Видання Всеукраїнського союзу церков Християн віри євангельської

Анонс

Віровчення

Статті

Поезія

Проза

Юридична консультація

Друкований варіант

<<< Головна

Нічого, крім правди

З виступу єпископа Михайла ПАНОЧКА на конференції служителів ХВЄ Полтавської області, 14.02.2004 р., м. Миргород.

«Я не маю більшої радості від цієї, щоб чути, що діти мої живуть у правді» (3 Ів.4).

Ми з вами оправдані Ісусом Христом. Ніхто з нас не сумні­вається, що саме Ісус Христос — Цар правди. «Я — дорога, і правда, і життя!» (Ів. 14:6). Коли ми були у світі, то про правду уяви не мали, як те народне прислів'я говорить: «Всяк про правду трубить, та не всякий правду любить». І ми трубили всі. Газета «Правда» за дві копійки була колись. А там правди було якраз на дві копійки. Пілат питав Ісуса: «Що таке істина?», тобто правда. Він і не здогадувався, що Христос — істина. А ми цю Істину пізнали, або точніше — ця Істина відкрилася нам. У чому істина? В тому, що ми є грішники, а Бог святий. Істина в тому, що Ісус помер за грі­шників, щоб дати нам життя. Ця Божа правда освітила наш розум і наше серце. «Тепер, оправдавшись вірою, ми маємо мир з Богом» (Рим. 5:1).

Правда Божа зробила нас вільними (див. Ін. 8:32). Боже Слово є правда, і ми маємо проголошувати цю правду і, що головне, так само жити. Є небезпека, що наші слова розходитимуться з практикою. Один проповідник добре і правильно говорив за кафедрою. Його дружина довго слухала, а потім одного разу сказала: «Може, нам ліжко поставити біля кафедри й тут жити. Бо ти вдома не такий, як за кафедрою». Отже, ми повинні не тільки проповідувати про правду, а й жити за правдою. Бо в Царство Небесне не ввійде той, хто чинить неправду. Здається, що ця істина відома й першокласникам, але скільки проблем в церквах, бо деякі служителі не попильнували і допустили в своє життя неправду. Говорити правду, тільки правду і нічого, крім правди!

Наш розум повинен також бути чистим. «Що тільки правдиве, чесне, чисте, — про те, думайте!» (див. Фил. 4:8). Наші думки бачить Господь. Лукавий кидає на наш розум всякі неправдиві думки, підозри, брехню. Все це треба негайно відкидати.

Наші руки повинні бути також чистими. «Хто зійде на гору Господню? Той, у кого чисті руки і щире серце» (Пс. 24:3). В церквах, браття, будьте чесні у фінансах. Скільки служителів впало, спокусившись ними!

Як не хочемо проблем, поступаймо справедливо. На вас можуть наговорювати, але до вас неправда не пристане, якщо ви її самі не зробите. Є служителі, що бояться, щоб на них не накидали неправди зверху. Ми повинні боятися, щоб всередині не загнити. Те, що зверху, відлетить, бо воно не моє. А те, що всередині, залишиться. Лише щире покаяння може змінити гріховну внутрішню натуру. Тому озброймося правдою!

Сьогодні неправда справа і зліва. «Кругом неправда і неволя, народ замучений мовчить», — ще Шевченко писав. Кругом неправда, а ми — світ­ло для світу, уособлення пра­вди.

Владі треба також казати правду в очі, не боятися. Але ті­ль­ки не грубо, не зухвало. А казати з лагід­ністю, скромністю. Як Ісус стояв перед Пилатом, то той Йому сказав: «Я маю владу Тебе розіп'ясти і маю владу відпустити Тебе» (Ін. 19:10). Ісус спокійно йому відповів: «Не мав би ти ніякої влади наді Мною, якби не було тобі дано згори». Ісус не принизив Пилата, Він мовби підняв його — «ти маєш владу згори». Це Пилату сподобалося. Сьогодні б деякі лідери харизматичних церков певно б запросто «обламали» Пілата. Але поведінка Ісусова — це Правда.

Моє побажання: любіть правду. Блаженні ті люди, які люблять правду. Особливо, молоде покоління, — бережіть честь замолоду. Ніхто нам так не попсує репутацію, як ми самі собі. Можна робити важливі організаційні справи, добрі справи, але якщо всередині буде гіркий корінь неправди — це страш­но. «Понад усе бережи своє серце!» (Пр. 4:23), щоби там ніяка неправда не поселилася. Можна бути проповідником і пророком, але якщо за проповідником буде волочитися неправда, вона його погубить. Господь пізнав Своїх, і поставив на них печатку: «Нехай відступить від неправди всякий, хто називає ім'я Ісуса» (2Тим. 2:19). Коли на хмарах з'явиться Цар Правди, всі, хто носять печатку правди, будуть миттєво підхоплені назустріч Господові. Правда притягує правду! Чим ближче ми до правди, тим будемо ближче один до одного, до братства, до людей. Бо в нашому серці панує Цар Правди! Цей світ вже достатньо наївся неправди. Люди хочуть свіжого подиху правди. Будьмо носіями цієї Правди, живімо в Правді, як бажав того апостол Іван: «Я не маю більшої радості від цієї, щоб чути, що діти мої живуть у правді».

«Благовісник», 1-2004