Видання Всеукраїнського союзу церков Християн віри євангельської

Анонс

Віровчення

Статті

Поезія

Проза

Юридична консультація

Друкований варіант

<<< Головна

БОЖИЙ ПЛАН В ЖИТТІ ЛЮДИНИ

Автор: Жозе СИЛЬВА ДЕЛЬГАДО

Божий план в житті людини

Існує багато речей, які просто неможливо зробити без попереднього плану. Наприклад, не маючи схеми, ми не змогли б зібрати годинника, тому що у нас можуть лишитися деталі. Тому, коли Бог творив світ, Він все робив за планом. Чудовий порядок у цілому Всесвіті свідчить про такий план. Але, окрім цього, у Бога є план щодо кожного з нас.

Божий план, написаний від вічності

В Біблії сказано, що Бог створив людину за образом і подобою Своєю і дав їй весь світ (1 М. 1:26, 28; Пс. 8:6-9). Бог є володарем всього світу, а людину Бог поставив керувати цим світом, бути в ньому менеджером. Але людина, підпавши під спокусу сатани, спротивилась Божому порядку і з того часу втратила подобу Божу.

Сатана думав, що йому цілком вдалося змарнувати творіння Боже. Але це було не так. Бог був готовим до цього, тому що Він знає все, навіть те, що має статися в майбутньому. Бог знав ще до створення світу, що людина згрішить. І тому Він заздалегідь створив план, щоб спасти людину. Зверніть увагу на простоту і в той же час величність цього плану спасіння (див. Рим. 8:29-30). Цей план містить: обрання, відділення, покликання, оправдання, участь у Божій славі.

Ми, як християни, є частиною цього плану. Апостол Петро говорить, що ми були вибрані за планом Божим (див. 1Пет. 1:1-2). І апостол Павло підкреслює це, говорячи, що Бог нас вибрав ще до створення світу (див. Еф.1:7). Бог вибрав нас тому, що Він знав ще до створення світу, що ми будемо служити Йому.

Але ви можете запитати: «Що Бог хоче зробити за цим планом? Звісно, що все найкраще для людини. По-перше, Він хоче відновити Свою подобу в людині. Ісус Христос є подобою Бога (див. Еф.1:15; Євр.1:3). Тому Бог хоче, щоб ми були подобою Його Сина (див. Рим. 8:29; Еф.1:13; Ів.3:2). По-друге, Бог хоче створити одну велику сім’ю зі Своїх дітей, серед яких Ісус буде Першорідним (див. Рим. 8:29). І нарешті, Бог хоче, щоб всі Його діти царювали разом з Ним вічно (див. Об.22:5). Правда ж чудовий план?

Але в цьому плані є і Його особисті цілі. Він створив Всесвіт, в тому числі і людину, для Своєї слави (див. Об.4:11; Вих.43:7). Тож Бог запланував всиновити нас в похвалу слави благодаті Своєї (див. Еф.1:5-6; Об.5:11-13).

Божий план з дня нашого народження

Чи здавалося вам коли-небудь, що ваше життя не має смислу? Що ви нікому не потрібна людина? Що краще було б вам не народжуватися? Ви могли це відчувати до того, як прийняли Ісуса Христа як свого особистого Спасителя. Тоді ви не знали, що народилися тому, що цього хотів Бог, тому що у Нього був план для вашого життя.

В Біблії ми знаходимо багато прикладів таких людей, для яких Бог мав план ще до того, як вони народилися. В Бога був такий план для Мойсея. Його мати вірою пізнала цей план і зберегла своє немовля від загибелі (див. Євр. 11:23). В Бога був також такий план для життя Самсона (Суд. 13:1-5), для Єремії (див. Єр. 1:4-5), для Івана Хрестителя (див. Лук. 1:5-17) та й для інших.

Зазвичай, коли хочуть висловити співчуття злочинцю чи злій людині, яка зустріла трагічну смерть, говорять: «Нещасний! Це, напевно, його доля». Але Бог не планував таку долю для цієї людини. Бог не хоче, щоб хто-небудь загинув. Навпаки, Він хоче, щоб всі люди спаслися (див. Єз. 18:23; 1 Тим. 2:4; 2 Петр. 3:9). Так зазвичай стається, коли люди ігнорують Божий план щодо їхнього життя.

Божий план з дня нашого увірування

Божий план вступає у вирішальну стадію з того часу, коли ми прислухаємося до Його поклику і приймаємо Ісуса Христа як свого особистого Спасителя. Тоді Бог починає в нас відновлювати Свою подобу (див. 2 Кор. 3:18; Кол. 3:10). З цього часу Бог починає здійснювати в нашому житті ту мету, ради якої Він послав нас у цей світ. Бог покликав Авраама бути засновником вибраного народу (див. 1 М. 12:1-2), Мойсея — бути визволителем свого народу (див. 2 М. 3:1-10), Ісаю — бути пророком (див. Іс. 6:8-10), а Савла — бути апостолом (див. Дії 26:15-18). Бог покликав і мене для особливої мети. Безумовно, Він також покликав і вас.

Страждання є важливою частиною Божого плану в нашому земному житті. Як скульптор б’є по каменю сокирою і різцем, поки не надасть йому такої форми, якої він хоче, так і Бог користується стражданнями, щоб наше життя відповідало Його плану.

Наша участь у здійсненні Божого плану

Оскільки в Бога є певний план для нашого життя, то дуже важливо знати цей план, бо тільки тоді ми зможемо побудувати наше життя правильно. Для цього треба зробити наступне.

По-перше, розгляньте своє становище. Не виключено, що до цього часу ви думали, що Бог покликав вас бути пасивним членом вашої церкви. Ви бачили, як інші ревно трудяться для Господа, але вважали, що вас це не стосується, що єдиною справою вашого християнського життя є відвідування церкви. Тоді ви не дуже відрізняєтеся від людини, яка прийшла в церкву просто як гість. Ви вже звиклися з цим становищем, але з часом відчуваєте себе настільки стомленим від цієї одноманітності, що дедалі частіше починаєте дрімати на богослужіннях. Це зовсім не те, чого Бог чекає від вас. Звичайно, в Бога є щось краще для вас!

По-друге, відмовтеся від власних планів. До вашого навернення до Господа ви, можливо, вважали себе повноцінним господарем свого життя і робили все, що вам хотілося. Але з часу навернення ви почали робити те, що угодно Богові, в усякому разі ви так думали. Людині властиво думати, що її власний план — це план Божий. Так думав Мойсей, коли він хотів звільнити вибраний народ насильством (див. Дії 7:23-25). Так думав Савл, переслідуючи християн (див. Дії 8:3; 9:1-2; Фил 3:6). Вони помилялися. Так само помилятиметеся й ви і не зможете пізнати Божого плану щодо вашого життя, якщо перед усім не відкинете свого власного плану.

По-третє, визнайте панування Христа. Коли Савл на шляху в Дамаск впав на землю, то у відповідь на голос, який говорив з ним, вигукнув: «Господи!» (Дії 9:5-6). Він розумів, що голос і сила, що поклала його на землю, належали одній і тій же Особі. Гонитель поступився. Він відмовився від своїх планів переслідувати віруючих в Дамаску. Він захотів коритися Господу. Кожен, хто хоче пізнати Божий план щодо свого життя, повинен прийти до такого ж висновку. Без визнання панування Христа і повної покори Йому ви ніколи не зможете пізнати Божого плану.

По-четверте, запитайте в Господа, що вам робити. Савл запитав: «Господи! Що мені робити?» (Дії 22:10). Це найважливіше питання. Якщо ви вже зробили перші три кроки, то ви вже готові задати таке ж запитання і можете звернутися в молитві до Господа, щоб Він відкрив вам Свій план щодо вашого життя.

По-п’яте, будьте готовими прийняти Божий план. Коли ви молитеся, будьте готові прийняти те, що Бог хоче відкрити вам. В Бога немає однакових планів для всіх людей. Бог створив нас різними, тож і плани для нашого життя — різні. Можливо, Він має намір, щоб ви стали хорошим пастором чи євангелістом, а може, хорошим робітником, службовцем чи спеціалістом. Може, ви станете відомими, а може, залишитеся непоміченими. Бог покликав Савла бути великим апостолом і письменником, а Ананія був лише непомітним учнем в церкві міста Дамаска. Симон Петро став відомим, а його брат Андрій залишився в тіні, але саме Андрій привів Симона до Христа (див. Ів. 1:40-42), а Ананія керував першими кроками в християнському житті Савла (див. Дії 9:1-17).

І останнє — прислухайтеся до голосу Божого. Тепер, коли ви попросили Бога відкрити вам Його план щодо вашого життя, ви потребуєте відповіді від Нього. Бог може відповісти по-різному. Це може бути якесь місце зі Священного Писання, проповідь, духовна література чи порада досвідченого віруючого. Разом з тим Господь може відповісти так, що ви самі почуєте Його голос (див. Дії 22:10). Він може говорити через ангела (див. Дії 8:26), через видіння чи з’явлення (див. 2 М. 3:1-10, Дії 16:9-10), через сновидіння (див. Мал. 1:20-21), через пророцтво (див. Дії 13:1-2; 22:15-16) або через внутрішній голос Святого Духа в кожному віруючому (див. Дії 8:29; 10:19). Біблія містить загальні вказівки, які стосуються всіх віруючих, і в ній ви, звичайно, не знайдете поради — бути вам дияконом церкви чи її керівником.

Якщо ви не отримаєте миттєвої відповіді, то не засмучуйтеся, не будьте нетерпеливі. Чекайте. Пам’ятайте, що Бог є вашим Володарем, а ви тільки Його слуга. Коли ви отримаєте відповідь, переконайтеся, що вона не суперечить Слову Божому чи здоровому глузду (Гал. 1:8-9). Якщо вам здасться, що Господь тільки натякнув, в чому полягає Його план, прислухайтеся до Нього і згодом Він відкриє його вам більш детально (див. Дії 9:6).

Може, ви чули пророцтво, яке вказує вам шлях у вашому житті. Чекайте, поки Дух Святий підтвердить вам це. Якщо ви бачили сон, який здається вам відкриттям від Бога, не покладайтеся тільки на себе і свої тлумачення. Попросіть поради у свого пастора чи більш зрілого християнина.

Приготуватися діяти згідно з Божим планом

Коли ви вже впевнено знаєте, що Бог хоче, що б ви робили у своєму житті, ви повинні приготувати себе до виконання Божого плану. Існує багато видів робіт, для яких потрібна підготовка. Праця для Господа є однією з них. Ісусу потрібно було три роки, щоб підготувати тих, які стали першими керівниками Церкви. Та й все наше життя є підготовкою до вічності.

Ісус вчить нас (див. Лук. 14:28-32), що дуже важливо будувати наші плани так, щоб бути впевненими, що ми можемо досягнути поставленої мети. Але ви можете сказати: «Хіба я не повинен був відмовитися від своїх планів для того, щоб пізнати Божий план відносно свого життя? Хіба не повинен я іти за Божим планом замість того, щоб будувати свої плани?» Це правда. Бог, як Владика нашого життя, визначає загальний напрямок нашого життя, а деталі ми повинні планувати самі. Інакше ми були б як роботи в руках Божих, а не Його управителі, які несуть відповідальність перед Ним. Якщо читати Слово Боже (див. Як. 4:13-15) не дуже уважно, то може здатися, що ми не повинні будувати планів у своєму житті. Але якщо ми уважніше розглянемо це питання, то нам стає зрозуміло, щоб Бог не проти наших планів, але Він хоче, щоб наші плани були узгоджені з Його планом щодо нашого життя.

© «Благовісник», 1,2005