Головна

Про нас

Останній номер

Архів номерів

Статті

Замовити друкований варіант

Пожертвування

Інтернет-ресурси

Новини Церкви ХВЄ України


Актуальне запитання

Адреси церков ХВЄ та розклад богослужінь

 




Сторінка редактора

«Покажи мені віру свою…» Послання Якова 2:18

Віра, без сумніву, є головним, а точніше, єдиним засобом, завдяки якому людина може побудувати свої стосунки з Богом. Цього не заперечить жоден віруючий, незалежно від конфесійної чи позаконфесійної приналежності. От тільки розуміння віри, на жаль, буває різним… Більше того, іноді навіть втрачається зміст самого терміну, коли віра ототожнюється з власними переконаннями, поглядами, традиціями чи ритуалами. А скільки списів зламано в суперечках щодо того, чия віра правильніша! Та що там списів — історія знає ганебні випадки, коли тим, хто «не тої віри», ламали кістки, хребти і — життя. Коли лилися ріки крові в ім’я торжества віри. Коли через суперечку — скількома пальцями звершувати хресне знамення — люди живцем спалювали себе.

Пристрасті не вщухають і нині. Не все гладко, на жаль, і серед євангельських християн, які (ох, до чого ж ми всі подібні між собою!), вважають себе істинними (біблійними, євангельськими, Христовими) носіями віри, протиставляючись іншим «мертвим» християнам. У протестантському оточені також є «правильні» та «неправильні» «віри», також ідуть гарячі суперечки щодо істинного розуміння віри.

Апостол Яків дуже гарно, просто та влучно охарактеризував головну особливість віри. Зі своєрідною іронією він пропонує своїм опонентам: «Маєш ти віру, а я маю діла; покажи мені віру свою без діл твоїх, а я покажу тобі віру свою від діл моїх». Ні, це не вчення про те, що здобути віру можна через добрі діла. Він просто хоче сказати, що теоретична, словесна, філософсько-богословська віра — це фікція, міраж, якщо вона не має реального підтвердження ділами. «Покажи мені віру свою…» — каже він. Можна багато говорити про віру, захищати з цього питання науково-богословські праці, але це не принесе користі, Якщо віру не можна реально побачити, помацати, почути, врешті-решт — відчути, вона —мертва.

«Покажи мені віру свою…» — це єдине, чого хочуть сьогодні невіруючі люди від віруючих. Покажи у своїй поведінці, словах, вчинках. Назвати себе віруючим — не означає ним бути. Невидимий електричний струм має конкретні фізичні прояви у вигляді певної роботи, яку він виконує. Абсурдно говорити про електричний струм, якщо він не здатний виявити себе через якусь реальну дію. Абсурдно говорити про віру, якщо вона не виявляється у добрих справах. Нелогічно називати віруючим того, хто живе аморальним, гріховним життям і одночасно б’є себе в груди, доказуючи, що має віру «в душі».

Проста біблійна фраза: «Праведний вірою житиме» зробила переворот, революцію у серці та свідомості монаха Мартіна Лютера. Вона стала причиною духовного пробудження в Європі. Вона і донині є винуватцем кардинальних змін у житті мільйонів людей, які отримують як дар від Бога живу віру, дієву віру, віру, яка змінює, живе і — творить великі діла. Божі діла.

Ти живеш, читачу, цією вірою? Якщо так, чи бачать її люди?

«А я покажу тобі віру свою…»

Юрій Вавринюк

Юрій Вавринюк,
головний редактор журналу "Благовісник"

Українська християнська поезія