Видання Всеукраїнського союзу церков Християн віри євангельської

Анонс

Віровчення

Статті

Поезія

Проза

Юридична консультація

Друкований варіант

<<< Головна

ОСТРОЗЬКА БІБЛІЯ

Українському народові випала велика честь і заслуга – дати слов’янству першу повну друковану Біблію. Острозька Біблія розійшлася по всьому слов’янському світові, і скрізь вона мала правдиву заслужену пошану. Іван Огієнко

Повна назва цієї книги «Би¬бліа сирьч книгы вьтхаго и новаго завьта по языку словєнску». Вона — найвідоміше і монументальне острозьке видання. Один з авторів небезпідставно назвав її «королевою українських книг». Перше повне видання Біблії староукраїнською мовою з’явилося в Острозі 1581-го року. Сьогодні його називають шедевром слов’янського книгодрукування. Вона отримала значне поширення серед православних слов’ян, а також молдаван та румунів. Це видання шанували й представники неправославних віровизнань, віддаючи належне ерудиції острозьких книжників.

Шанобливе ставлення до цієї Біблії як з боку православних, так і представників ін¬ших християнських конфесій стало однією з причин того, що збереглося чимало примір¬ників цього видання. При гі¬по¬тетичному накладі 1000-1500 примірників до нашого часу дійшло близько 300 примірників, які зберігаються в музеях, бібліотеках, архівах не лише України, а й Росії, Білорусії, Польщі, Литви, Румунії, Ватикану, Греції, Сер¬бії, Угорщини, Чехії, Естонії, Голландії, Болгарії, Франції, Великобританії, США, Канади, Австрії, Німеччини, Фін¬ляндії, Узбекистану та Киргизії.

Острозька Біблія виступила важливим чинником розвитку богословської думки в Православній Церкві, стала першим повним зібранням книг Старого й Нового Запо¬вітів старослов’янською мовою.

Активна робота з підготовки Острозької Біблії розпочалася у середині 70-их рр. XVI ст. В березні 1575 року князь Острозький призначив Івана Федорова управителем Дерманського монастиря. Судячи з усього, вже тоді можновладець почав виношувати план створення своєрідного культурного комплексу, де б поєднувалися друкарня й гурток вчених-богословів, котрі б готували до друку відповідні книги, а також школа. І, ймовірно, вже в 1575 чи 1576 рр. виник такий гурток вчених, які працювали над підготовкою до друку Острозької Біблії.

Щоб текст цієї книги відповідав канону, потрібні були люди, які знають мови і могли б перекласти Біблію з латини, староєврейської і грецької. Тож з цією метою князь Костянтин Острозький запросив до Острога вчених мужів з найповажніших навчальних закладів Європи — з Падуї, Венеції, Афін, Кракова. Їхнє перебування в українському місті не обмежилося лише перекладом тексту Святого Пи¬сьма. Довкола них зібрали групу учнів, які переймали ці знання. І таким чином саме завдяки Біблії була створена Острозька Академія, ректором якої став Герасим Смотрицький.

Робота над повним текстом Біблії була складною. Необхідно було зібрати різноманітні тексти, відредагувати їх. За основу взяли список Біблії, що був зроблений за наказом нов¬го-родського архієпископа Геннадія у 1489-1499 й одержа¬ний писарем Великого Кня¬зі¬вства Литовського Михайлом Гарабурдою від московського царя Івана IV. Окрім того, острозькі видавці використали латинську Вульгату, так звану Празьку Біблію1488, переклад Біблії Франциска Скорини, а також зробили переклади з грецької мови окремих книг Біблії й звірили книги з грецькими та латинськими текстами. Вперше у слов’ян¬ській Біблії текст було поділено на розділи (за Вульгатою).

Фактично, в Острозі вперше в Європі було здійснене науково опрацьоване видання Біблії. Хоча в її основі лежали грекомовна Септуагінта (Алек¬сандрійський список), а також існуючі в той час старослов’янські переклади Псалтиря й Нового Завіту, остро¬зькі книжники використали різноманітні старослов’ян¬ські, грецькі, латинські, поль¬ські, чеські, а також, можливо, й єврейські біблійні тек¬сти. Вони здійснювали їхнє порівняння, дошукуючись «ав-тентичного» тексту. Поді¬бну роботу в той час у Європі ніхто не робив. Лише через якийсь десяток років з’явилися науково опрацьовані видання Біблії латинською мовою — Сікстіна (1590) та Клементіна (1592).

Острозька Біблія вийшла старослов’янською мовою, хо¬ча в окремих її місцях відчувається вплив тогочасної української розмовної мови. Це було обумовлено прагненням видавців показати, що старослов’янська мова придатна для теологічних студій. Водночас при виданні книги зверталася увага й на мову, якою спілкувалися тоді в Україні з метою зробити її більш доступною широкому колу читачів.

Острозька Біблія — головна праця друкаря Івана Федорова (Федоровича), його поліграфічний шедевр. Друкуючи Острозьку Біблію, Іван Федоров вперше у світі застосував шість видів типографських шрифтів. Але основним став шрифт, запозичений у місцевих писарів. І тому нині, розглядаючи острозький примір¬ник Святого писання, можна побачити, яким було канцелярське письмо на Волині у XVI столітті.

Книга складається з п’яти частин з окремою пагінацією, містить 628 аркушів, текст розміщено у два стовпці, шрифт чіткий і легкий для читання (так званий «остро¬зький» шрифт). Художнє оздоблення книги репрезентоване гербом князя Костянтина Острозького, витонченою архітектонічною рамкою (вона стала класичним зразком у поліграфії) на титульному аркуші, кіноварною в’яззю, що прикрашає назви всіх роз¬ділів, а також заставками, кінцівками і багатьма (1339) дереворитними ініціалами і виливними, суто декоративними прикрасами.

Окрім біблійних текстів, видання містить передмову Костянтина Острозького, де він тлумачить виникнення тексту, другу, віршовану, передмову Г. Смотрицького, де вміщено похвалу видавцеві та його гербові, і післямову І.Федорова.

Острозька Біблія стала текстовою основою для московських видань Біблії. З уніфікованим правописом вона була передрукована у 1663 році в Москві, а з подальшими текстовими виправленнями гуртка під проводом Є. Славинецького, а згодом Я. Блотніцького та В. Лящевського, стала основою Синодальної (Єлисаветинської) Біблії 1751 і 1756 рр. З текстом цієї Біблії працював П. Беринда, з неї він виписував матеріал для свого «Лексикону» (1627 р.) Це свідчить про високу мовну культуру в Україні кінця XVI століття.

1988 року в Канаді до 1000-ліття хрещення Русі вийшло у світ факсимільне видання Острозької Біблії, що точно повторило старослов’янську основу. А у 2006 році, як ми вже зазначали у минулому номері журналу, Рафаїл Турконяк за переклад Острозької Біблії сучасною українською мовою, над яким він працював протягом 30 років, був удостоєний Національної премії України імені Т.Г. Шевченка.

© «Благовісник», 3,2007