Головна

Про нас

Останній номер

Архів номерів

Статті

Замовити друкований варіант

Пожертвування

Інтернет-ресурси

Новини Церкви ХВЄ України


Актуальне запитання

Адреси церков ХВЄ та розклад богослужінь

 




Церква та суспільство

Вiртуальний свiт iнтернету, або Не віддавайте дітей Молоху

Поширення нових технологій перетворило розділені материки на єдину «фазенду». Тепер без проблем можна провадити розмови, проводити відеоконференції, керувати бізнесом на великій відстані. Зручність та унікальність «дива» теперішнього часу очевидна. Проте існує тіньова сторона цього глобального «монстра». Він не прощає «залицяння» та тривалого підтакування і немилосердно хапає у свої обійми.
Інтернет-залежність — новітня соціальна хвороба, яка лише на перший погляд здається простою. Останні наукові та соціологічні дослідження засвідчують, що така недуга може призвести до дуже трагічних наслідків як для здоров’я, так і для суспільного статусу користувача. Таку залежність, з погляду психолога, можна порівняти із залежністю від наркотичних речовин або алкоголізмом.

Чим приваблює багатьох користувачів різного рівня комп’ютер та всесвітня мережа інтернет? Більшість спеціалістів схиляються до думки, що саме через комп’ютерні технології реалізовується мрія землян зануритися в інший світ, хай навіть і штучний, для отримання відчуття впевненості та безпеки.
Є щонайменше три основні напрямки впливу інтернету, через які людина поринає у світ обману та ілюзій. Це ігровий напрямок, порнографічний та інформаційно-комунікаційний. Таке розмежування умовне і базується на теперішніх проблемах, що хвилюють суспільство. Коли людині не цікаві ігри, їй пропонують порнографію або ж нескінченний інформаційний потік чи глобальну комунікацію.

Гра — чи все так безпечно?
У залежність від комп’ютерних ігор здебільшого потрапляють користувачі віком від 5-6 до 30 років. Сам вік говорить за себе. Це період, коли, починаючи від пізнання навколишнього світу до формування моральної рефлексії, особистість стає дорослою й утвердженою. Кожному хочеться взяти з життя найкраще, сформувати своє оточення якнайкомфортніше. Проте проблема полягає часто у відсутності відповідних ресурсів, таких як фінанси, здоров’я, знання, фізична сила, духовні чесноти. Тобто реальний світ не такий вже й «рожевий», як уявлялося. Ось на цьому фоні з’являється бажання поринути в більш привабливий світ ігор. Тут все набагато простіше. Без особливих проблем у меню можна вибрати сильного, розумного, багатого героя й ототожнитися з ним. На вибір різноманітні будинки, машини, могутня зброя, потужна влада, чого в реальному житті немає. Можна відчути себе в статусі, який докорінно відрізняється від звичного. Дехто стверджує, що в подібній трансформації немає ніяких небезпек, навпаки — для людини це приносить задоволення. Але це тільки на перший погляд. Детально вивчаючи поведінку залежних від комп’ютерних ігор дітей і дорослих, спеціалісти відмічають виражені зміни в психіці, фізіології та духовності. Чому сьогодні почастішали випадки розстрілів дітей у школах їхніми однокласниками? Чому рівень суїцидів серед малолітніх занепокоїв суспільство? Відповідь криється в проблемі збільшення комп’ютерної «ігрової активності» підростаючого покоління. Діти звикають до агресії, до смертей, що пропагують ігри. Вбити когось стає «прикольно», а про відповідальність замовчується.

Наступна проблема осіб, залежних від комп’ютерних ігор, полягає в тому, що вони перебувають в іншому вимірі і їм важко вернутись до дійсності. Чому так стається? Вихід із віртуальної реальності — це повернення з ролі надлюдини у свій звичайний стан, який найменше влаштовує залежного. Порівнюючи себе з комп’ютерним героєм, особа підсилює проблему свого пристосування до дійсності, підвищує тривожність. Так стирається межа між я-реальним та я-віртуальним, що призводить до роздвоєння особистості, або, за словами медиків, до ознак шизофренії. Тому більшість залежних — це люди, що погано адаптуються в соціумі: мають ряд побутових, сімейних проблем, проблем на роботі, в навчанні, проблем у взаєминах з протилежною статтю. Для гравця реальний світ нудний, нецікавий і повний небезпек. Внаслідок цього він намагається жити в іншому — віртуальному, де все дозволено, де він сам встановлює правила, сам собі бог.

Більшість комп’ютерних фанатів на свідомому рівні переживають розходження свого способу життя із загальнолюдськими нормами. І в той же час їм не вистачає сили волі змінитися, стати іншими. Такий внутрішній конфлікт не може не позначитися на формуванні самооцінки, яка в залежних людей занижена.
Існує ще одна проблема ігрової залежності. Це втрата орієнтації в часі. Для виконання чергової місії сучасної гри потрібно маса часу. Захоплена стріляниною та просуванням вперед, особа не зважає, скільки дорогих хвилин, годин спливають даремно, залишаючи за собою порожнечу та безрезультатність.

Хто подивиться з пожадливістю…
Ще одним потужним і водночас гріховним напрямком представлений віртуальний світ — порнографією. Порнографія — це будь-який письмовий чи візуальний матеріал, який показує наготу і викликає сексуальну активність і сексуальне збудження. Тобто порнографія апелює скоріше до фізичних відчуттів ніж до віртуальних. Та сьогоднішня презентація порнографічного матеріалу переносить свідомість особистості в інший світ — світ викривлений, спотворений, нереальний.

Менш ніж за 30 років порнографія виросла в гігантську промисловість із щорічним прибутком на 12-13 мільярдів доларів. Біблійна оцінка для такої індустрії безкомпромісна. Усі форми порнографії Слово Боже називає блудом чи перелюбом (див. Мт. 5:27-28).

Порнографія через Інтернет спотворює і викривлює Божий задум інтимного життя, яке легітимне тільки в законному шлюбі між чоловіком та дружиною.

З допомогою сучасних технологій порнозірок зображають секс-гігантами, на яких орієнтується молоде покоління. Проте кожен сексопатолог оцінить такі дійства як блеф і оману. В реальному житті все виглядає по-іншому. Припустимо, що двоє молодих людей, хлопець та дівчина, до одруження перебувають під впливом такого «виховання» в інтимній сфері. У кожного з них формується своя уява про близькість, про статеві акти. Згодом вони одружуються і намагаються реалізувати в особистому житті нав’язані заздалегідь «стандарти». Як результат — глибоке розчарування один в одному, зради, а в гіршому випадку — розрив відносин.

У християнських родинах, де розлучення є своєрідним «табу», такі молоді люди змушені задовольнятися один одним, та, щоб спробувати реалізувати нав’язане заздалегідь, в інтимному житті уявляють сторонню особу, якою може бути герой з порнофільму чи з обкладинки відповідного журналу. А це, згідно з біблійним вченням — перелюб. Згубний вплив порнографії, виявляється в побуті. Незадоволення в ліжку переноситься на буденне життя і стає своєрідним детонатором скандалів і проблем. Багато чоловіків, які пожирають порнографію очима через інтернет, порівнюють своїх жінок із тими, що побачили. І ніяка жінка не може конкурувати з вічно молодими зображеннями порнозірок. Але правда полягає в тому, що не зовнішність відіграє ключову роль у духовній атмосфері, а взаємне кохання та взаєморозуміння.

Сучасний божок Молох миготить сайтами інтернету, температура полум’я гріха зростає. І перш ніж клацнути «мишкою», варто запитати себе: «Навіщо?»

У погоні за інформацією
Дотепер ми розглядали явно виражені негативні напрямки віртуального простору. Світ інформації, на думку окремих фахівців, найбезпечніший. Натиснувши на кнопку пошукової системи, відразу опиняєшся в морі енциклопедій, словників та коментарів. І не тільки. Майже на кожну тематику користувачу пропонується такий обсяг суспільної інформації, що опрацювати її неможливо за багато років. Інформація на будь-які смаки заполонила ефір, збиваючи з пантелику потенційних адресатів. Тепер назріла потреба її аналітичного опрацювання. Спостережено поверховий підхід до цього, який полягає в тому, що висновки базуються на основі похапцем зібраного і змонтованого матеріалу, що часто є тільки окремими абзацами із різноманітних досліджень. Так сьогодні навчаються студенти багатьох навчальних закладів, монтуючи свої реферати, наче дитячий конструктор, із інформаційних модулів сумнівного походження. Така тенденція в інформаційному просторі призводить до поверховості та фальсифікації результатів.

Як це може позначитися в духовній площині? Дуже просто. При читанні та дослідженні Святого Письма спрацьовують ті самі негативні стереотипи поверховості та неуважності. Такий підхід до вивчення Слова Божого призведе до спотворення науки Господньої, породить «поверхових» християн, які готові на тілесному рівні відстоювати свої амбіції.

Отже, не все так просто в царині знань. Кожен, хто шукає нового, має пам’ятати, що ним він заповнює своє серце. Біблійна мудрість говорить: «Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя» (Прип. 4:23).

На часі ще одне важливе питання. Завдячуючи мережі інтернет, зв’язок став дешевшим і високотехнологічним. Можна спілкуватися не тільки за допомогою слухавок, але й веб-камер. Окрім того, у реальному часі можна знайомитися, листуватися, брати участь у різноманітних форумах. На відомому сайті «Однокласники» водночас перебувають мільйони користувачів у пошуках нових «віртуальних друзів». Християнські сайти також включають у своє меню технологічні досягнення у вигляді чатів, обговорень, служб знайомств. Однак сьогодні світські спеціалісти і священики церков б’ють на сполох, попереджуючи про те, що стосунки між людьми переходять із реального світу в віртуальний. Втрачається цінність живого спілкування. Писання (див. Євр.13:16) говорить про жертву спілкування, яку ніколи не замінить уявна реальність.

Інша проблема пов’язана з тим, як відбувається сама організація спілкування. Щоб ви могли взяти участь в інтернет-комунікації, вам необхідно зареєструватися на відповідному сайті. Обов’язковою є умова створення псевдо-імені, яке в комп’ютерній термінології значиться «нік-неймом». Тобто ви вибираєте комбінацію букв чи навіть цифр, називаючи в такий спосіб себе. При цьому ваш партнер не спроможний буде дізнатися справжню інформацію про вас. До речі, ви можете за допомогою псевдо представитися протилежною статтю. Кумедно, чи не так? Але в цьому «спектаклі» заховані страшні реалії. По-перше, це тактика сатани — забрати в людини справжнє ім’я і дати їй кличку або цифровий номер. Так він зробив із гадаринським біснуватим, який відомий нам за кличкою «одержимий». По-друге, зміна статі — це небезпечне загравання з духовним світом, яке може негативно вплинути на орієнтацію особи та призвести до тяжких гріховних наслідків.

Є думка, що відвідувачі віртуального простору на християнських сайтах перебувають у цілковитій безпеці, що спілкування в чатах тільки розширює кругозір. Проте й тут не все просто. Наведемо приклад. Чи сьогодні в окремій місцевій церкві дозволили б сторонній особі на ранковому служінні нав’язувати присутнім свою думку, яка відрізняється від їхніх переконань? Звичайно, що ні! А в чатах і на християнських форумах постійно є люди, які дуже майстерно представляють своє вчення, але воно — страшне заблудження і відкрите богохульство. Тепер зрозуміло, під яким впливом може перебувати віруюча особа під час спілкування з подібними «християнами». Особливо небезпечні такі «сеанси» для молоді, яка не так добре орієнтується в Писанні, щоб протидіяти лжевченню.

У віртуальному просторі зберігається анонімність комунікативного процесу. Така форма є основою недоброї тенденції розвитку почуття безвідповідальності за свої висловлювання. Образи та зверхність стають закономірністю. Особливо це помітно під час обговорення якоїсь теми на загальному форумі. Нерідко розпалюється така словесна ворожнеча, що тема залишається осторонь, а натомість висуваються особисті переконання в стилі вульгарної риторики. Усе це негативно позначається на духовному стані учасників дискусії.

Може скластися враження, що інформаційно-комунікаційний напрямок віртуального світу інтернету приносить тільки негативи. Насправді — це ще одне поле, на якому сьогодні розгортається духовно-євангелізаційна діяльність. Однак потрібно пам’ятати про тонку лінію, яка розділяє тілесну егоїстичну мотивацію від євангелізаційної праці через інтернет. Коли така межа зруйнується, християнин під ширмою духовної праці попаде в залежність не тільки інформаційно-комунікаційного напрямку, але й ігрового та порнографічного.

…Лютує сьогодні божок Молох, перетворюючи суспільство, родини, сім’ї в геєну вогненну. Галас про кризи та епідемії заглушує крик відчаю дітей, підлітків, що благають батьків вділити їм трохи часу. Та бажання жити не гірше за інших, бере гору, змушує тат і мам працювати не покладаючи рук. А діти залишаються знову наодинці з підступною потворою, яка безжалісно ковтає через екран комп’ютерного монітора чергову жертву…

Віктор ВОЗНЮК, завідувач відділу освіти Церкви ХВЄ України

Р.S. Нині в Інтернет увійти можна не лише через комп’ютер з модемом чи іншими стаціонарними пристроями. Звичайний мобільний телефон — це міні-комп’ютер, який дає можливість зануритися в той же віртуальний світ. І в цьому криється ще більша небезпека, оскільки батькам стає ще складніше контролювати те, як проводить їхня дитина своє дозвілля, та й не тільки дозвілля, а й увесь час.
Тому навіть світські дослідники радять якомога довше обмежувати доступ дитини до мобільного телефону і чітко контролювати за тим, як саме і скільки часу вона використовує його. Думаю, що ця порада буде доречною й для християн.

"Благовісник", 2,2011

Українська християнська поезія