Видання Всеукраїнського союзу церков Християн віри євангельської

Анонс

Віровчення

Статті

Поезія

Проза

Юридична консультація

Друкований варіант

<<< Головна

РОЛЬ ОСВІТИ В ЖИТТІ ХРИСТИЯНИН

Автор: Леонід КАНОЧКІН

Чи потрібна християнину освіта? Перед тим, як відповісти, з’ясуймо історію цього питання. Майже все ХХ століття минуло під прапором «наукового» атеїзму. Людям навіювали, що віра в Бога начебто несумісна з науковими знаннями, тому в Нього вірять, мовляв, тільки відсталі, напівграмотні люди. Але якщо це дійсно було б так, тоді кожна людина, незалежно від характеру та інших особистих якостей, автоматично ставала б атеїстом після накопичення визначеної суми знань. Однак, цього не відбувається. З одного боку, є багато добре освічених людей, які вірять в Бога, а з іншого — є багато таких людей, які не прагнуть ніяких знань і разом з цим вважають себе переконаними атеїстами.

«Науковий» атеїзм уже не є пануючою ідеологією, але стереотипи, нав’язані атеїстичною пропагандою, залишилися, а тому й тема ролі освіти в житті християнина залишається актуальною.

Відразу скажу, що наука не суперечить Біблії, і тому здобування вищої освіти не віддаляє віруючу людину від Бога, не розхитує її віру, а навпаки — зміцнює. Коли простий чоловік, а особливо той, хто проживає в сільській місцевості, дивиться на природу і помічає, як в ній усе взаємопов’язано, він приходить до висновку, що навколишній світ не міг виникнути сам по собі.

Саме цю думку висловили Павло і Варнава, коли свідчили язичникам в Лістрі: «...Благовістимо вам, від оцих ось марнот навернутись до Бога Живого, що створив небо й землю, і море, і все, що в них є. За минулих родів попустив Він усім народам, щоб ходили стежками своїми, але не зоставив Себе Він без свідчення, добро чинячи: подавав нам із неба дощі та врожайні часи, та наповнював їжею й радощами серця наші» (Дії 14:15-17). У восьмому Псалмі читаємо: «Коли бачу Твої небеса діло пальців Твоїх, місяця й зорі, що Ти встановив, то що є людина, що Ти пам’ятаєш про неї, і син людський, про якого Ти згадуєш?» (Пс. 8:4-5). І в Книзі Йова, і в Притчах також є багато описів природи — як свідчення мудрості Творця. І саме емпіризм, тобто спостереження, лежить в основі накопичення наукових знань. І вчений може набагато глибше заглянути в таємниці природи, і якщо при цьому він залишається чесним сам із собою, він обов’язково прийде до висновку, що є Творець, Який це все створив. Таким чином і на основі Біблії, і на основі життєвого досвіду можна сміливо стверджувати, що знання не руйнують віри. Біблія чітко дає зрозуміти, що віру руйнує гріх.

Сучасники Христа не вірили в Нього через свою жорстокосердість (див. Ів. 12:39-40). У Посланні до Тимофія згадується якийсь Димас, який полюбив нинішній вік, тобто полюбив пожадливість плоті, пожадливість очей і гордість життєву (див. 1Ів. 2:16) і через це залишив Павла, тобто залишив служіння, втративши віру (див. 2 Тим. 4:10).

Отже, яка роль добре освіченої людини в церкві Христовій? Якщо загально, то роль добре освіченої людини така ж, як і роль будь-якого християнина — нести Євангелію гинучому світу. Так уже влаштована людина, що найкраще сприймає інформацію від тих, хто рівний їм за рангом і за освітою. Тому роль добре освіченого християнина — принести вістку спасіння в коло добре освічених людей і придбати для Христа хоч декого з них. Апостол Павло був добре освіченим чоловіком для свого часу. Саме тому, мабуть, йому випало проповідувати в Афінах — в центрі античної науки і культури. У Писанні сказано, що весь світ лежить у злі (див. 1 Ів. 5:19). Кожен віруючий повинен не просто уникати зла, але й викривати це зло. І обов’язок добре освіченого християнина — викрити те зло, яке знайшло місце серед вчених. Наприклад, тепер багато сперечаються про клонування, про експерименти над стовбуровими клітинами, тобто над клітинами людського зародка, для отримання яких цей зародок потрібно вбити, тобто зробити аборт. І це лиш вершина того айсберга: сучасна наука часто переходить межі моралі і людяності. І саме добре освічені віруючі повинні піднімати свій голос проти такого роду беззаконня. І щоб чітко бачити межу між дозволеним і аморальним, потрібно знати Писання. Христос сказав: «Дослідіть-но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене!» (Ів.5:39). По-перше, це означає, що осві¬та християнина має бути гар¬мо-нійною: наукові знання повинні поєднуватися з глибокими знаннями Біблії. По-друге, це значить, що абсолютно кожен християнин, не¬залежно від свого загального рівня осві¬ти, має прикладати зусилля для вивчення Писання.

Серед деяких невіруючих побутує думка, ніби Біблія повна протиріч. З цього приводу можна сказати тільки одне: чим менше людина знає Бі¬блію, тим більше протиріч вона в ній бачить. Це ще раз свідчить про те, що Писання потрібно вивчати, але при цьому потрібно мати на увазі одну унікальну особливість, якою володіє Біблія. У Книзі пророка Даниїла читаємо: «Іди, Даниїле, бо заховані й запечатані ці слова аж до часу кінця. Багато-хто будуть очищені, і вибіляться, і будуть перетоплені; і будуть несправедливі несправедливими, і цього не зрозумі-ють усі несправедливі, а розумні зрозуміють» (Дан. 12:9-10). Іншими словами, Біблію можна зрозуміти правильно тільки тоді, якщо під¬ходити до її вивчення з чистим серцем. Коли ж людина береться за читання Слова Божого з лукавством, то така людина нічого, крім уявних протиріч, в Біблії не побачить.

Як ви думаєте, чи є в державному законі протиріччя? Коли бідну людину ловлять на якомусь злочині, то всім суддям зрозуміло, що перед ними — порушник закону, і в карному кодексі вони протиріч не бачать. Але коли багатий порушує закон, він наймає собі за великі гроші адвокатів, і ці адвокати завжди знайдуть в законі масу протиріч і лазівок, щоб переконати суд, що їхній підзахисний ніби не винний, і дуже часто їм це вдається. І це не значить, що закон поганий. Просто неможливо сформулювати закон так, щоб він був захищений від лукавого тлумачення людей зі спаленою совістю.

Біблія — це закон Бога, подарований нам, людям. Цей закон викриває людину в грі¬ху, закликає покаятися і змі¬нити життя. Для тих, хто чесно підходить до читання Бі¬блії, тобто визнає свою гріховність і щиро кається в своїх гріхах, Боже Слово від¬кривається у всій красі і гармонії. Що стосується тих, хто не хоче каятися в своїх гріхах, не хоче міняти своє життя згідно Слова Божого і читає Біблію з лукавством, тільки для того, щоб знайти в ній оправдання своїм нерозкаяним гріхам, такі люди нічого, крім уявних протиріч, в Писанні не знайдуть.

Отож, кожен християнин, який вирішив отримати добру освіту, має завжди пам’ятати, що наукові знання повинні поєднуватися з глибокими знаннями Слова Божого і розумінням духовних істин, а розуміння цих істин напряму залежить від чистоти серця.

Вища освіта тепер доступна і для євангельських християн, оскільки з милості Божої ось уже двадцять років в Україні немає гонінь. Але не треба забувати, що не завжди було так. При радянській владі євангельських християн виганяли з інститутів за відмову вступати в комсомол або за відмову зректися віри на екзамені з «наукового» атеїзму. І сьогодні, не дивлячись, здається, на безхмарне небо і повну свободу, кожен християнин, а особливо добре освічений, який, дякуючи своїй освіті, займає якесь становище в суспільстві, має запитати себе: «Чи зможу я добровільно відмовитися від своїх привілеїв, від небрудної роботи, якщо знову прийдуть гоніння і доведеться стати перед вибором — Христос чи кар’єра?» Савл мав добру освіту і, дякуючи освіті, мав високе становище в суспільстві, але він це усе вважав за сміття (див. Фил. 3:7-8), щоб стати апостолом Павлом. Це питання аж ніяк не порожнє. Згідно результатів соціологічного опитування, двоє з трьох віруючих студентів в США сказали, що вони отримували такі завдання, які їм, як віруючим людям, було неприємно виконувати. Духовна ситуація на Заході погіршується з кожним роком, в той час як західний спосіб життя підкоряє Україну... Тут є над чим задуматися.

На завершення хочу дати одну пораду тим, хто має добру освіту. Біблія каже, що ми повинні служити один одному тим даром, який маємо (див. 1Петр. 4:10), тому нехай кожен задумається над питанням: «Як я маю використати свої знання на славу Божу і на користь людям і Церкві?»

© «Благовісник», 1,2008