Видання Всеукраїнського союзу церков Християн віри євангельської

Анонс

Віровчення

Статті

Поезія

Проза

Юридична консультація

Друкований варіант

<<< Головна

В ЯКИХ СТОСУНКАХ ТИ З ДУХОМ СВЯТИМ?

Автор: Ярл ПЕЙСТІ

Хтось сказав, що якби Дух Святий був відкликаний від землі, все одно 95 відсотків так званого духовного служіння продовжувалося б як і раніше. Навряд чи хтось помітив би різницю. Але якби подібне сталося в апостольський час, тобто якби Дух Божий був би віднятий від апостолів, можна з впевненістю сказати, що 95 відсотків їхнього служіння припинилося б. Так, в багатьох християнських колах Дух Святий — забута особистість. Яка це трагедія — зневажати третю особу Трійці, Святий Дух! Якщо запитатися деяких християн, як апостол Павло запитав віруючих в Ефесі: «Чи прийняли ви Духа Святого, увірувавши?» — то, відверто кажучи, вони мали б відповісти так, як відповіли Павлу ефесяни: «Ми навіть не чули, що є Дух Святий».

Однак багато хто з віруючих не може сказати, що вони не чули про Нього. Нині біда багатьох християн полягає не в тому, що вони не чули про Духа Святого, а в тому, що вони особисто не знають Його, що вони не відчувають Його сили і впливу у своєму житті. Фактично, вони бояться Духа Святого, вони остерігаються Його і вважають, що Дух Святий осоромить їх, а люди дивитимуться на них як на фанатиків, якщо вони нададуть Духу Святому свободу дій у своєму житті. Я виявив, що деякі християни бояться Духа Святого більше, ніж гріха. Чому? Якщо ви належите до цієї категорії християн, запитайте себе, чому ви боїтеся Його?

Подивімося, що сказано про Дух Святий в Писанні. Хто Він? В чому полягає Його служіння? Яке його ставлення до віруючих? Яке Його ставлення до світу?

Для багатьох відповіді на ці та подібні питання заховані в пітьмі невідомості. І як не дивно, дедалі частіше ці питання про Духа Святого піднімаються в християнських колах. З одним ми повинні погодитися: якщо відверто і об’єктивно оцінити духовний стан сучасної церкви, то помітна велика потреба. Потрібно визнати, що нам чогось не вистачає. І це «щось» не що інше, як Дух Святий, в Ньому ми відчуваємо гостру потребу. Його живої присутності і активної дії нам не вистачає. І корінь цієї проблеми не в тому, що Дух Святий відсутній, а в нашому незнанні або просто в небажанні знати, Ким є Дух Святий. Ось чому ми кажемо: «Чогось нам не вистачає», — тоді як варто було б сказати не «чогось», а «Когось».

Більшість віруючих без будь-яких вагань думають про Бога-Отця і Його Сина Ісуса Христа як про особистості. Але коли йдеться про Дух Святий, виникають складності. Чомусь вони не можуть уявити, що Дух Святий така ж особа, як Бог-Отець і Бог-Син. Частково це можна пояснити тим, що в Біблії використовуються іносказання та символічні висловлювання, коли йдеться про Духа Святого. Наприклад, про Духа Святого образно сказано як про вогонь, про вітер, про воду чи про голуба. Безумовно, кожен з цих символів передає певні істини про Духа Святого.

Наприклад, символ вогню. Зі Старого Заповіту ми знаємо, що Бог часто являвся у вогні. Бог з’явився Мойсею в кущі, який палав вогнем. Бог вів свій народ пустелею, вказуючи їм дорогу вогняним стовпом і на гору Синай Господь, написано, зійшов у вогні.

В Новому Заповіті Іван Хреститель, говорячи про Христа, сказав, що він буде хрестити Духом Святим і вогнем. І в день П’ятидесятниці на кожному з присутніх в горниці осіли язики, немов огненні. Звичайно, вогонь символізує святість, силу Духа Святого, тому що Дух Святий очищає дітей Божих і дає силу бути ефективними свідками Христовими.

В Біблії про Дух Святий також сказано як про вітер або як про подих. Христос, говорячи про Дух Святий, сказав Никодимові: «Дух (в оригіналі сказано «вітер») дихає (чи «віє»), де хоче і його голос (тобто «шум вітру») ти чуєш і не відаєш, звідкіля він приходить і куди він іде» (Ів. 3:8).

В день П’ятидесятниці, коли Дух Святий зійшов на апостолів, «нагло зчинився шум з неба, ніби буря раптова зірвалася». Що означає вітер, як символ Духа Святого? Він свідчить про суверенність Духа Святого, тобто про те, що Він може робити все, що захоче, як захоче, де і коли захоче. Так само, як ми не можемо наказати вітру, де, як і коли йому віяти, так ми не можемо змусили Духа Божого діяти так, як нам хочеться чи подобається. Він чинить так, як Йому вгодно.

Далі ми бачило, що в Біблії часто йдеться про воду, як про символ Духа Святого. Вода символізує відроджуючу і оновлюючу силу Духа Святого. Христос розмовляв з самарянкою про живу воду, яка стає джерелом води, що тече у життя вічне. І пізніше в останній день свята в храмі Ісус сказав дивні слова: «Коли прагне хто з вас, нехай прийде до Мене та й п’є! Хто вірує в Мене, як каже Писання, то ріки живої води потечуть із утроби його». Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти, хто вірував у Нього» (Ів. 7:37-39).

Коли Слово Боже в іносказаннях говорить про Духа Святого, як про воду, одразу ж видно паралель: так, як неможливо жити без води, так і без Духа Святого не може бути духовного життя, життя вічного».

Ці символи говорять про окремі аспекти особи Духа Святого. Вони свідчать про Його силу, Його владу, про Його життя, про Його дії і служіння, але це далеко не все. В Біблії сказано набагато більше. Ці символи лише частково відкривають про те, Ким є Дух Святий.

Правильне уявлення про Духа Святого в нас буде тільки тоді, коли ми будемо знати все, що оповідає про Нього Біблія. Ось чому потрібно, щоб з самого початку нам був зрозумілий один дуже важливий факт. Щоразу, коли ми починаємо розмову про Дух Святий, ми повинні враховувати, що Дух Святий — це не якась безлика сила чи вплив. Дух Святий — це така ж Особа, як Бог-Отець чи Син Божий Ісус Христос.

Наприклад, якщо ми знаємо і сприймаємо Духа Святого як силу, тоді ми будемо прагнути, щоб більше використати її. А якщо в нас буде правильне розуміння про Духа Святого як про особу, тоді в нас буде бажання, щоб Дух Святий все більше і більше оволодівав нами, щоб він використовував нас так, як Сам хоче.

Не в наших повноваженнях використовувати Духа Святого. Ми повинні віддати Йому себе, щоб Він керував нами, щоб Він міг використовувати нас, щоб Він міг діяти через нас. Дух Святий — Особа. Він має ті ж ознаки, властивості і якості, які притаманні Богу-Отцю і Богу-Сину. А оскільки це так, то залишається одне — повністю підкоритися Йому і вручити Себе в Його руки.

Ми знаємо, що кожній особі, чи то Бог, чи людина, притаманні три якості чи властивості. Особа має інтелект, почуття і волю. Особа здатна мислити, особистість здатна відчувати, особистість має силу волі.

Наведемо декілька прикладів зі Священного Писання, які вказують на те, що Дух Святий — Особистість, яка має інтелект, почуття і волю. В Першому посланні до коринтян йдеться про служіння Святого Духа. І тут ми бачимо першу ознаку особи — інтелект. Апостол Павло пише, що Бог свої таємниці нам «відкрив Своїм Духом, — усе бо досліджує Дух, навіть Божі глибини. Хто бо з людей знає речі людські, окрім людського духа, що в нім проживає? Так само й не знає ніхто речей Божих, окрім Духа Божого» (1 Кор. 2:10-11). З цього тексту ясно видно, що Дух Святий має знання. Чи може якась абстрактна сила знати? Чи може таке абстрактне поняття як «вплив» щось знати? Звичайно ж, ні! Знання має тільки особа, здатна мислити.

Людина також особа, але через свою обмеженість вона не може знати того, що знає Дух Божий. Дух Божий — це Божественна Особа, Він знає все. Він знає Божі глибини: все, що в Отці, і все, що в Сині. Знаючи про Бога все, абсолютно все, Він один може явити Його нам, відкрити Його нам. Христос сказав, що Дух Святий навчить нас всьому і наставить нас на всяку істину. А це дії інтелектуальної сторони особи Духа Святого! Дух Святий може відкрити нам Отця і Сина, тому що Він знає глибини Божі.

Та зауважте далі, що особі притаманна ще одна якість — почуття. Кожна особа має емоції. В Посланні до ефесян, 4:30, написано: «І не засмучуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день викупу». Смуток може переживати тільки особа. Ми засмучуємо Духа Святого, коли грішимо. Неможливо засмутити силу, вплив чи енергію. Тільки особа здатна любити і може переживати смуток.

В Першому посланні до коринтян, 12:11, апостол Павло навчає про духовні дари: «А все оце чинить один і той Самий Дух, уділяючи кожному осібно, як Він хоче». Тут апостол вказує на те, що розподіл духовних дарів є результатом вольового акту Духа Святого. Павло пише, що Дух Святий чинить так, як Він хоче. Він чинить згідно зі Своєю волею. Так може діяти тільки особа.

Отож, характерні риси, притаманні особі, — це інтелект, почуття і воля. В Дусі Святому ми бачимо всі ці три якості. Тому ми можемо з повною впевненістю сказати, що Дух Святий не є якимось впливом чи силою, яка походить від Бога, чи відкриттям Божественної істоти, але Дух Святий — це Особа, така ж Особа, як Бог-Отець чи Бог-Син. Це одна з основних істин, і якщо ми її не засвоїмо, наші поняття про Духа Святого і Його служіння будуть неправильними і заплутаними.

Треба зауважити ще одну істину про Духа Святого — це Божественність Духа Святого. Не забуваймо, що Дух Святий такою ж мірою Бог, як Бог-Отець і Бог-Син. Отже, Дух Святий Вічний, Всемогутній, Всезнаючий і Всюдиприсутній. Дух Святий так само суверенний, як Бог-Отець і Бог-Син.

В Слові Божому є декілька місць, які вказують на взаємостосунки Духа Святого з Богом-Отцем і Богом-Сином. Ось чому в Писаннях Дух Святий іноді названий Духом Божим, а іноді Духом Христовим. Немає ніяких підстав для того, щоб вважати, що тут маються на увазі два Духи Божих. Дух один, так само як єдині Бог-Отець і Бог-Син.

Коли Ісус Христос хрестився від Івана в Йордані, як тільки Він, Ісус, вийшов з води, «і ось небо розкрилось, і побачив Іван Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього» (Мт. 3:16). Безумовно, тут йдеться про Духа Святого.

В Посланні до римлян, 8:9, апостол Павло вживає два вислови: «Дух Божий» та «Дух Христів». Там написано: «А ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його». Тут немає ніякої різниці. Дух Божий і Дух Христів — це один і той самий Святий Дух.

Можливо, ти, читачу, не раз чув голос Божий, який кличе тебе прийти до Ісуса, покаятися, повірити в Євангелію. Це голос Духа Святого. Служіння Духа Святого полягає в тому, щоб явити тобі Христа, відкрити Його для тебе.

Дух Святий викриває гріхи. Дух Святий виявляє грішнику Христа, підказуючи, що в Ісусі грішник може отримати прощення всіх гріхів. Дух Святий також вказує грішнику на той факт, що князь світу цього, сатана, засуджений, що він — переможений ворог, і що кров Ісуса Христа звільняє грішника від влади диявола.

Не відкидай заклику Духа Святого, не роби жорстоким свого серця і не засмучуй його своєю впертістю. Пам’ятай, не вічно Духу Божому бути зневаженому серед людей. Приходить кінець Його повчанням. Як страшно буде почути з уст того ж Духа, Який так довго кликав, повчав, слова: «Двері зачинені! Час благодаті закінчився, закінчився назавжди!» Слово Боже каже: «Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець» (Євр. 3:7-8). Бог дає гарантію тільки на сьогодні, завтра, можливо, вже буде пізно!

© «Благовісник», 2,2005