|
Архів журналу
3,2009
Дивитися PDF
Скачати PDF
Тема номера: Що є істина?
Сторінка редактора
Ось уже минає 20 століть, як у лексиконі людей з’явилося нове слово «пілат». Саме так, з маленької літери. Цим словом з різко негативним відтінком називають людину, яка виносить вирок невинному або засуджує щось добре, святе та чисте. Так, як це сталося з реальним Пілатом, прокуратором Юдеї. А втім, чи настільки вже поганим та страшним насправді був Пілат? >>>
Спокуса хреста, Сергій Титар
Жодну іншу людину не згадували так часто, як Ісуса Назарянина; ніяке інше ім’я не було темою таких жорстких суперечок; ні за кого іншого так не переслідували людей. Віра чи невір’я в це ім’я є головним критерієм у вирішенні вічності людини. Прийде час, коли Ісус розділить цей світ на оправданих і засуджених… Отже, Ісус має стати спасінням для одних і спокусою для інших. >>>
Істина зробить вас вільними, Ліза Бівер
Щоб піднятися на цей рівень істини, нам треба вийти за межі того, що зветься людською думкою. Треба досягати істини, яка здатна реформувати нас, може принести зцілення і відновлення, яка несе в собі насіння життя, авторитет якої перевищує авторитет будь-якої іншої відомої на сьогодні істини чи якоїсь культурної течії, котра має різні варіанти і змінюється через примхи людей і засобів масової інформації. Справжня істина не може змінюватися. Вона має бути поза часом. Це має бути древня істина, яка існувала до нас і буде існувати після. Це має бути вічна істина. >>>
Поклоніння в істині, Джон Бівер
В Біблії розкриті основні істини, необхідні людині в її житті. Про ці істини йдеться з Книги Буття до Книги Об’явлення. Одна з таких істин — пристрасне бажання Бога мати спілкування з людиною і наблизити її до Себе. Бог дійсно хоче наблизитися до нас, причому хоче цього більше, ніж ми! Ісус каже нам, що «наступає година, і тепер вона є, коли богомільці правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі та в правді (в іншому перекладі «істині»), бо Отець Собі прагне таких богомільців. Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись» (Ів. 4:23-24). Грецьке слово «істина», яке вживається тут, звучить як «алетейя». Вайн дає таке тлумачення цьому слову: «Реальність, що лежить в основі видимого чи того, що здається. Проявлена і достовірна сутність питання». >>>
Чому Біблія — істинне Слово Боже, Ольга Міцевська
Нині в нашій країні вельми популярно тримати на своїй полиці Біблію. У декого вона стоїть поміж розпутством Гі де Мопассана, психологізмом Достоєвського і епічністю Вергілієвої «Енеїди». У декого поряд з Кораном, Ведами та Упанішадами і працями древнього Конфуція. Ця книга вважається просто літературним твором, хай навіть шедевром, який варто прочитати для розширення кругозору, але навряд чи вдасться повністю зрозуміти. Або черговою релігійною книгою, яку треба приймати «без розуміння, просто як догму». Звичайно, «легенди» про створення світу, про небесну манну і десять заповідей, вивчення яких входить у шкільну програму, — це просто, але те, про що йдеться далі, «нормальна людина зрозуміти не може». >>>
Канон Нового Заповіту
Всі християнські церкви вважають Новий Заповіт абсолютною істиною. Але хто й коли сформував його в єдине ціле, хто визначив, які саме з безлічі різних книг про життя Христа та апостолів мають увійти у його склад? Дехто вважає, що християнський канон виробили церковні собори, однак це зовсім не відповідає істині. Жоден з Вселенських Соборів не розглядав питання канонізації церковних книг. На них відбувалося чітке оформлення і закріплення віри традиційної церкви, формулювання її головних догм і вибудовування церковної ієрархії. Але паралельно з цим під контролем голови Церкви — Христа закінчилося формування канону Священного Писання, який був незмінним критерієм віри та богопізнання і тим еталоном, на який Церква мала орієнтуватися. >>>
Микола Ге: у пошуках істини, Ольга Міцевська
Було це в 1980 році в Петербурзі. В імператорській Академії мистецтва відкрилася чергова виставка творів живописців. Люди, які розуміли що й до чого, придирливо розглядали полотна та скульптури, а той, хто багатший, подумував: а чи не прикупити йому щось для поповнення власної колекції. Одна робота видалася багатьом надто зухвалою. Називалася вона «Що є істина?» На картині Христос і Пілат, автор — Микола Ге. Високий сивочолий чоловік років шістдесяти стояв неподалік від картини і вислуховував критику з приводу того, що дозволив собі зобразити Спасителя не таким, як люди звикли Його уявляти. >>>
Ми обновляємося, Ричард Ціммерман
У книзі Йова написано: «Бо Богові треба отак говорити: «Несу я заслужене, злого робити не буду!» Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не буду чинити!» (Йов. 34: 31-32). Це дуже прості слова: «Я згрішив, більше не буду». Якщо віруюча людина ніколи цього не говорить Богові, то вона все більше й більше оскверняється. Ми ніколи не повинні забувати про те, що наше серце обновляється через покаяння, і милість Божа веде нас до нього. >>>
"Ця музика виходить з пекла", Свідчення Норайра Фахрадяна
Я народився у Вірменії, у сім’ї вчених. Був допитливим і ставив батькові запитання, на які навіть він, вчений, не міг мені дати відповіді. Тепер я розумію, що на багато запитань мені міг дати відповідь лише Бог. Я добре навчався в школі, і батьки думали, що піду їхнім шляхом. Але з малих років я захопився музикою, у третьому класі придбав гітару й навчався грати. Я не просив батьків мені в цьому допомогти, думав, що саме музика заповнить потребу моєї душі, і настільки захопився музикою, що навіть спав, обіймаючи гітару. Вже в шостому класі створив музичний гурт. >>>
Сторонній, Володимир Шишков
На стіні класу – портрети відомих учених: Ньютон, Фарадей, Попов… Їхній строгий вигляд наче промовляє: «Нема чого зирити по боках! Учи фізику!» Але сьогодні я міг дозволити собі спокійно ігнорувати суворі погляди вчених мужів. На цьому уроці я не учень, а просто гість… Зимова сесія позаду, в морехідці — канікули, і я, не знаючи куди потратити купу вільного часу, хапаюся за шалену думку: «У школу піти, чи що?..» >>>
Закон верхньої бруньки, В`ячеслав Алтухов
В агрономії існує закон верхньої бруньки. Якщо взяти саджанець дикої лісової яблуні і посадити в саду, то, як би не доглядав за ним господар, яблука будуть кислі. Щоб плоди стали солодкими, цей саджанець треба прищепити, видаливши дикий стовбур. Прищеплена гілка набере силу і почне плодоносити. Але стара природа дикої лісової яблуні, яка залишилася лише у пеньку, не помирає зовсім. Бруньки засинають, і поки отримують сигнал від прищепленої гілки, що міцно закріпилася, не пробуджуватися, не дають про себе знати. Варто ж лишень прищепленій гілці, яка встигла, можливо, стати вже й стовбуром, ослабнути, як стара природа починає діяти. >>>
Національна трагедія, Ігор Фень
Я отримав легкий шок, коли прочитав таку статистику: в Україні на душу населення припадає по 12 літрів алкоголю на рік. Згідно з міжнародними стандартами, вимираючою вважається нація, яка вживає понад 9 літрів чистого спирту на душу населення на рік. В Україні — 12 літрів… Одразу запитання: чи варто християнам піднімати це питання? Це ж не проповідь Євангелії. Вважаю, що варто. Людина, яка бачить беззаконня, бачить біду і мовчить, фактично є співучасником злочину. Ми не можемо поводитися за приказкою: «Моя хата з краю..». А людина, в якої розум затуманений алкоголем, не може сприйняти слово про спасіння, Слово Боже, не може реально оцінити свій стан грішника. >>>
Місячні та земні дороги Чарльза Дюка, Свідчення астронавта Чарльза Дюка
Нещодавно виповнилося 35 років, як я повернувся з Місяця. Я був у космосі протягом 11 днів і 72 години провів на Місяці. Це була пригода всього мого життя. Словами дуже важко передати те, що я пережив у ті дні. Це не була якась духовна подія, я тоді зовсім не думав про Бога, я навіть думав, що зовсім не потребую Його, ну, хіба в церкві у неділю. Взагалі я вірив у Бога, але не мав Ісуса у своєму серці. >>>
Балансування над прірвою, Свідчення Тараса Завітайло
Перший раз Господь торкнувся мого серця ще в дитинстві. Пам’ятаю, як вчителька хімії прямо посеред уроку почала свідчити нам про те, як Бог змінив її життя. Потім вона стала з нами (зі згоди батьків та дирекції) проводити біблійні уроки. Вона читала нам уривки з Біблії, коментувала їх, показувала християнські діафільми. На кожну зустріч я йшов, як на свято, але сталося те, чого від мене ніхто (а насамперед я сам) не чекав: я почав прогулювати школу і, звичайно ж, уроки Біблії. Я тоді навіть не уявляв, що моє безтурботне життя дуже скоро закінчиться. >>>
Сущий Бог, Дмитро Безпалов
Вельми принизливо доводити існування Бога. Це схоже на те, як малого хлопчака одного разу запитали: «Скажи-но, яким родичем для тебе є твій батько?» — «Не знаю. Але він вже давно у нас живе!» — відповів хлопчик. Бог вічно сущий. Він — Творець всіх видимих і невидимих світів. Немає потреби писати книги про існування Бога; все Його безсловесне творіння свідчить про Його велич. А як з тими, хто пише книги проти Бога, зовсім заперечуючи Його? Немає потреби відповідати їм. Кожна людина знає і відчуває свого Творця, тому що людина має безсмертну душу. Навіть дикуни і то виготовляють собі різні образи для поклоніння, відчуваючи, що комусь вищому треба поклонятися. >>>
Вірші Ольги Міцевської
Місіонерські дороги Індії, Розповідь про працю місіонерів в Індії
Останнім часом погляд західних місіонерів все більше прикутий до Індії — країни, де дивовижним чином переплелися сучасні здобутки науки та індустріалізація з жахливою бідністю та марновірством. Не стоять осторонь цього і українські місіонери. Газета «Голос надії» (№ 6, 2009), яку видає однойменна місія писала про короткотривалу поїздку місіонерів в Індію. За сприяння місії «Good Samaritan» розпочала постійну працю в цьому регіоні також рівненська місія «Добрий самарянин».
Окрім того, вже багато років там працюють місіонери Стан і Лана. Жителі Карелії, вони в 90-их роках прийняли Ісуса у своє життя через проповідь місіонерів луцької місії «Голос надії». Пропрацювавши декілька років місіонерами в Карелії, прийняли рішення поїхати в Індію. І вже багато років живуть там і працюють, проповідуючи Євангелію, утворюючи церкви, допомагаючи нужденним. >>>
Нікі Круз: важка дорога до світла
Нікі Круз — колишній главар однієї з великих банд, яка орудувала в Нью-Йорку в сімдесяті роки минулого століття. Він навернувся до Бога від проповіді пастора Девіда Вілкерсона, який, підкоряючись Божому поклику, став звертатися з проповіддю Євангелії до вищезгаданої банди і до самого Нікі Круза. Тепер Нікі Круз — пастор однієї з церков США, а ще він свідчить по всьому світу про те, як Господь його спас. >>>
Благословенні 20-ті. 80 років тому відбувся Всепольськийоб`єднаний з`їзд церков ХВЄ
Журнальний варіант історичної довідки >>>
Повний варіант історичної довідки, підготовлений до 80-річного ювілею >>>
"Сміливо звіщайте Євангелію", Олена Кулигіна
Близько 500 осіб з кількох країн взяли участь у місіонерській конференції на Волині
22-24 липня в селищі Олександрія Рівненської області відбулася ХVІ Конференція християнської місії «Голос надії». Її учасниками стали близько 500 осіб, серед них — співробітники місії, священослужителі, гості. Делегати конференції приїхали на Рівненщину не лише з різних регіонів України, але також Російської Федерації, Польщі і Болгарії, де українці також виконують місіонерське служіння. >>>
"Господи, ось я, пошли мене", Репортаж з молодіжного з`їзду, Антоніна Самковська
Малин… Мальовничий куточок України: сосни, чисте повітря, незаймана природа. Здається, що ідеальнішого місця для проведення з’їзду християнської молоді годі шукати. Проте краще один раз побачити, ніж сто раз почути. Отож, мені захотілося на власні очі переконатися, чому на Всеукраїнський з’їзд молоді ХВЄП у Житомирську область прибувають тисячі молодих християн з різних куточків України, чому дехто з них страшенно жалкує, що «так мало», а дехто повертається зі словами: «Ноги моєї більше там не буде». Молитва до Господа, щоб Він все влаштував, — і ось я у Малині. >>>
|
