Видання Всеукраїнського союзу церков Християн віри євангельської

Анонс

Віровчення

Статті

Поезія

Проза

Юридична консультація

Друкований варіант

<<< Головна

КОЛИ ЙОГА НЕ ДОПОМАГАЄ

Автор: Світлана ПУталова

Перед нами сидів, схрестивши ноги, старий сікх років 60-ти і з цікавістю поглядав на нас. Його голова була увінчана невисоким, майстерно викладеним тюрбаном, через що він нагадував Старика Хоттабича. Загалом всі чоловіки, які сповідують сікхізм, виглядають однаково казково. Всім сікхам заборонено стригтися, обрізання волосся рів­няється до гріха, тому хлоп­чикам з самого народження волосся закручують в особливу шишечку, яка викладається прямо над лобом.

В нас легко зав’язалася розмова з нашим «Стариком Хоттабичем». І, як зазвичай це буває в Індії, вона плавно перейшла на духовні теми. Наш попутник, підморгуючи нам, весело повідомив:

— Кожного вечора я звертаюся до Бога, ну так, про всяк випадок, а раптом Він все-таки є.

— І що ж ви Йому говорите? — запитала я.

— Я прошу, щоб Бог прочитав мені молитву, яка написана у мене на стіні, — заявив наш «Старик Хоттабич», чим дуже мене здивував.

— А взагалі, я дуже духовна людина, — продовжував свою мову наш, невпевнений в існуванні Бога, попутник.

— Та ну! — мимоволі здивовано вирвалося в мене.

— Десять років тому я вийшов на пенсію і з того часу став займатися йогою, — з гордістю повідомив він. — Я вам зараз покажу дещо незвичайне. В кого є сірникова коробка? — запитав «Старик Хоттабич».

Один з наших попутників протягнув старому коробку з сірниками.

— Ось, дивіться уважно, — сказав він, звертаючись до всіх нас.

Поклавши коробку з сір­никами на одну долоню, він розмістив другу долоню над нею – і раптом через кілька секунд ми побачили, як коробка стала повільно підніматися в повітрі. «Старик Хоттабич», опустивши руки, сказав:

— Ні, не можу. Зараз мені дуже важко підняти її високо, тому що це вимагає великої концентрації і забере в мене дуже багато енергії.

Але через кілька хвилин він знову взяв у руки коробку, піднявши її на цей раз трохи вище. Ми, не володіючи такими талантами, але маючи не­зрів­­нянно більшу дорогоцін­ність, ніж наш попутник-йог, розповіли йому про Ісуса, Який воскрес, про дивовижні чудеса, які Бог до цього часу робить в житті тих, хто щиро до Нього звертається.

Зовсім не зацікавившись нашими розповідями, «Хоттабич» через деякий час звернув свою увагу на інших пасажи­рів, викладаючи їм своє розуміння того, як жити, щоб бути духовними. Але краєм ока він весь час спостерігав за нами. Ми ж поводилися як завжди, не роблячи нічого особливого, що могло б привернути чиюсь увагу. Врешті-решт він не витримав і запитав:

— Ну про що можна з такою цікавістю вже більше години говорити один з одним? І що ви весь час там читаєте?

Ближче до ночі, коли всі стали готуватися до сну, Стас, як завжди, розстелив постіль для себе й мене. Я лягла на нижню полицю, і Стас накрив мене легеньким покривалом. «Хоттабич» дивився на нас широко відкритими очима і раптом, не витримавши, голосно заявив на все купе:

— Дивіться, дивіться, та він зараз ще й колискову для неї заспіває!

Всі пасажири весело засміялися, а Стас, широко посмі­хаючись, сказав «Хоттабичу»:

— Зараз ви бачите набагато більше чудо, ніж те, що ви показували нам з коробкою. Мож­на рухати предмети в по­вітрі, можна годинами стояти на голові чи медитувати в позі лотоса, але так і не змінитися всередині. Тільки Ісус може по-справжньому змінити серце і дати справжню любов один до одного.

«Хоттабич» сидів, хитаючи своєю великою головою погоджуючись з тим, що чув: «Так, так, ти абсолютно правий!»

В Євангелії від Івана Ісус сказав дуже важливі слова: «По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою» (13:35). Чудеса не вплинули на «Хоттабича», але те, як ми ставимося один до одного, вразило його дуже глибоко. Медитація і йога допомогли йому досягнути надзвичайних можливостей, але його серце лишилося таким, яким було: пустим, затьмареним гріхом і самотнім. Божа любов, яку він побачив у наших стосунках, зробила на нього великий вплив. Він зрозумів, що ми володіємо незрівнянно більшим скарбом, чимось таким, чого в нього нема. І цей скарб — нове серце, повне любові, миру, радості — може дати лише Бог.

Про працю місіонерів Ста­са та Світлани Путалових можете дізнатися на інтернет-сторінці: ww.vmeste.jesuswayonline.com

© «Благовісник», 1,2007