Видання Всеукраїнського союзу церков Християн віри євангельської

Анонс

Віровчення

Статті

Поезія

Проза

Юридична консультація

Друкований варіант

<<< Головна

БОЖІ ПРИНЦИПИ БУДІВНИЦТВА

Автор: Денис ПОДОРОЖНІЙ

Кожен з нас, хоче він того чи ні, є будівельником — будівельком Царства Божого, Церкви Христової, власного життя чи свого характеру. І від того, як ми будуємо, залежить дуже багато, якщо не сказати — все.

У 1 Посланні до коринтян (3:7-10) говориться, що ми, як живе каміння, будуємо із себе духовний дім, іншими словами — Церкву. Далі, у 16 вірші, читаємо: «Чи не знаєте ви, що ви Божий храм, і Дух Божий у вас пробуває?» Тлумачачи це місце, ми можемо говорити як про будівництво Церкви, так і про будівництво свого життя. Церква будується через освячення, організацію, вчення, молитву, силу Божу, проповідь Євангелії. Наше власне життя також влаштовується завдяки багатьом факторам: це сім’я, праця, служіння Богові, відносини з людьми. Усі ці сфери мають потребу у будівництві, у влаштуванні.

Закладення основи — фундамент

Отже, перша річ — єдиною основою, яку визнає Бог, є Ісус Христос. «Ніхто бо не може покласти іншої основи, окрім покладеної, а вона Ісус Христос» (1 Кор. 3:11). Все інше в нашому житті хитке. Ми можемо будувати на основі наших амбіцій, гордості, суперництва, страху, ненависті. Є люди, які добилися чемпіонських титулів тільки тому, що хотіли комусь щось доказати. Є люди, які навіть у церкві служать, не маючи правильної основи всередині себе. Біблія чітко говорить, що в житті немає іншої основи, аніж віра в Ісуса Христа. Будь-яке служіння повинне розпочинатися саме з цього. Не заради грошей, не заради того, щоб стати відомим чи впливовим, не для того, щоб комусь доказати, що ти щось можеш. Ісус — єдиний фундамент.

Якість будівельного матеріалу

У 12 вірші цього ж Послання говориться: «А коли хто на цій основі будує (про будівництво на іншій основі тут навіть мова не ведеться — авт.) з золота, срібла, дорогоцінного каміння, із дерева, сіна, соломи…»

Головне, що ми тут повинні зрозуміти, — це те, що будівельник може на правильній основі, єдиній для всіх, будувати з різних матеріалів. Ми іноді думаємо, що найголовніше — це фундамент. Так, основа — це добре, але це тільки перша частина будівельної програми. Наступне, на що Бог звертає увагу, — це якість будівельного матеріалу. Як так виходить, що на єдиній правильній основі можна будувати із таких тимчасових та ненадійних матеріалів, як сіно та солома? Вічний та міцний фундамент і тимчасовий матеріал — що буде в результаті? Тимчасова будівля! Повторюся, ми часто думаємо, що головне — основа: «У мене правильні мотиви, я це роблю для Господа, я керуюся волею Божою». Все це добре, але міцність будівлі визначається і матеріалом, з якого зроблені стіни та все інше.

Випробування на міцність

«…То буде виявлене діло кожного, бо виявить день, тому що він огнем об’являється, і огонь діло кожного випробує, яке воно є». Ой, як це нам не подобається! Ми хотіли б чути про чудові благословення згори, про те, що Бог хоче бачити нас щасливими і про те, як це щастя прийде в наше життя. Звичайно, це приємно чути. Бог і насправді цього хоче. Але шлях до щастя не пов’язаний з відсутністю скорбот, випробувань чи труднощів. Все це не є від Бога, але, тим не менше, буде в нашому житті момент, коли випробувуються наша справа, наш характер, наш бізнес, наші знання, наше духовне життя, буде випробувана Церква.

А тепер дивіться: «І коли чиє діло, яке збудував хто, устоїть, то той нагороду одержить». Людина побудувала справу свого життя. Навколо бушує полум’я, але будівлі не шкодить. Чому? Бо будинок побудований міцно.

Коли я читаю це місце Писання, то згадую казку про трьох поросят. У церквах повно ніф-ніфів та наф-нафів: побудували картонний будиночок, вирізали ножицями віконце і сидять собі, співають: «Я побудував свій дім на скелі». Так жити простіше і легше. Те, що дім на скелі, це прекрасно, але на скелях будують не картонні будиночки.

Писання попереджує: «Кожен дивися, як будуєш». Ми правильно думаємо, коли говоримо, що головне мати правильну основу, правильні мотиви, правильні цілі. Але, разом з тим, ми не повинні ігнорувати те, які ми вибираємо методи і засоби для досягнення правильних цілей. Нерідко віруючі можуть бути схильні до тілесних пристрастей щодо духовних речей. Є люди, які кидаються до видінь і, зажмурюючись, пробують щось вгледіти. Це відводить їх в бік. Є такі, що люблять проповіді, які збуджують. Я не згідний з таким підходом. Проповідник може вийти і просто розповісти про якусь біблійну істину, пояснивши, що вона значить. Є люди, які після цього скажуть: «Щось я нічого не отримав від цієї проповіді, якась вона нецікава». Є речі, які можуть бути для нас нецікавими, але вони конче потрібні. Не можна сприймати вибірково ні проповідей, ні Слова Божого, ні дій Духа Святого. Таке будівництво може стати будівництвом із неміцного каміння. Та й на каміння воно мало схоже, скоріше на сіно та солому. Найбільш міцним матеріалом для нас є Слово Боже. Ні відчуття, ні видіння, ні сни, ні особисті пророцтва. Я вірю в пророцтва. В моєму житті до мене було чимало пророцтв, деякі дивовижно збулися, деякі ні, деякі були просто нісенітницею. Але я будую своє життя на Біблії, і це головне.

Затрачений час

Часто я чую про урагани та торнадо в Америці, які руйнують величезну кількість будинків. По телебаченню показують, як вони лежать зруйнованими. Я думав собі, що ж то за вітер такий, що руйнує навіть будинки. А виявляється, вся справа у матеріалі, з якого вони зроблені. Ніякі вони не панельні чи цеглянні, їх будують просто з картону, хорошого, якісного, але картону. І складають їх як дитячий конструктор, тобто привозять будинок в розібраному вигляді, а потім збирають паз в паз. Такий будиночок можна зібрати за декілька днів. Тому то в американських фільмах можна бачити, як автомобіль, врізаючись в такий будиночок, виїжджає з другого боку зовсім не побитим.

Вартість

Кожна річ, в тому числі і будівельні матеріали, має свою ціну. Картонна коробка і цегляний будинок мають різну ціну. Є речі, які нам даються легко, а за деякі доводиться платити дуже серйозну ціну. Стикаючись з проблемами, багато людей досить часто просто стоять збоку, замість того, щоб зайняти чітку, безкомпромісну позицію. Так набагато легше. Але якісні матеріали завжди коштують дорого. Золото навіть після вогню залишається золотом. Чого не скажеш про солому.

Неправильні методи для правильних цілей

Якщо золото потрапляє у вогонь, воно не стає гіршим. Навпаки, коли воно розплавиться, домішки, бруд відділяються від нього. Деякі люди, потрапивши у складні ситуації, дуже переживають про те, що з ними може щось трапитися. Трапиться те, що трапляється із золотом, коли його розплавляють. Випробуваними ми можемо бути, коли потрапляємо у труднощі, гоніння, фінансові потрясіння або коли підносимося на вершину слави. Для золота такі випробування не страшні, а от для соломи, навіть найякіснішої, це кінець.

Скільки є церков, які намагалися вирости за допомогою різних трюків. Є церкви, які виросли на чужих грошах. Вони подібні до спортсмена, у якого мало сил, але за допомогою допінгу, він ніби то сильний. А ціль то була правильна — ріст церкви. Так, але й методи важливі. Є церкви, які намагаються зберегтися шляхом різних маніпуляцій. Ми можемо будувати церкви страхом: «Якщо підеш від нас…» Перед служителями ж стоїть завдання: зберегти церкву, зберегти отару. Так, але не такими методами.

Є сім’ї, де немає згоди, але не розлучаються через дітей: «У нас же діти, не будемо цього робити заради дітей». Чи правильно зберігати сім’ю? Так, Бог цього хоче. Але такий мотив — це не збереження сім’ї, а відстрочка розлучення. Внутрішнє розлучення вже є, подружжя чуже один одному і колись воно стане реальністю, скажімо, коли діти виростуть. Зовнішнє збереження сім’ї лише заради дітей — це будівництво сімейного дому із соломи.

Ми іноді можемо бути зацикленими на святій меті, на святій основі, на правильних мотивах, але при цьому вибирати неправильні методи, які насправді суперечать Святому Писанню. Роблячи так, ми будемо бачити неуспіх і казати: «Як же так, я ж для Бога робив, чому Він таке допустив?» Бо ти не все врахував із того, що Бог сказав. Ти керувався однією частиною — Божими завданнями, але забув про засоби Божі, про які також говорить Писання.

Перемога ослячою щелепою

У книзі Суддів ми читаємо історію про те, як одного разу Самсона зустріли филистимляни, яким він зробив багато зла. Писання розповідає про те, що на Самсона зійшов Дух Божий, тобто в цей момент він виявився під Божим помазанням. Він знаходить свіжу ослячу щелепу і вбиває нею тисячу чоловік. Ми читаємо цю історію і захоплюємося нею: «Ось як Бог діє через Свого помазаника!»

Але є у цій історії декілька важливих моментів. Іноді в Божій присутності ми можемо виявитися менш чутливими. Людина може думати, що вона праведна, вона має рацію, що в неї все нормально тільки тому, що вона перебуває в Божій присутності. І в той момент, коли в ній немає внутрішнього стержня, тобто розум не обновлений Словом Божим, вона може наробити дурниць. І багато його дій будуть неправильними. Як це дивно, що може змішуватися Дух Божий і людська плоть в діях дітей Божих!

Згідно Закону, назорей, яким був Самсон, не повинен ні стригти свого волосся, ні пити вина, ні торкатися трупів. Навіщо нам бути такими пунктуальними, адже Самсон стільки подвигів зробив для Господа? Так, він був суддею, він повинен був відомстити цим злобним филистимлянам, це була його місія, його покликання. Так, але не будь-якою ціною.

Як же вплинули неправильні методи досягнення цілі на його життя та служіння? В цю мить, коли він взявся за щелепу (частина трупа), нічого не сталося. Але ці моменти накопичувалися. То він дорогою взяв і вбив лева, а коли повертався, наївся з його трупа меду. Але ж завдяки цьому він загадав загадку, якою відомстив филистамлянам. Алілуя! Це було використано для досягнення мети, але ж доторкався трупа! Потім йому сподобалася одна жінка, потім друга. У нього була одна і та ж проблема: як тільки він чогось хотів, то досягав будь-яким шляхом. Він думав категоріями бажань: хочу меду, хочу щелепою, хочу ось цю жінку, хочу ось цю. І все вдавалося! Помазання просто разюче, але характер нестриманий! І саме тому потерпів крах у житті. Його очі його ж і погубили, їх же він і втратив. Ми кажемо, що його смерть — це подвиг. Так, подвиг, але посмертний, а міг би зробити і більше. Все діло життя згоріло, як солома…

Перед нами багато завдань, перед нами необмежні горизонти. В нас є потреби, які потрібно нести, проблеми, які треба вирішувати, ми прагнемо до високих цілей. Так може, будемо досягати їх, стоячи на святому та праведному місці, але будь-якими методами та шляхами? «Це ж буде успіх сім’ї, церкви, служіння, буде пробудження, десятина… Це ж для Господа! Яка різниця, яким чином воно досягається!» Різниця є, тому що Бога більше цікавить слухняність, аніж жертва. Коли люди йдуть раз за разом на компроміс, то совість, яка спочатку їх винуватила, згодом стає байдужою.

Перемоги ослячою щелепою нам не потрібні. Нам потрібні битви Мечем Слова Божого!

© «Благовісник», 2,2005