|
Видання Всеукраїнського союзу церков Християн віри євангельської
|
<<< Головна
І Н Т Е Р В ’Ю
"Церква не може стояти осторонь проблем суспільства" (Автор: Ольга Міцевська) Церква не може стояти осторонь проблем суспільства, у якому вона живе. Тому такий стан молоді в Україні є тривожним сигналом і для віруючих. Про роботу в цьому напрямку розповідає завідувач відділу освіти місії «Голос надії» Євген Абрамович. >>>
«ОСВІТА НЕ ТІЛЬКИ ДАЄ СЛУЖИТЕЛЕВІ НЕОБХІДНІ ЗНАННЯ, АЛЕ Й ФОРМУЄ ЙОГО ДУХ» (Автор: Завiдувач вiддiлу освiти Церкви ХВЄ України Анатолiй КЛІНОВСЬКИЙ) Бог ще до створення світу знав, що у свій час буде такий муж, як Мойсей, що виведе народ Ізраїлю з рабства. Для цього Він із самого народження скерував долю маленького хлопчика в дім фараона, де Мойсей був навчений всієї мудрості Єгипту. Бог знав, що майбутньому вождеві Його народу стануть в пригоді ці земні знання. >>>
СЕКРЕТ БОЖОЇ ПРИХИЛЬНОСТІ (Автор: Ольга Міцевська) Анатолій Боярчук — мі¬сіонер місії «Голос надії» у Ір¬кутській області. Ось уже 17 років він трудиться на місіонерських полях і, як свідчить він сам, безліч чудес Бог являв у його житті та слу¬жінні. Бо ж кожна людина, яка наверта¬ється до Господа, — це вже Боже чудо і велике явлення Господньої всемогутності. Та чи має мі¬сіонер особливий секрет того, як добитися Божої прихильності у житті, ми діз¬наємося з розмови з ним. >>>
Михайло ПАНОЧКО: «Уже вiсiм рокiв питання єдностi турбує моє серце» (Автор: Юрій ВАВРИНЮК) Господь казав: «Ви — тіло від тіла Мого». Тому єдність — це любов і злагода між християнами, які народжені згори, наповнені одним і тим самим Духом. І альтернативи цьому немає. Діти Божі повинні це глибоко зрозуміти. Вони — одна сім’я, яка розуміє, що має одного Батька. Єдність торкається перш за все сфери духа. >>>
Лариса ОНИЩУК: "Без молитовної підтримки церкви наше служіння не має сенсу" (Автор: Ольга МІЦЕВСЬКА) Головна мета відділу дитячого служіння - проповідувати Звістку спасіння серед дітей. А церква виступає як гарант нашого служіння. Без церкви наше служіння не існувало б. >>>
Михало Паночко: "Найважливіше сьогодні - серед життєвого моря не втратити орієнтиру" (Автор: ГЕНАДІЙ АНДРОСОВ) Я вважаю себе не якимсь діячем-керівником, а служителем Церкви в масштабі України. Наша мета не організація, а проповідь Євангелії і відкриття нових церков. Ми є для того, щоб репрезентувати церкву перед державою, іншими країнами. Це добре, що в Україні є братство. Перші учні так практикували. І в нашій країні ті, що започатковували наше братство (наприклад Воронаєв), мали таке ж розуміння, організувавши братство в тяжких умовах. Чому Сталін ліквідував це братство? Бо диявол розуміє, що це є велика сила. «Партизанщина», роздробленість багато не зроблять: нема однієї думки, одного напрямку, доктрини, це привід для виникнення єресей, ухилення від євангельської віри. Апостол Петро писав: «Братство любіть». Братство — це не одна місцева церква. >>>
«ДО КРАЮ ЗЕМЛІ» (Автор: Василь МАРТИНЮК) «Краса душ людських закрила від нас усе». Ці слова сказав місіонер Сергій Кулініч, коли згадував про початок свого служіння і труднощі місіонерського життя на Чукотці. Але саме краса душ людських стала для брата Сергія одним з основних стимулів, щоб не покинути той суворий край з лютими морозами і всіма незручностями для плоті. Бо радіє дух, коли бачиш спасенними ті прекрасні душі через слово проповіді про Христа і прояви їхньої любові до Господа і один до одного. >>>
ЯКЩО БОГ ДАВ ЖИТТЯ, ТО НАЙКРАЩЕ – ВИТРАТИТИ ЙОГО ДЛЯ НЬОГО (Автор: Ольга МІЦЕВСЬКА) Напередодні місіонерської конференції місії «Голос надії», коли ми вже визначилися з темою чергового номера журналу, на адресу редакції надійшов лист Алли Бондаренко, яка разом з чоловіком Ігорем працює на Луганщині. На перший погляд, це було звичайне свідчення про роботу в райцентрі Біловодську та оточуючих селах. Але одна фраза з цього листа привернула мою увагу, і я вирішила під час конференції обов’язково поспілкуватися з цією людиною. Ось що зацікавило мене: «Коли Господь відкрився Ігорю, — пише дружина, — він сказав: «Якщо я за якусь грамоту чи просто по совісті служив людям, то моєму Господу, Який спас мене, я буду служити ще краще. Я хочу говорити всім про Того, Хто простив мені, змінив та зцілив мене!» Ми попросили Ігоря більш детально розповісти про те, що спонукало його стати місіонером. >>>
Старший пресвітер церкви ХВЄ у Сімській області Віктор КЛЕЦЬ: «Євангельська праця — вельми клопітка і одразу не видно того, що хотілося б» (Автор: Генадій АНДРОСОВ) Голова нашої обласної адміністрації, не приховуючи своєї позиції, висловлював своє позитивне ставлення до віри в Бога. Тому є надія на те, що керівництво області піде назустріч поширенню євангелізаційної праці серед населення Сумщини. >>>
Єпископ Михайло ПАНОЧКО: Україна — чудесна квітка у Божому саду (Автор: Генадій АНДРОСОВ) 25 січня 2005 року, через день після привітання і благословення духовними християнськими керівниками новообраного Президента України Віктора Ющенка в Софіївському Соборі м. Києва, група студентів Київського біблійного інституту попросила єпископа Союзу церков християн віри євангельської України Михайла ПАНОЧКА зробити своєрідний підсумок недавніх подій в Україні. >>>
Інтерв’ю єпископа Церкви християн віри євангельської України Михайла Паночко журналу «Благовісник».
— Нині в Україні склалася досить-таки непроста ситуація: сотні тисяч людей виходять на площі, аби відстояти своє конституційне право вільно обирати. Як ви оціните цю ситуацію як громадянин, як українець і як служитель?
— Те, що відбувається тепер в Україні — це Божий промисел, і я глибоко вірю, що Сам Господь робить велику роботу над українським народом >>>
Підприємець Адам МЕЛЬНИК: "МЕНІ, ЯК КЕРІВНИКУ, ПОТРІБНО ПЕРШ ЗА ВСЕ ПРОПОВІДУВАТИ ПРИКЛАДОМ" (Автори: Юрій ВАВРИНЮК та Генадій АНДРОСОВ) Наш співрозмовник, Адам МЕЛЬНИК, працює у сфері бізнесу. Нині такою професією нікого не здивуєш. Але Адам Мефодійович суттєво виділяється серед цієї нової для нашої держави верстви: він є щирим християнином. Для багатьох віруючих ці два поняття несумісні. А що про це думає сам християнин-бізнесмен? >>>
Чи є дія і сила Духа Святого в сучасній церкві? Часто чи то в проповідях, чи то в приватних розмовах ми чуємо ностальгічні спогади про те, як діяв Дух Святий в церквах, і про те, що тепер Бог став менше діяти, або ж і перестав діяти зовсім. Подібна стурбованість висловлена і в листі, який кілька місяців тому надійшов на адресу редакції і спонукав нас присвятити цій темі черговий номер журналу. >>>
![[ вверх ]](../img/top.gif)
|
|