повинні пройти, щоб пережити повну свободу і перемогу, яку Христос здобув для вас на хресті. Не чекайте, щоб хтось за вас зробив те, що повинні зробити тільки ви. Ці сходинки — це перелік моральних засобів і обов’язків перед істиною. Навіть якщо ваші проблеми походять з іншого джерела, яке не закривається цими сходинками, ви нічого не втратите, пройшовши по них.

Сходинка 1: підробка проти реальності

Перша сходинка до свободи у Христі — відмова від попередніх чи нинішніх зв’язків з окультною практикою чи хибними релігіями. Будь-яку організацію чи групу, яка заперечує Ісуса Христа, пропонує інше джерело, крім абсолютної Божої істини, записаної в Біблії, чи таємні посвячення, потрібно залишити. Для того, щоб відрізнити підробку від християнства, немає більш важливого критерію, ніж особистість Ісуса Христа. Інші релігії можуть визнавати Ісуса, але представляти Його не так, як про Нього каже Писання.

Не дивуйтеся, якщо натрапите на опір, проходячи цей щабель. Одна жінка-мормонка, яка відвідала мою конференцію, розповіла мені, що внутрішній голос постійно казав їй: «Йди звідси». Однак вона залишилася і здобула свободу у Христі. Сатана не хоче, щоб ви були вільні, і зробить все можливе, щоб не дати вам пройти ці щаблі свободи.

Сходинка 2: обман проти істини

Істина проявляється переважно в об’явленні Божого Слова, але містить в собі і внутрішню істину (див Пс.51:6). Коли Давид жив в обмані, він дуже страждав. Та здобувши нарешті свободу, завдяки визнанню істини, він писав: «Блаженна людина, що Господь їй гріха не залічить, що нема в її дусі лукавства!» (Пс. 32:2). Ми повинні відкинути неправду, а бути правдомовними в любові (див. Еф. 4:15).

Вибрати істину буває дуже важко, якщо ви жили в неправді багато років. Обман — це найстрашніша твердиня сатани. Чи помічали ви, що люди, які полюбили щось неправильне, майже постійно обманюють себе й оточуючих? Алкоголік обманює щодо своєї випивки, ненажера — щодо їжі, насильник — щодо своєї поведінки. Обман — це захист зла, зведений батьком неправди сатаною (див. Ів. 8:44).

Тому відкиньте неправду і підкоріться істині. Моліться, щоб Бог допоміг вам у цьому.

Сходинка 3: гіркота образи проти прощення

Ми попереджені, що повинні прощати іншим, щоб сатана не отримав доступу до нас (див.2 Кор. 2:10-11). Бог вимагає, щоб ми прощали іншим від щирого серця, тому що «так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не простить своєму братові з серця свого їхніх прогріхів» (Мт. 18:35). Чому прощення таке важливе для нашої свободи? Через хрест Бог дав нам не те, що ми заслужили, Він у Своєму милосерді дав нам те, чого ми потребували. Тому й ми повинні бути милосердними, як Отець наш милосердний (див. Лк. 6:36). Ми повинні прощати, бо були прощені (Еф. 4:31-32).

Якщо ви тримаєте тих, хто вас образив, на гачку, ви приковані до них і до минулого, а це свідчить про продовження болю. Спиніть біль: відпустіть їх. Ви прощаєте комусь не ради нього: ви робите це ради себе, ради своєї свободи. Прощення необхідне не у ваших стосунках з людьми, а у ваших стосунках з Богом.

Згадайте всі непрощені образи і про кожну людину, яка вас образила, конкретно скажіть: «Господь, я прощаю (ім’я) за (образа)». Зробіть це саме так, навіть якщо ви знову переживатимете дуже сильний біль. Він хоче, щоб ви були вільні. Я бачив, як люди з бурхливими емоціями прощали жахливі образи, але свобода, отримана ними в результаті цього, була невимовною. Пам’ятайте: позитивні почуття прийдуть потім, тепер головне звільнитися від минулого.

Сходинка 4: непокора проти покірності

Ми представники непокірного покоління, яке вважає своїм правом засуджувати навіть тих, хто має над ним владу. Християни не виняток. Прихожани критикують хор і проповідь. Та було б набагато краще, якби ми поклонялися, а не критикували, і дозволили проповіді судити нас замість того, щоб осуджувати її.

Ми також можемо не підкорятися людській владі. Та Писання свідчить, що щодо влади в нас є два обов’язки: молитися і підкорятися земним владам. Бог дозволяє нам не підкорятися їм лише в одному разі: якщо вони вимагають від нас вчинків морально хибних перед Богом.

Покора людській владі демонструє віру. А вірою підкоряючись владі Бога, ви знаєте, що Бог захистить і благословить вас. Попросіть Бога простити вам те, що ви не завжди підкорялися, і оголосіть про свою віру в Бога шляхом покори владі, поставленій Богом.

Сходинка 5: гордість проти смирення

Гордість — вбивця. Вона каже: «Я можу зробити це сам. Я можу вибратися з цього без Божої допомоги!» Не можете! Ми маємо абсолютну потребу в Бозі, і ми надзвичайно потрібні один одному. Апостол Павло писав: «Обрізання — то ми, що служимо Богові духом, а хвалимося Христом Ісусом, і не кладемо надії на тіло» (Фил. 3:3). Смирення — це правильно орієнтована впевненість. Вивчіть вказівки щодо гордості і смирення в Посланні Якова, 4:6-10, і в Першому посланні Петра, 5:1-10. З них випливає, що духовний конфлікт завжди йде вслід за проявами гордості. І єдиною актуальною порадою для нас щодо цієї проблеми є слова: «Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас» (Як. 4:7).

Сходинка 6: рабство гріха проти свободи

Наступний щабель свободи стосується гріхів, які вкоренилися в свідомості і постійно хвилюють вас. Люди, які потрапили в пастку кола «гріх — покаяння — гріх — покаяння», найімовірніше потребують вчинити так, як вчив апостол Яків: «Отже, признавайтесь один перед одним у своїх прогріхах, і моліться один за одного, щоб вам уздоровитись. Бо дуже могутня ревна молитва праведного!» (Як. 5:16).

Сходинка 7: прийняття проти відречення

І останній щабель до свободи — відмова від гріхів ваших предків і будь-яких проклять, які могли б бути накладені на вас. Той факт, що поклоніння демонам може передаватися від одного покоління до іншого, є незаперечним і може зробити людину схильною до специфічного гріха.

Пориваючи з сатанинською твердинею, встановленою у вашому домі, чекайте протидій. Тому в ім’я Ісуса відречіться від своїх гріхів і гріхів своїх предків, і моліться, щоб Господь став єдиним і повновладним Господом вашого життя.

Пройшовши всі ці сім сходинок і забезпечивши собі свободу, ви можете помітити, що через кілька днів чи місяців демони спробують повернутися до вас. Одна жінка розповіла мені, що через два дні після того, як вона здобула свободу, дух сказав її мозку: «Я повернувся!» Та вона вголос промовила: «Ні, ти не повернувся!» І напад миттєво припинився.

Одна перемога ще не свідчить про переможну війну. Але багато перемог — ознака воїна-переможця. Свободу треба підтримувати. Одна жінка, пройшовши всі сім щаблів, запитала: «Тепер я завжди буду такою?» Я відповів, що вона залишиться вільною, поки зберігає правильні стосунки з Богом. «Та навіть якщо ви оступитеся і впадете, — підбадьорив я її, — ви знаєте, як знову повернутися до Бога». Христос, до Якого ми звертаємося за допомогою, сильний перемогти ворога. Але ми відповідальні за те, щоб не впустити його назад (див.Гал. 5:41). Стійте твердо і повставайте проти нього. Ваша війна переможна!

© «Благовісник», 3,2006