Благовісник

 

Благовісник у Фейсбуці
Благовісник
у «Facebook»

 

Останній номер
3,2017
"Я і Бог:
гармонія стосунків"

 

 

 

 

1,2013

Дивитися PDF

Скачати PDF (rar)

Тема номера: "Духовна боротьба християнина"

Сторінка редактора

Тема війни була і залишається чи не найголовнішою в будь-якому суспільстві в усі часи. І примітивні племена й цивілізовані держави свідомо чи несвідомо постійно беруть участь у збройних сутичках. Парадокс: хоча кожна тверезомисляча людина прагне спокійного та мирного життя, не бажаючи війни, воїн завжди був оточений ореолом пошани, уособлюючи мужність та героїзм. Хтось сказав мудру фразу: «Хто хоче миру, повинен завжди бути готовим до війни». І це ще один парадокс: здебільшого мир (і то відносний чи тимчасовий) здобувається у ході війни.

Два протиборчих царства, Дерек Принс

У Новому Заповіті міститься безліч різних образів Божого народу. У Посланні до ефесян, наприклад, Божий народ зображений як законодавче зібрання, сім'я, храм, наречена Христова. Однак, зібрання Божих дітей в Посланні до ефесян зображене як армія. Це армія, покликана до глобальної війни, до конфлікту, який відбувається і чинить вплив на кожну ділянку земної кулі, на якій ми живемо. Але, фактично, навіть слово «глобальний» не відображає точних обсягів того конфлікту, який охоплює не лише нашу планету — Землю, але й простягається за її межі, у небеса.

Я в тобі, а ти в Мені!, Василь Мартинюк

Скільки пам'ятаю своє християнське життя, стільки перебував у боротьбі з самим собою. Хвилі радості від читання Біблії, молитви, богослужіння, доброї проповіді чи пісні розбивалися об життєві неприємності: не виправдалися надії, хтось сказав щось образливе, ще хтось обманув, не вдалося чогось досягти, десь у чомусь помилився. То вмовляв себе, то зневажав, то сердився чи сварився — і глибоке відчуття своєї неповноцінності, недосконалості. Таке враження, що щось важливе пройшло мимо моєї свідомості, чогось не розумію у вченні Христовому. Стаєш на молитву і просиш: Боже, я такий слабкий, такий немічний, дай мені сили для боротьби з собою і світом, дай мені любові, дай мені успіху, перемоги, радості.

Підвалини нашої перемоги, Дерек Принс

Ми поговоримо про один факт, який нам потрібно зрозуміти для перемоги у нашій духовній війні. У Посланні до колосян, 2:13-15, апостол Павло описує, що Бог зробив для нас, віруючих, через смерть Христа на хресті: «І вас, що мертві були в гріхах та в необрізанні вашого тіла, Він оживив разом із Ним, простивши усі гріхи, знищивши рукописання на нас, що наказами було проти нас, Він із середини взяв його та й прибив його на хресті, роззброївши влади й начальства, сміливо їх вивів на посміховисько, перемігши їх на хресті!»

Невидима війна, Чіп ІНГРЕМ

Сатана всіма способами намагається заманити нас у пастку. Він обманює нас і звинувачує. Іноді робить це приховано. Іноді йде й у відкритий наступ. Духовна війна може набирати різних форм. Але поміркуймо над тим, як боротися з ворогом і перемагати. Є чотири факти, які ми повинні засвоїти.

За межею земного виміру, Марина Миронова

Іноді, молячись, хочеться сказати «амінь» ще до того, як прорвешся крізь турбулентні потоки в атмосфері, крізь лінь докладати зусилля, крізь дефіцит спраги Бога, крізь брак часу, крізь релігійну молитовну рутину, яка заважає реальній зустрічі з Богом… Іноді не хочеться брати з собою Святого Духа як штурмана, адже Він має звичай відходити від стандартів молитовної традиції й рулити в ті місця, які ми не планували відвідувати. Іноді не хочеться залишатися на борту спрямованої в Небо молитви, але хочеться швидше катапультуватися й приземлитися у звичному земному вимірі, сказавши заповітне «амінь». Загалом, хочеться швидше зробити посадку, так нікуди і не злетівши…

Страх: битва за розум, Ліза БІВЕР

Чому люди не люблять порядку Божого у своєму житті? Чому вони докладають усіх зусиль, аби втримати те, що потрібно відпустити? Чому вони хочуть будь-якою ціною контролювати, не бажаючи відмовитися від цього? Тому що бояться. Страх — підступна сила. Він призводить до того, що розсудливість і мудрість залишають нас. Він не дає нам спокою і контролює нас, підштовхуючи до прірви зневіри. Щоб подолати страх, ми повинні знати його природу. Страх — це не розумовий стан або погане ставлення.

Господь — Бог брані, Олександр ШЕВЧЕНКО

Ми звикли говорити про Бога як про Бога любові. У цьому є певні лестощі, певна вигода. Ми бачимо Бога дуже зручним, дуже добрим і ніжним. Але Він також і Бог брані, страшний у гніві, страшний у помсті, страшний у відплаті. Хіба так важливо про це говорити? Так, адже це теж Бог. І якщо ми не побажаємо дізнатися про цей бік Його єства, то не матимемо правильного уявлення про Нього. Тоді витворимо своє хибне уявлення про Бога.

Пастка «Святої війни»

Усі ми тою чи іншою мірою чули про хрестові походи. Так історики називають воєнні походи європейців під керівництвом папи римського і католицької церкви проти ісламського світу. У свій час участь у такому поході вважалася християнською чеснотою. Те, що ми тепер називаємо «хрестовими війнами», тоді називали паломництвом до святої землі, священним походом, звільненням гробу Господа й т.ін. Усі ці фрази підкреслювали врочисту й духовну мету учасників цих походів, яких протягом тривалого часу в Європі називали пілігримами.

Таємниця замкненої горниці, Дмитро ДОВБУШ

Моя двоюрідна сестра Оленка живе тепер закордоном. Але в серці теплим спогадом лишилися дні, проведені разом у дитинстві. Вона старша більш ніж на 10 років, проте мені страшенно подобалося проводити з нею час...
Пригадую, коли навчався у початкових класах, Оленка надіслала з Греції подарунок. Це була кулькова ручка, прозора, на пружинці. Я дуже беріг її, використовував тільки у виняткових ситуаціях, нікому не позичав. Якось на перерві трапилася чергова бійка між хлопцями. У розпалі сутички хтось із них схопив із парти мій пенал та щосили гепнув ним об підлогу. Я відкривав його із завмиранням серця. Ні! Тільки не це! Від моєї дорогоцінної ручки залишилися самі друзки...

Найстрашніше слово, Михайло ЮНАКОВСЬКИЙ

Що б ви відповіли, якщо б я поставив вам приблизно таке запитання: «Яке слово для вас найстрашніше в людському лексиконі?» Ну, або що, імовірно, могли б відповісти мені люди, якби я поставив їм подібне питання? Особисто я думаю, що передбачувані відповіді можна було б згрупувати за категоріями, тому що переконаний, що деякі з них були б однаковими. Люди, в основному, бояться одного і того ж самого.

Пустеля — підготовка до боротьби, Майлс МОНРО

Вихід євреїв з Єгипту має неймовірну схожість із сучасним процесом розвитку окремих людей, общин і цілих націй. Сьогоднішні чоловіки та жінки повинні пройти через ті ж три етапи процесу звільнення, які пройшов єврейський народ під проводом Мойсея. Дорога до розуміння відповідальності простягається через весь світ до Чорного моря, а звідти йде до Синайської пустелі, потім пересікає річку Йордан і закінчується в землі обітованій.

«Прокляття» вчителів, Михайло ЮНАКОВСЬКИЙ

Будь ласка, будьте поблажливі до слова «прокляття...» і потерпіть його. Я навмисно шукав і знайшов таке слово, яке б змусило читача звернути увагу на те, що хочу сказати. Мене хвилюють «вбудовані проблеми» біблійного дару вчительства. Іншими словами, разом із збудовуючим началом, закладеним у цьому дарі, є й деякі особливості, які йдуть у комплекті з цією, даною згори, здібністю навчати. Їх небагато, але всі вони небезпечні для тих, хто отримав цей дар. Звідки я знаю про них? З Писання та власного досвіду!

Коли не можна затулитися Біблією, Юрій ВАВРИНЮК

Однією з найулюбленіших тем українських (і не тільки) журналістів є тема життя та поведінки народних обранців — депутатів Верховної Ради. Що тільки про них не пишуть, яких тільки «смажених» фактів про них не назбирано! Правда, з них усе «як з гуски вода». Вони й далі поводяться так, як хочуть, і роблять, що хочуть. Але я не про політику. Я про наше людське фарисейство, нашу дволикість та лукавство.

Як пізнати благодать?, Володимир УБИЙВОВК

Автори Нового Заповіту були просякнуті ідеєю пізнання Христа: пізнання Його як Особистості, пізнання сили Його воскресіння (Павло), пізнання Його первосвященства і жертви (автор Послання до євреїв), пізнання Його іманентності й трансцендентності (Іван), пізнання Його страждань та доброти (Петро), пізнання Його благодаті (майже всі). Христос і благодать — поняття настільки тісно пов'язані, що відокремити одне від одного неможливо. Як пізнати Христа, не пізнавши благодаті? Як пізнати благодать, не пізнавши Христа? У цих міркуваннях хочу особливий акцент зробити на уривку з Послання до римлян, який хоч і міститься у двох розділах, але в ньому простежується одна думка.

«Подобою став як людина...», Геннадій АНДРОСОВ

«Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним, але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина. Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...» (Фил.2:6-8). Навіщо Христос став людиною? Одна з багатьох відповідей: щоб досягти кожного, великого і малого. Чому Христос народився у хліві? Чому Він ходив пішки? Чому Йому ніде було голови прихилити? Одна з ключових відповідей: щоб досягти кожну людину, велику і малу, тебе й мене.

Століття віри і страждань, Дмитро ДОВБУШ

13 січня церква «Спасіння» м. Ковеля вітала з 90-річчям свого найстаршого брата — Миколу Платоновича Якимчука. У спілкуванні з ним мене вразив на диво ясний розум, конкретність у висловлюванні думок, досить непогане здоров'я для такого віку! А так — простий чоловік, проповідник. Скажу відразу, ця стаття не про великого лідера, пророка чи цілителя. А про звичайну людину, яка любила Бога й заплатила за це ціну. Його історія сповнена гострих поворотів долі. Його стежка часто була схожа на грань між життям і смертю.

Боротьба за життя. Олексій Дунаєв

У цей світ ми приходимо не випадково. Я народився мертвим з черепно-мозковою травмою. Лікарі не хотіли мене реанімувати. Але рідні наполягли. Згодом у мене виявили загальне зараження крові — ще один смертний вирок. Але я й тут вижив, тому що так було угодно Богу! Я не міг ворушити ні руками, ні ногами. Починалася боротьба за повноцінне життя. Коли мені було чотири роки, у Москві поставили діагноз: психічне відставання у розвитку. Але через 22 роки я закінчив університет з двома червоними дипломами — бакалавра і спеціаліста з російської мови та літератури.

Вірші Олексія Дунаєва

Смердючка, Микола БОРБИНСЬКИЙ

…Бо що тут казати — вам-то добре, вам — і вранці не пече, і увечері не нудить, а вдень — то просто благодать, живи і тішся. Не те, що декому, а втім, що тут балакати — кого ж хвилює, що у вас вчора під вечір — 37,2, а сьогодні так у попереку штрикає, що аж млості беруть. І кому пожалітися, зрештою — у кожного, мовляв дядько Лаврін, «своя жизнь, і не вмєшувайтеся, шановний, у мою лічну жизнь».
А тепер за порядком. Якщо завтра неділя, а ваша «колісниця огненна» схожа на сусідську льоху, що ліниво повертається у розкішній калюжі, то потрібно брати відро та ганчірку. Марко (толковий дядько, фермер, до речі) саме так і діяв.

 

 
Українська християнська поезія Місія "Голос надії"