Благовісник

 

Благовісник у Фейсбуці
Благовісник
у «Facebook»

 

Останній номер
4,2023
«Чи є справедливість на світі»

 

 

 

Архів журналу

4,2009

Благовісник,4,2009

Дивитися PDF

Скачати PDF

Тема номера: "Нові проблеми сучасного християнства"

Сторінка редактора
Наш час непростий. І віруючим потрібно дуже швидко зорієнтуватися у ситуації. Бо, якщо ми зараз не дамо правильної біблійної відповіді на виклики часу, вже наші діти можуть втратити чистоту вчення. Вони вже живуть у зовсім іншому світі, який старшому поколінню важко зрозуміти. І якщо, збагачені досвідом, старші християни зуміють правильно розставити пріоритети, правильно оцінити ситуацію, можна буде уникнути чимало помилок як зараз, так і в майбутньому. >>>


Принципи далекоглядності, Сергій Вітюков
«Оповів же Він (Ісус) й учням Своїм: «Один чоловік був багатий, і мав управителя, що оскаржений був перед ним, ніби він переводить маєток його...» Один дивний нюанс зворушив мене під час читання цього уривка. Господь каже, що для того, щоб Він похвалив нас, ми маємо чинити так, як цей управитель. Це, на перший погляд, здається дивним. >>>

Гидота спустошення як ознака останнього часу, Леонід Каночкін
Існує багато різних конфесій, і кожна з них заявляє про свою унікальність. Як не помилитися у виборі церкви? Таке питання часто ставлять люди, які шукають істину. Ще на початку 90-их років на це запитання євангельські служителі відповідали просто і сміливо. Вони казали: «Всі конфесії визнають авторитет Слова Божого, але далеко не всі при цьому живуть за Писанням. Тому ви читайте Біблію і порівнюйте те, що прочитали, з тим, що ви побачите в християнських деномінаціях. Коли будете чесно робити висновки, то самі побачите, хто виконує Слово Боже, а хто ні». >>>

Проблеми рівності, або Закономірність підпорядкування, Микола Синюк
Мої ровесники ще добре пам’ятають епоху «розвинутого соціалізму». Тоталітарна, атеїстична система, просякнута демагогією та брехнею, послуговувалася гаслами, що аж ніяк не були схожі за своєю ідейною суттю на облудну личину комуно-більшовицької пропоганди. Особливо у травневі та жовтневі дні, коли криваво-червоний колір ставав домінуючим, одним з багатьох гасел, що прикрашали багатотисячні колони демонстрантів, був: «Мир, свобода, рівність, братерство, щастя». >>>

Сатурн, що пожирає власних дітей, Юрій Вавринюк
Проблема батьків та дітей існувала, напевне, ще з часів біблійних праотців. Її суть стисло можна виразити такою фразою: «Батьки завжди намагалися прищепити дітям свої моральні принципи та норми поведінки, діти ж завжди цьому чинили опір, щоб жити і діяти за власним розсудом». Точка зору батьків: «Яка ж ця молодь неслухняна!», точка зору дітей: «Які ж ці батьки відсталі!» В різні часи ця тема була по-різному актуальною, по-різному болючою, але, разом з тим, вважалася чи не вічною: мовляв, скільки буде існувати світ, стільки ж існуватиме й проблема. Донедавна так думав і я. Але двадцять перше століття поставило все з ніг на голову. Тепер ролі перемінилися, особливо батьків: нині ВОНИ змушують дітей відступати від загальноприйнятих норм та правил поведінки. >>>

Фотопроповідь. Віруй стильно, спасися модно, Юрій Вавринюк
Останні роки в інтернеті набули широкого поширення демотиватори — зображення з відповідним, часто гумористично-іронічним підписом. Один з них привернув мою увагу не стільки зображенням (дорогі золоті хрести, оздоблені коштовним камінням нерідко можна побачити на грудях сучасних священнослужителів), а досить оригінальним та несподіваним підписом. Він дуже вдало відображає сучасне ставлення багатьох людей до віри: «Віруй стильно, спасися модно». >>>

Стратити не можна помилувати, Геннадій Мохненко
Багато хто пам’ятає казку «Країна невивчених уроків». Коротко нагадаю зміст цієї історії. Добра (для ув’язненого) новина спочатку звучала так: «Стратити не можна, помилувати». Але через брак знань граматики кома була зміщена всього лише на два слова лівіше. Малопомітний розділовий знак, будучи переставленим всього лише на сім літер убік, докорінно змінив суть речення. Вістка про спасіння перетворилася на указ про смертну кару. Блага вістка через зміщення акцентів втратила свій характер. У цій казковій історії є одна дуже важлива для християн істина. >>>

Криза керівництва церкви, Рік Ренер
Однією з ознак останнього часу, за словами апостола Павла, буде те, що віруючі «за своїми пожадливостями виберуть собі вчителів, щоб вони їхні вуха влещували». Іншими словами, лідерами Церкви будуть такі особи, які подобатимуться членам громади. Це призведе до того, що служителі Церкви стануть залежними від думки прихожан, їхніми заручниками. З іншого боку, коли пастор у результаті догоджання слухачам стане улюбленцем публіки, він може легко зробити наступний крок у напрямку відходу від Священного Писання — стати абсолютним авторитетом, носієм абсолютної істини, непогрішимим «помазаником», а то й диктатором. >>>

Почни служити, Ольга Міцевська
Коли запитати християнина, який читає Біблію, хто є посередником між Богом і людьми, він відповість, що Христос. Але чи є так насправді у нашому житті? Чи ніхто інший не займає Його місця у наших серцях? Проблема, котру хочу підняти, не нова, але особливо гостро вона постає в церквах у наш час. З давніх часів так ведеться, що для спілкування з Богом люди чомусь шукають посередників. А Бог прагне говорити з кожною людиною особисто. Звичайно, Він ставить Своїх обранців, які правильно спрямовуватимуть народ, але спілкування хоче мати з кожною людиною зокрема. >>>

Ігри, що грають людьми, Костянтин Савельєв
Все більше і більше Церква змушена вирішувати питання, які, на перший погляд, її безпосередньо не торкаються. Проблема ігроманії, яка набуває щораз більшої актуальності, сьогодні не може не торкатися християн хоча б тому, що вони також нерідко захоплюються комп’ютерними іграми, особливо діти та молодь. Як ставитися віруючій людині до сучасних ігор? Це питання зовсім не риторичне і далеко не другорядне для Церкви 21 століття. >>>

Фемінізм. Самоцінність чи цінність в очах Творця?, Яна Синюк
Фемінізм — це широко відомий у всьому світі рух за рівноправ’я жінок у суспільстві, своєрідний протест жіночої половини людства проти вікової, традиційної думки про неї. І, звісно, — це логічна причина усіх змін, які одна за одною приходили в нашу свідомість у результаті багатьох культурних переворотів останнього століття. >>>

Під прицілом - любов, Ольга Міцевська
«Обережно! Під прицілом — сім’я!» — плакат з таким застереженням, як на мене, нині варто поставити в кожному домі. Одвічні сімейні основи тепер знецінюються або трансформуються настільки, що на них нічого надійного і життєдайного не збудуєш. Взагалі, час, в якому ми живемо, можна назвати часом підміни понять. Нині відстоювання істини звуть релігійною нетерпимістю, а обмеження прав більшості — толерантністю. Егоцентризм називають гуманізмом, а істинну жертовність — мають за безглуздя. Вбивство ненародженої дитини дає матері «право» розпоряджатися власним життям на свій розсуд, а любов бачиться зухвалою пристрастю. >>>

Світове служіння фермера з Північної Кароліни
Жоден проповідник за всю християнську і навіть світову історію не збирав на свої проповіді такої кількості слухачів, як Біллі Грем. Десятки мільйонів людей відвідали його служіння. Зокрема в Сеулі (Південна Корея) його проповідь зібрала близько 1 млн 250 тис. людей. Він був знайомий з багатьма президентами та іншими високопоставленими особами США та інших держав. >>>

Яким би ти хотів стати у старості?, Гордон Макдональд
Розмінявши п’ятий десяток, я пережив один з критичних моментів. Він прийшов до мене у процесі старіння, коли я почав постійно обдумувати нове для себе питання: «Яким би я хотів стати на схилку літ?» Потім часто спілкувався з людьми на цю тему. Вони посміхалися, чуючи подібне запитання, бо думали, що це жарт. >>>

Голос у натовпі чи голос натовпу, Олег Карпюк
В одній із казок Г. Х. Андерсена йдеться про короля, якого переконали, що одягають його в прекрасне вбрання, чого насправді не було. А потім переконали людей, що король одягнений, коли насправді ті бачили його голим. Усі захоплено плескали в долоні й вихваляли королівське вбрання, якого не бачили. «Якщо всі кажуть, що король одягнений, то не можуть всі помилятися», — думав кожен. Таке прагнення бути такими, як усі, сліпе наслідування більшості, острах відрізнитися від інших, пристосування під стандарти юрби називають конформізмом. >>>

Свідчення. «Я трималася однicю рукою за Бога, а iншою — за натовп», Ірина Наумець.
Він стояв зовсім близько і кликав, а я, наче з пов’язкою на очах, не бачила Його. Він подавав мені руку, щоб витягти із гучного натовпу. Але я, тримаючись однією рукою за Нього, а іншою — за натовп, постійно озиралася назад. Ні холодна, ні гаряча. >>>

Трагедія в сім`ї первосвященика Аарона, Василь Боєчко
У 8-9 розділах Третьої Книги Мойсея описана велична картина посвячення Аарона на служіння первосвященика, а чотирьох його синів — на священицьку службу. Ця подія була настільки величною, що навіть усі жертви цілопалення були спалені Божим вогнем з неба. Але буквально перші рядки наступного розділу вражають нас жахливою трагедією, що сталася в цьому щасливому сімействі. >>>

Поезія. Лідія Меланіч

Чи й Саул між пророками?, або Духовність і духовні переживання, Ігор Циба
Якось представники однієї християнської групи поцікавилися в мене: «А у вас духовна церква?» Я відразу здогадався про що йдеться, але зробив вигляд, що не розумію їх, і уточнив: «А що саме ви маєте на увазі?» — «Ви духовні християни? — І, не чекаючи від мене відповіді, сказали: «А от ми духовні». >>>

Раєм не заманиш, і пеклом не залякаєш, Ірина Наумець
У зоні обов’язкового відселення почуваєш себе відкинутим суспільством та цивілізацією. Поодинокі будинки, вулиці з розбитим асфальтом, порожні багатоповерхівки у центрі міста, зарослі, крізь які проглядаються сліди побуту — усе це можна побачити у місті Народичі, що в Житомирській області. Саме це місто і ряд ближніх до нього потрапили в зону обов’язкового відселення у зв’язку із підвищеним радіаційним фоном після вибуху Чорнобильської АЕС. >>>

Свято подяки - 2009

 

 

Людяність — це дуже важлива риса, особливо для християнина,
тому що Бог створив нас передусім не віруючими,
а людьми.

Віталій ЯЦЮК

Українська християнська поезія Місія "Голос надії"