Благовісник

 

Благовісник у Фейсбуці
Благовісник
у «Facebook»

 

Останній номер
4,2023
«Чи є справедливість на світі»

 

 

 

Архів журналу

2,2011

Дивитися PDF

Скачати PDF (rar)

Тема номера: "Світ, в якому живуть наші діти"

Сторінка редактора

Хто не чув про Соломона? Найбагатший, наймудріший цар древнього Ізраїлю. Роки його царювання стали роками розквіту, слави та величі країни. Вона піднялася до вершин, на які не вдалося піднятися більше ніколи. І тільки помер Соломон, як його величне царство розділилося. Чому ж? >>>

Виконання вашого призначення, Девід Вілкерсон

Що таке призначення? Просте визначення «призначення» — те, що Бог призначив людині зробити в своєму житті. Це майбутнє, якого вам суджено досягнути. Це доля, яка визначена для вас Самим Богом.
Мені сумно, коли я читаю, скільки згаданих у Писанні благочестивих мужів та жінок не досягнули свого призначення в житті. Для кожного з них Бог дав певну працю чи служіння — але вони закінчили тим, що відкинули Його план. Вони почали добре, певний час пробуваючи в силі свого покликання. Але закінчили соромом і падінням й померли, не досягнувши Божого призначення для свого життя. >>>

Світ, в якому живуть наші діти, Сергій Вітюков

Маленька дитина в наших руках… З Божою допомогою ми, батьки, маємо виліпити з неї особистість — переконання, думки, погляди, світогляд. Але перш ніж приступити до цього, розгляньмо, з яких частин складається ця ще несформована людина. Яким є той світ, у якому вона живе, я маю на увазі її внутрішній світ? >>>

«Заступiться хто-небудь!», Олександр Шевченко

Пропонуємо вашій увазі уривки з книги пастора Олександра ШЕВЧЕНКА «Заступіться хто-небудь!», яка присвячена темі конфлікту поколінь, зокрема тій його формі, яка набуває особливо тривожного поширення у слов’янських церквах Америки. Мається на увазі прірва непорозумінь між старшим поколінням, яке часто свідомо не хоче враховувати реалії життя того суспільства, у якому вони живуть, та молодим, яке виросло та виховалося у новому середовищі і тому не розуміє світу, з якого не хочуть вийти їхні батьки. >>>

Вiртуальний свiт iнтернету, або Не віддавайте дітей Молоху, Віктор Вознюк

Поширення нових технологій перетворило розділені материки на єдину «фазенду». Тепер без проблем можна провадити розмови, проводити відеоконференції, керувати бізнесом на великій відстані. Зручність та унікальність «дива» теперішнього часу очевидна. Проте існує тіньова сторона цього глобального «монстра». Він не прощає «залицяння» та тривалого підтакування і немилосердно хапає у свої обійми. Інтернет-залежність — новітня соціальна хвороба, яка лише на перший погляд здається простою. >>>

Точка зору. Інтерв`ю до теми номера "Світ, в якому живуть наші діти"

СМС-суспільство, Дмитро Довбуш

Ви їдете в маршрутному таксі. Уже близько зупинка. Ви підходите до дверей і… «Пане водію, на зупинці, будь ласка!» Ні, ні, ні! Так було колись. Сьогодні все набагато простіше. Ви підходите до дверей і… Одним натиском кнопки передаєте все, що довелося б так довго вимовляти, напружуючи голосові зв’язки, язик, губи і… віддаючи частинку себе своєму співрозмовнику. >>>

Посвятити дiтей Боговi, Едуард Грабовенко

Не політика та економіка визначають майбутнє наших дітей, а наше ставлення до них і наші стосунки з Богом. Багато батьків, на жаль, навіть не уявляють, який колосальний вплив вони здійснюють на життя своїх дітей. Деякі мами й тати дивуються, чому їхня дитина, яка ходила в церкву і недільну школу, в 14 років раптом перестає вірити. Я дам відповідь: вона побачила, що вдома ви одні, а в церкві зовсім інші. Вона не захотіла бути людиною подвійних стандартів. >>>

Заповідь з обітницею, Сергій Вітюков

Проблема батьків і дітей була завжди. Часто ми можемо, дивлячись на наших дітей, думати: «У якому світі вони живуть», те ж саме думає молоде покоління про старше. Але ця проблема ніколи не поставала так гостро, як у наш час. Наші діти ростуть у зовсім іншому світі, й нам іноді здається, що ми з різних світів.
Але я хочу закликати молодих людей не грішити перед старшим поколінням, нехтуючи його знаннями та досвідом. >>>

Вернiться, дiти невiрнi…, Василь Мартинюк

Багатьох віруючих батьків турбує те, як дивиться на їхніх дітей Бог: чи Він їх рівняє з усіма язичниками, чи виокремлює в особливу групу дітей з віруючих родин з особливими статусом і прихильністю? Я схиляюся до думки, що все-таки в Божих очах наші діти особливі і до них ставлення Бога також особливе. На цю думку мене наводить Біблія. >>>

Віталій Лунго, пастор церкви «Вефіль» м. Чернівців: «Найбiльша проблема сучасностi — великi знання i маленьке серце»

Емi Кармайкл: серце, вiддане дiтям

На початку ХХ століття місіонерка Емі Кармайкл стала для християнок усіх деномінацій у Великобританії зразком християнського життя і самовідданого служіння. Тридцять п’ять книг, які детально описують 56 років її служіння в Індії, зробили її однією з найулюбленіших місіонерок усіх часів. Надзвичайна скромність цієї жінки, м’якість та щирість поставили її в ряд тих рідкісних особистостей, яких можна назвати «надто хорошими, щоб бути реальними». >>>

Воля Божа у мосму життi, Свідчення Валерія Шмідта

Я народився у сім’ї віруючих батьків. З дитинства був навчений Слова Божого, молитві. Я бачив дію сили Божої в житті людей. Моя мама часто хворіла. Повертаючись зі школи, я не знав, чи вона вдома, чи в лікарні: у неї вроджена вада серця. Багато разів, коли вона була в критичному стані, я бачив, як віруючі молилися; був свідком, як хвороба відступала — і мама одужувала. Одного разу, коли батько був на роботі, ми, діти, зголодніли і стали просити в матері їсти, а вона каже, що не має сили щось приготувати, і порадила нам молитися. Після молитви мама встала з постелі. >>>

Для чого потрiбнi страждання?, Світлана Андрейченко

Періодично у моїх дітей виникають всілякі захоплення. То музика, то гімнастика, то карате... Іноді відразу і одне, і друге, і третє... От тільки до серйозного рівня вони навіть і не намагаються дійти, тому що це вимагає не тільки серйозного ставлення і посвяти, а й... страждання. У цирковому — розтяжки м’язів, в карате і боксі — синці. Навіть щоб на гітарі грати навчитися, і то треба над власними пальцями познущатися! >>>

Християнство – це Iсус Христос, Василь Мартинюк

Ісус Христос — основа християнства, центр віри кожного християнина, мета помислів і бажань, а також джерело сили християн. Тому без пізнання Ісуса Христа, без зустрічі з Ним немає справжнього християнства. А всі наші чесноти без Ісуса Христа не мають ваги і якогось особливого значення. Апостол Павло, нащадок багатого єврейського роду, римський громадянин, високоосвічена і вельмишановна особа, яка користувалася довірою навіть первосвящеників, коли зустрівся з Ісусом і пізнав Його ласку і велич, то сказав: «…Я ради Нього відмовився всього, і вважаю все за сміття, щоб придбати Христа…» >>>

Знеструмлене християнство, Юрій Вавринюк

Якось на одній християнській конференції несподівано не стало електричного струму. Те, що погасло світло, було ще півбіди. Найгірше — не працювали мікрофони, відеокамери, музичні інструменти. Після декількох хвилин героїчних спроб продовжити хід конференції ведучий змушений був оголосити перерву, доки буде усунена поломка… >>>

Благословення чи прокляття?, Оксана Кононенко

На початку ХХ століття завдяки відкриттю Альберта Ейнштейна людство дізналося про теорію відносності. І попри те, що об’єктом його дослідження було рівняння електродинаміки, ця теорія знайшла своє місце у всіх сферах людського життя. Все у світі відносне! Про що йде мова? Що відносно чого? А швидше, хто відносно Кого! Залежно від місця, часу, ваги, навколишніх умов середовища один і той же предмет рухається по-різному. Ми — люди, і все, що з нами відбувається, завжди перебуває у прямій залежності від Бога і наших стосунків із Ним. >>>

Умом Россию…, Михайло Юнаковський

Російська мова (як і українська) — одна з найважчих у світі. Не більш легкою виявляється для багатьох і російська манера висловлювати свої думки. Те, що росіянин зрозуміє якимось шостим чуттям, для іноземця, навіть знайомого з мовою, це залишиться за межами розуміння. >>>

Iван Хреститель 21 столiття, Богдан Галюк

Помер Девід Вілкерсон. Помер не своєю смертю. Розбився в автокатастрофі. ЗМІ повідомляють, що автомобіль, яким він керував, виїхав на зустрічну смугу… а там вантажівка. Пастор помер на місці, його дружину в тяжкому стані доправили в лікарню. Цілий день мене, і напевно багатьох, мучило єдине питання: «Чому?» Чому, Господи, все склалося саме так? >>>

Поезія Ольги Лазарук

Комплекс «суперхристиянина», Ольга Міцевська

Чи може християнин бути закомплексованим? Років з десяток тому я б категорично відповіла, що ні, бо саме навернення до Христа звільнило мене від багатьох комплексів, які гнітили мене. Та за півтора десятка років ходження за Христом та набуття як позитивного, так і негативного досвіду, я зрозуміла, що це можливо. І саме ця закомплексованість стоїть на заваді нашому духовному зростанню. >>>

Мовою притчі. Гола Правда

Кiдри: полiський феномен, Юрій Вавринюк

Кожен населений пункт має свою неповторну історію, свої особливості і свою «візитну картку». Коли я шукав у інтернеті відомості про село Кідри, широко відома Вікіпедія запропонувала дуже коротку інформацію: «Кідри — невеличке село на Рівненщині, яке відрізняється своєю активністю в сільському господарстві». І далі — кількома лаконічними реченнями йдеться про дві особливості цього населеного пункту: «Населення села активно вирощує огірки, що і забезпечує його економічну стабільність», та «Населення села — християни, які відвідують 2 церкви — Православну і П’ятидесятницьку, остання з яких нараховує, станом на 2010 р, більше 650 членів». >>>

 

 

Людяність — це дуже важлива риса, особливо для християнина,
тому що Бог створив нас передусім не віруючими,
а людьми.

Віталій ЯЦЮК

Українська християнська поезія Місія "Голос надії"