Видання Всеукраїнського союзу церков Християн віри євангельської

Анонс

Віровчення

Статті

Поезія

Проза

Юридична консультація

Друкований варіант

<<< Головна

Богдан УЛЬЧАК

Організація та здійснення благодійницької діяльності

В Україні питання благодійної діяльності, спонсорства та меценатства регламентує базовий Закон "Про благодійництво та благодійні організації" від 16.09.1997 року. Зокрема в статті 1 благодійництво визначається як добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та ін. допомоги. Благодійна діяльність виключає можливість отримання прибутків, а отже, носить некомерційний характер.

Засновниками благодійної організації можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які досягли 18 років, а також юридичні особи всіх форм власності. Якщо засновниками благодійної організації є дві чи більше особи, то питання створення вирішується на загальних зборах засновників. Згідно ст. б Закону України "Про благодійництво та благодійні організації", благодійні організації можуть утворюватися в Україні у формах:

- благодійного фонду;

- благодійної установи;

- інших благодійних організацій (фундації, місії, ліги).

Усі благодійні організації мають статус міжнародних або всеукраїнських, або місцевих (тобто діяльність благодійної організації поширюється на відповідну адміністративно-територіальну одиницю).

Для державної реєстрації благодійної організації до реєструючого органу (органи міністерства юстиції) подається:

- заява;

- відомості про засновників;

- нотаріально посвідчена копія статуту;

- документ про сплату коштів за державну реєстрацію;

- документальне підтвердження юридичної адреси (договір оренди, свідоцтво про право власності та ін.).

Заява розглядається у двомісячний термін з дня подання всіх необхідних документів, про результати розгляду реєструючий орган у десятиденний термін з дня прийняття рішення повідомляє заявника. Благодійна організація набуває права юридичної особи з моменту державної реєстрації. Зареєстрована благодійна організація керується в своїй діяльності статутом та чинним законодавством. Зокрема вона має право:

- організовувати збір благодійних пожертвувань та внесків від фізичних та юридичних осіб;

- постійно визначати форми і обсяги благодійної допомоги;

- відкривати рахунки в установах банків;

- приймати на себе витрати по безоплатному, повному або частковому утриманню об'єктів благодійництва.

Для забезпечення поточної діяльності благодійної організації призначається адміністративно-виконавчий орган. На працівників апарату благодійної організації поширюється законодавство про працю, соціальне забезпечення та соціальне страхування.

У власності благодійної організації можуть перебувати рухоме та нерухоме майно, матеріальні та нематеріальні активи, кошти, а також інше майно. Благодійні організації, що існують лише на добродійні пожертвування, звільняються від сплати податків та інших платежів до бюджету і спеціальних фондів.

Благодійна організація повинна облікувати на окремих банківських рахунках кошти для господарської та благодійної діяльності. Розмір витрат на утримання благодійної організації не може перевищувати двадцяти відсотків кошторису цієї організації в поточному році. Питання благодійництва було і залишається особливо актуальним в період загальної економічної кризи, матеріального зубожіння населення. В силу цього політика благодійництва мала б стати одним з аспектів діяльності держави, юридичних осіб та громадян. Особливе місце благодійництву в різні історичні епохи, та й на сучасному етапі, приділяла церква.

Закон України "Про свободу совісті та релігійні організації" визначає право релігійних організацій здійснювати добродійну діяльність і милосердя як самостійно так і через громадські фонди. Благодійна діяльність церкви може здійснюватися в різних формах. Одні з них прості та не потребують окремого правового оформлення. Інші - складні, тягнуть за собою певні правові наслідки, а тому їх організація є досить таки клопіткою працею.

Кожна зареєстрована релігійна громада, будучи юридичною особою, діє на підставі Статуту, тобто локального документу, який визначає її статус, види діяльності, права та обов'язки тощо. Діяльність церкви повинна випливати із статуту і в жодному випадку йому не суперечити. Враховуючи це, релігійна організація вправі здійснювати ті види благодійницької діяльності, які передбачені статутом або можуть з нього випливати. Згідно ч.2 статті 19 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" "Релігійні організації у порядку визначеному законодавством мають право для виконання своїх статутних завдань засновувати ... , також добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні), які мають право юридичної особи".

Згідно ч.2 статті 23 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації": "При релігійних організаціях можуть утворюватися товариства, братства, асоціації інші об'єднання громадян для здійснення добродійництва. Вони можуть мати свої статути, що реєструються у встановленому порядку".

З вище викладеного випливає, що прості форми благодійництва (матеріальна допомога нужденним, фінансова допомога багатодітнім сім'ям) здійснюються церквою безпосередньо, не потребуючи окремого правового оформлення.

Водночас законодавство не забороняє церкві здійснювати самостійно інші форми благодійництва, але все ж наголошується, що церква може засновувати..., при церкві можуть створюватися... Продиктовано це перш за все тим, що релігійна організація має першочерговою метою сповідувати та поширювати віру /ст.7 Закону/. На мою думку, складні форми благодійництва /реабілітаційні центри для наркоманів та осіб, які зловживають спиртними напоями, притулки для інвалідів, сиріт, громадян похилого віку, благодійні їдальні та ін./ потребують виокремлення їх в окрему структуру. Організувати такі види благодійної діяльності означає отримати цілий ряд дозволів та висновків на предмет можливості здійснення такої діяльності, потрібно підібрати персонал, який би працював на постійній основі, а це породжує взаємовідносини з державними органами, породжує трудові правовідносини з найнятими працівниками (для прикладу, для благодійних їдалень має бути сталий обслуговуючий персонал з належно пройденим медичним оглядом та складеним іспитом з санітарного мінімуму), їх соціальним захистом та страхуванням. В кінцевому підсумку це утруднює діяльність церкви, ускладнює статистичну та податкову звітність, є додатковим навантаженням для керівника церкви, оскільки саме він нестиме юридичну відповідальність за всі аспекти такої діяльності релігійної громади.

Зважаючи на проаналізоване нами законодавство, релігійна організація вправі самостійно створювати відокремлені благодійні організації в різних організаційно-правових формах. Проте можна створити одну благодійну організацію, яка поєднає в собі усі різновиди благодійної діяльності. Обсяги та форми статистичної звітності благодійних організацій встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням особливостей їх діяльності.

Форми, порядок складання та подання фінансової звітності про використання коштів та майна встановлюється центральним податковим органом з урахуванням особливостей благодійної діяльності. Статут, з вище викладеного, є основним документом, який визначає обсяги благодійної організації і має передбачати конкретні різновиди благодійної діяльності: індивідуальна матеріальна допомога малозабезпеченим верствам населення, організація благодійних їдалень, центрів реабілітації для наркоманів, притулків для сиріт тощо. Як церква, так і благодійна організація не може займатися видами діяльності, які не передбачені статутом. Порушення законодавства в цій частині може слугувати підставою для скасування державної реєстрації такої установи уповноваженими державними органами.

Незважаючи на аспект благодійності, для здійснення певних видів діяльності необхідно отримати спеціальні дозволи контролюючих органів. Кожний конкретний випадок має розглядатися індивідуально, для кожного різновиду благодійної діяльності встановлюються спеціальні правила та вимоги законодавства. В цілому релігійна громада має сама вирішувати, які організаційно-правові форми благодійництва обрати. Законодавство встановлює пільги як в оподаткуванні, так і встановлює спрощений механізм звітності.

"Благовісник", 4,2003