|
Видання Всеукраїнського союзу церков Християн віри євангельської |
ЗРУЙНОВАНІ ОСНОВИ Дмитро БЕЗПАЛОВ "Як основи зруйновано, - що тоді праведний зробить?" (Пс. 10:3) Це є важливе питання для праведників, і потрібно знайти правильну відповідь на нього. Тут говориться про зруйновані основи. Але перш ніж їх зруйнувати, потрібно, щоб вони були. Основи були, і вони були закладені самим Засновником, Творцем. Це не було щось випадкове, але це були тверді і міцні основи. Ми спочатку читаємо, що все було створене Творцем і Ним були закладені основи. Він зробив те, що і сьогодні лишається дієвими. І ми читаємо, що коли Він заклав основи, то зробив поділ. Перший поділ зробив Бог. Він відділив світло від темряви і темряву від світла. В Новому Заповіті Він зробив нас дітьми світла. І ми ходимо в світлі. У всесвіті є багато основ. Зараз ми про деякі з них поговоримо, а потім будемо роздумувати над тими, що зруйновані. Коли будуть зруйновані основи, що буде робити праведник? Він повинен буде щось робити. Спочатку Бог створив чоловіка, дав йому помічницю, і перший шлюб був проведений Богом. І перший шлюб створив Бог. Сім'ю створив Бог. Ми зобов'язані молитися за наші сім'ї. Перш ніж була церква, була сім'я. І сьогодні сатана направив всі сили для того, щоб зруйнувати сім'ю. Але пам'ятайте, що сім'ю створив і благословив Бог. Не буде сім'ї, не буде і церкви. Основи були споконвіку. Слово Боже говорить, що вони будуть розхитані. Все, що можна розхитати, буде розхитане. Президенти, які керували країнами, сьогодні стоять перед судом. Бог говорить через пророка, що буде час, коли Бог розхитає не лише землю, а й небо. І виникає питання: коли все це буде відбуватися і відбудеться, що має робити праведник? Впадати у відчай? Ні! Є вихід! Я завжди кажу, що останнє слово за Богом. "День же Господній прибуде, як злодій вночі, коли з гуркотом небо мине, а стихії, розпечені, ринуть, а земля та діла, що на ній, погорять... А коли все оце поруйнується, то якими мусите бути в святому житті та в побожності ви, що чекаєте й прагнете скорого приходу Божого дня, в якім небо, палючися, зникне, а розпалені стихії розтопляться? Але за Його обітницею ми дожидаємо неба нового й нової землі, що правда на них пробуває" (2 Пет. 3:10-13). "Глядіть, не відвертайтеся від того, хто промовляє. Бо як не повтікали вони, що зреклися того, хто звіщав на землі, то тим більше ми, якщо зрікаємся Того, Хто з неба звіщає, що голос Його захитав тоді землю, а тепер обіцяв, та каже: "Ще раз захитаю не тільки землею, але й небом". А "ще раз" визначає заміну захитаного, як створеного, щоб зосталися ті, хто непохитний. Отож, ми, що приймаємо царство непохитне, нехай маємо благодать, що нею приємно служитимемо Богові з побожністю й зі страхом" (Євр.12:22-29). Є речі, які непохитні! Це обітниці слова Божого, царство, яке будує Христос. Це царство будується в Церкві святій Духом Святим. Що буде робити праведник? Він буде триматися непохитного. Пам'ятайте, що є речі, які можна розхитати, які підлягають зруйнуванню, але є непохитне, засноване Богом. Тримайтеся слова Божого. Бог - засновник непохитного, і Його обітниці непохитні. Великі люди цього світу намагались зруйнувати Церкву Божу, але їм не вдалося, бо Христос говорить, що Він створить Церкву, яку і "ворота пекельні не здолають". Церква має від Бога владу виривати з пекла душі, які диявол забрав туди. Що буде робити праведник? "Знаємо-бо, коли земний мешкальний намет наш зруйнується, то маємо будівлю від Бога на небі, - дім нерукотворний та вічний" (2 Кор. 5:1). "Господнє Ім'я - сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний" (Пр.18:10). Куди нам втікати? До Господа, бо останнє слово належить Йому. "Бог для нас - охорона та сила, допомога в недолях, що часто трапляються, тому не лякаємось ми, як трясеться земля, і коли гори зсуваються і серце морів! Шумлять і киплять Його води, через велич Його тремтять гори. Бог серед нього, - нехай не хитається, Бог поможе йому, коли ранок настане. Шуміли народи, хиталися царства, а Він голос подав Свій - і земля розпливлася. З нами Господь Саваот, наша твердиня - Бог Яковів" (Пс. 45:2-8). Триматись непохитного царства, триматись непохитних обіцянок Слова Божого - це те, що нам потрібно робити. Ніщо інше не може нас тримати, бо все, що може бути розхитаним, колись розхитається. Але в майбутньому Бог зробить нову землю і нове небо, які будуть нагородою тим, хто буде вірити. Сьогодні говорять молодим, що важко бути християнином. Неправда! Ісус сказав, що Його ярмо є легким. Одягніться в Христа - і ви будете літати в повітрі. Шлях беззаконника важкий. В нас є для чого жити, є ціль життя, ми йдемо до тієї цілі. Бог її поставив і дав нам бажання прагнути до неї. Хитається і руйнується тимчасове, нам потрібно триматися вічного. Видиме є тимчасовим, а невидиме - вічне. Молодь, ви маєте силу. Живіть для Господа. Ми співаємо таку російську пісню: "Я не хочу полуправды..." Я знаю автора цієї пісні. Це дівчинка-сирота, яка жила в Ленінграді, Аіда Скриннікова. Їй було чотирнадцять років, вона роздавала школярам брошурки. Її заарештували і відіслали на каторгу. Я бачив її останні фотографії, коли їй було приблизно двадцять шість років. Вона виглядала як п'ятдесятилітня бабуся. Так її вимучили в таборах. І вона написала ці слова: "Я не хочу полуправды, я не хочу полуцели, я не хочу, чтобы струны в сердце напрасно звенели". Є майбутнє, яке ніколи не розхитається. Все в цьому світі хитається, тріщить, але царство Боже не захитається ніколи. Все зруйнується, але є обітниці Божі, які будуть стояти. Коли будуть зруйновані основи, що буде робити праведник? Ось питання, і потрібно давати на нього відповідь. Я часто літаю в літаках. Іноді там трясе так, що можна вилетіти з крісла. Перше відчуття тоді - нема за що триматись. На землі схопишся за дерево якесь чи ще за щось, а там триматися нема за що. Ми, діти Бога, маємо за що триматись - за обітниці Божі. Бог сказав - я повірив. Останнє слово належить Йому. © «Благовісник», 2,2006 |
|
||||||||||