Видання Всеукраїнського союзу церков Християн віри євангельської

Анонс

Віровчення

Статті

Поезія

Проза

Юридична консультація

Друкований варіант

<<< Головна

КІНЕЦЬ СВІТУ? ВСЕ ТІЛЬКИ РОЗПОЧИНАЄТЬСЯ!

Автор: МИХАЙЛО НЕВОЛІН

В історії завжди були періоди, коли розмови про кінець світу велися найбільш активно. Було це й у масштабі окремо взятої країни. У цьому випадку очікування кінця світу здебільшого найяскравіше відчувалося у суспільстві в якісь переломні моменти його історії (війни, революції, реформи і т.п.). Виявлялися ці настрої не тільки в рамках певної країни, але й у більш глобальних масштабах. Так, наприклад, очікування кінця світу майже завжди посилювалося на початку кожного нового сторіччя. До речі, тисячоліття, яке нещодавно розпочалося, теж не стало винятком. І все ж неважко помітити, що апокаліптичні настрої останнім часом стали ще більш очевидними. Причин цьому чимало. Одна з них — екологічна. Якщо раніше про забруднення навколишнього середовища внаслідок людської ді¬яльності говорили лише окремі диваки-ентузіасти з малові¬домих партій «зеленого» забарвлення, то сьогодні ці про¬блеми обговорюються значно ширше.

Однією з причин є і високий рівень соціальної напруги. Прірва між розкішним життям та бідністю досягла такого рівня, коли можна говорити про вибухонебезпечну си¬туацію. Причому це стосується як відносин в межах країни (між різними соціальними групами), так і людства в цілому (між найбільш багатими країнами і тими, де панують злидні).

Міжрелігійне непримирення, яке часто переходить на¬віть у щось більше, також не додає впевненості у завтраш¬нім дні. Але, без перебільшення, найбільше думок про кі¬нець світу, який ось-ось настане, народжують сучасні засоби масової інформації, які і повідомляють нам про все те, що згадувалося вище, з дивовижною періодичністю та наполегливістю. Реакція людей на такі часті нагадування про прийдешній кінець світу різ¬на, але все-таки можна виділити декілька типових.

Хтось намагається уникати будь-яких розмов на цю тему. Точніше, з одного боку люди з інтересом читають різні передбачення про грядущі катаклізми, обговорюють це на роботі, але самі намагаються на всяк випадок перевести це в жарт, нібито з якогось марновірства.

Є такі, які «з головою» занурюються в цю тему, іноді «голова там і зостається». Звичайно, таких небагато, але тим не менше, своєю «одержимістю» вони привертають до себе і до піднятої теми увагу оточуючих. Ці люди намагаються дивитися на все через якусь «апокаліптичну» призму. Бу¬дь-яка, навіть незначна, подія сприймається, як якесь знамення чи одна із останніх сходинок перед кінцем дороги. Причому це стосується як по¬дій світового масштабу (вій¬ськові конфлікти, цунамі, глобальне потепління і т.і.), так і місцевого характеру (вихід з берегів найближчої річки, бій¬ка на сусідній вулиці).

Такі нібито знаходяться в якомусь очікуванні і, з одного боку, з жахом, а з другого — злорадством («Ми ж вас попереджували!») зустрічають бу¬дь-яку новину, яку хоч якось можна підігнати під їхню схему швидкого кінця. До речі, при певному досвіді апокаліптичні знамення можна побачити майже в усьому: від якогось особливого збігу чисел у календарі до результатів виборів у конкретному регіоні. Такі особи є і серед далеких від релігії людей, і в рядах віруючих. Причому останні часто доходять до того, що не вважають за потрібне ні вчитися, ні підвищувати свою кваліфікацію, ні робити що-небудь ін¬ше, результати чого стануть видимими уже завтра. Однак в такому підході є певне протиріччя.

Перш за все, сам термін «кінець світу», на мій погляд, якось не дуже вписується у християнство. У Біблії дійсно багато говориться про кінець. Багато говориться і про світ. Але ось словосполучення це все-таки не біблійне. Скоріше навіть навпаки. Взагалі-то християнство — це релігія початку. Бог Біблії говорить людям більше про вічність. А вічність важко асоціюється з кінцем. Будь-яка точка на безкінечній прямій є початком чогось нового.

В роки перебудови виходила одна телепрограма, популярність якої була величезною. Цьому сприяло багато факторів. По-перше, суспільство чекало якихось змін. Це було трохи наївно і навіть зворушливо, але тоді здавалося, що ще трохи – і почнеться якась благодатна епоха, що ми на порозі чогось світлого та великого. Ці роки пройшли, надії розтанули та й передачі давно немає. Але ось слова, які виголошували ведучі у кінці програми, запам’яталися: «Все тільки починається!» Звичайно, там йшлося про зовсім інше, але якщо говорити про християнство, то мені здається, що ці слова цілком могли б стати лозунгом життя кожного віруючого.

Кінець світу? Що ви! Все тільки починається!

сайт «Возвращение к Богу»

© «Благовісник», 2,2007